Як врятувати медіа, що працюють з ТОТ: відбулася онлайн-дискусія

Фінансова криза не мине швидко, а відновлення американських донорських коштів малоймовірне. Потрібні екстрені рішення для виживання регіональних медіа, їх можна шукати в нових моделях монетизації та незалежній підтримці. Важливо, щоб редакції консолідували зусилля та створювали спільні адвокаційні ініціативи.

Такі думки прозвучали під час онлайн-дискусії «Медіа окупованих територій: загрози безперервності комунікації». У заході взяли участь представники регіональних медіа, що працюють з аудиторією на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

Обговорення організували ГО DII-Ukraine та Donbas Media Forum у межах проєкту Relocated Media Cluster. Про це повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало захід, з посиланням на реліз організаторів.

Які виклики для існування медіа загострились

«Медійникам зараз надзвичайно складно, але зупинятися не можна. Поки ми боремося з кризою, ворог не гає часу ― він нарощує ресурси, поширює пропаганду та формує небезпечні наративи. Разом з колегами зібралися, щоб обговорити ці виклики та підтримати один одного, адже ми не конкуренти, а союзники», — звернулася до учасників та учасниць обговолення голова ГО DII-Ukraine Любов Раковиця.

Оксана Романюк, голова Інституту масової інформації, зазначила, що в найскладнішій ситуації нині опинилися регіональні, релоковані та розслідувальні медіа.

Вона поділилася результатами анонімного онлайн-опитування 120 журналістів з різних типів медіа з усіх регіонів України, яке ІМІ провів з 27 січня до 2 лютого 2025 року включно. Опитування показало, що раптове зупинення фінансової підтримки з боку США стало шоком для медіаринку, адже журналісти не мали сталих моделей фінансування. Наприклад, частка бюджету від реклами в регіональних медіа, за словами Оксани Романюк, становить усього від 3 до 5%.

Майже 60% опитаних ІМІ медійників вважають, що можливі закриття або суттєве скорочення роботи багатьох незалежних медіа.

«Голодні ігри» медійників уже цього літа спрогнозував і Дмитро Тіщенко, співзасновник і керівник медіа «Цукр» (Суми).

«Медіа, які зараз думають про спільноту, на жаль, зіштовхнуться із тим, що за 3, 4, 6 місяців та навіть за рік не побудують спільноту, яка буде перекривати хоча б третину бюджету. Медіа, які були залежні від донорських коштів на понад 50%, не зможуть перекрити ці гроші», — вважає Дмитро Тіщенко.

Що можна вдіяти для виходу з кризи

Оксана Романюк зазначала, що потрібен закон, який врегулює діяльність українських медіа та створить рівні умови для всіх учасників ринку, зокрема телеграм-каналів, які є джерелом інформації для багатьох українців. Ухвалення закону дозволить забезпечити прозорість роботи незалежних ЗМІ.

Андрій Діхтяренко, головний редактор «Реальної газети», зазначив, що редакціям не уникнути скорочень та відмови від продуктів, які забирають велику частку бюджету. Також наголосив, що медіа важливо показувати свій імпакт: яку реальну користь вони приносять своїй аудиторії і суспільству загалом. Зокрема локальні медіа мають джерела на ТОТ, перевіряють інформацію, захищають права людей.

«Медіа існують не для себе. Медіа існують для власної аудиторії. Якщо нас не стане, можливо, аудиторія цього не помітить, але пройде декілька місяців і це почне відчувати держава», — сказав Андрій Діхтяренко.

Учасники обговорення також зазначали, що варто виробляти й озвучувати спільну позицію, створювати адвокаційні ініціативи. Зокрема на цьому акцентувала Юлія Діденко, головна редакторка медіа «Новини Донбасу», та написали в чаті обговорення слухачі заходу.

Єгор Брайлян, аналітик «Детектор Медіа», озвучив думку про перспективність матеріалів для іноземних медіа про російську дезінформацію щодо європейських країн, яку поширюють на ТОТ і в росії.

Комунікація з аудиторією на ТОТ

Учасники обговорення також порушили проблему комунікації влади щодо питань, які є критично важливими для людей на окупованих територіях.

«Медіа наразі дуже складно працювати з окупованими територіями, але це не означає, що цього не потрібно робити. Навпаки, ми маємо памʼятати, що там залишаються наші люди, і якщо в них не буде нас та нашої підтримки, окупаційній владі буде простіше їх зламати та перетягнути на свій бік. Хотілось би більше чути від органів місцевої влади саме про окуповані території», —наголосила Валерія Мельник, заступниця головного редактора медіа «Трибун».

Валерія Круподеря, координаторка гарячої лінії медіа «Східний Варіант», розповіла, як працюють з джерелами в умовах посиленого тиску окупаційних адміністрацій.

Валерія Круподеря, а також Тетяна Семаковська, випускова редакторка медіа «Бахмут IN.UA», зазачили, що намагаються допомогти аудиторії у вирішенні нагальних питань: з виїздом з окупованої території, з отриманням адміністративних послуг, отриманням інформації щодо виплат тощо.

Євгенія Вірлич, головна редакторка сайту Кавун.City та координаторка філії Район.in.ua на Херсонщині, розповіла, як комунікують з аудиторією, та поділилася вдячним відгуком читачів, які саме з публікацій медіа дізналися про ситуацію в рідному населеному пункті, що залишається тимчасово окупованим.

Ганна Мурликіна, редакторка 0629.com.ua та членкиня Комісії з журналістської етики, яка модерувала обговорення, анонсувала також круглий стіл на початку березня. На подію, де продовжать обговорювати виклики для медіагалузі, запросять і представників влади.

Запис трансляції обговорення «Медіа окупованих територій: загрози безперервності комунікації» доступний за посиланням.