Відновлення після деокупації: що потрібно для успішного повернення бізнесу та громад

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну майже 4 тисячі населених пунктів у 11 областях опинилися під окупацією. Особливо постраждали бізнеси з Донеччини та Луганщини, багато з яких були змушені релокуватися в інші регіони. Деякі громади повністю зруйновані — вони стали нашими Хіросімою та Нагасакі. Проте навіть у таких умовах багато представників бізнесу вже думають про повернення на рідні території після відбудови. У цій статті ми поговоримо про те, як повернути життя на деокуповані території. Що для цього потрібно? Хто має цим займатися? І яку роль у цьому процесі відіграють держава, бізнес та звичайні громадяни?

Головні виклики для відновлення на деокупованих територіях

Станом на січень 2024 року руйнування нашої інфраструктури оцінюється майже у 155 мільярдів доларів. Це величезна сума, яка свідчить про масштаб наслідків російської агресії. Але що це означає для звичайних людей та бізнесу на деокупованих територіях? 

Перший і найголовніший виклик — це руйнування базової інфраструктури. Відсутність електрики, води, газу та опалення унеможливлює роботу багатьох підприємств. Відновлення цих послуг є пріоритетом, але це потребує значних інвестицій, техніки та кваліфікованих фахівців.

Другий виклик — це заміновані території. Після бойових дій багато житлових і сільськогосподарських площ стали небезпечними. Це не тільки затримує повернення людей до своїх домівок, але й ускладнює роботу сільськогосподарського та будівельного секторів, які є важливими для відновлення економіки.

Третій виклик — зруйновані приміщення.

Віліна Саєнко,  підприємиця з м. Торецька, голова ГО «Центр ініціатив підприємців м. Торецька» і членкиня «Коаліції “На лінії зіткнення”», розповідає: «Є бізнеси, які мали по 4 магазини в різних районах міста Торецьк, і всі ці магазини повністю знищені».

Це змушує підприємців шукати нові місця для роботи або вкладати значні кошти у відбудову.

Четвертий виклик — це нестача кваліфікованих кадрів. Чимало людей, особливо молодь та фахівці, виїхали з деокупованих регіонів. Це створює дефіцит як робочої сили, так і споживачів для місцевого бізнесу.

Наступне — це економічна невизначеність. Підприємці не впевнені у майбутньому ринку на деокупованих територіях.

Не менш важливі і проблеми з логістикою. Зруйновані дороги та мости ускладнюють доставку товарів та сировини, що підвищує витрати бізнесу та уповільнює відновлення економіки.

І останній виклик — фінансові труднощі. Багато підприємців втратили свої заощадження та обладнання. Вони потребують значних інвестицій для відновлення, але отримати їх складно через високі ризики.

Ці виклики створюють складну екосистему проблем, де кожна впливає на іншу. Наприклад, відсутність соціальної інфраструктури призводить до відтоку населення, що у свою чергу зменшує кількість споживачів та працівників для місцевого бізнесу.

Кроки для успішного відновлення бізнесу

Першим кроком має бути надання фінансової допомоги підприємцям у вигляді грантів та пільгових кредитів.

Як зазначає Денис Підченко, співвласник РА «СМІК» у Слов’янську та Краматорську, який релокував свій бізнес: «Держава має створити грантові програми для тих, хто хоче розпочати або відновити свою діяльність. Це найважливіший крок для підтримки бізнесу після таких масштабних руйнувань».

Окрім фінансової підтримки, важливо створити спеціальні економічні зони або хаби, де бізнеси зможуть працювати в безпечних умовах. Такі зони повинні мати готову інфраструктуру — підведені комунікації, транспортне сполучення та зручний доступ до ринку.

«Місцева влада повинна сприяти створенню промислових зон, де можна розміщувати підприємства з доступом до транспорту та комунікацій», — додає Підченко.

Це дозволить швидше відновити виробництво і залучити інвестиції.

Держава також має сприяти розвитку малого та середнього бізнесу, надаючи податкові пільги та спрощуючи процедури реєстрації нових підприємств. Особливо важливо підтримувати бізнеси, що займаються будівництвом, логістикою та виробництвом, оскільки саме ці сектори можуть стати основою для відбудови економіки регіону.

«Податкові канікули для підприємців, які працюють на деокупованих територіях, можуть стати стимулом для відновлення економічної активності», — вважає Віліна Саєнко.

Такі заходи допоможуть бізнесу зосередитися на відбудові, а не на бюрократичних процедурах.

Ще один важливий аспект — залучення міжнародних інвесторів і організацій. Наприклад, за даними Міністерства фінансів України, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) активно підтримує українські підприємства у релокації та відновленні бізнесу.

Денис Підченко розповідає: «Ми подали заявку на програму релокації через Дію. Це спільний фонд GIZ та українського уряду. Нам виділили співфінансування у розмірі 150 тисяч гривень на переїзд бізнесу, і завдяки цьому ми змогли релокуватися.».

Це показує важливість міжнародної допомоги для підтримки бізнесу в умовах війни.

Проте успішна співпраця з міжнародними партнерами потребує активної участі з боку місцевих громад і підприємців. Для цього важливо бути проактивними в комунікації, пропонувати прозорі умови співпраці та виконувати вимоги інвесторів.

Як підкреслює Віктор Левіт, співвласник заводів «Зевс Кераміка» та «Керамічні маси Донбасу» (Слов’янськ): «Держава повинна створювати гарантії для інвесторів. Без цього багато хто не ризикне вкладати кошти у відновлення бізнесу на територіях поблизу лінії фронту».

Нарешті, для успішного відновлення підприємництва важливо інвестувати у навчання нових спеціалістів. Створення навчальних центрів у промислових зонах дозволить залучити молодь і людей, які втратили роботу, до процесу відновлення. Це сприятиме не лише економічному відродженню регіонів, але й створить нові можливості для професійного розвитку місцевих жителів.

Висновки

Відновлення життя та бізнесу на деокупованих територіях —  це складний, але необхідний процес. Його важливою складовою має бути цілеспрямована державна політика щодо відбудови та підтримки регіонів Донеччини та Луганщини. Вона повинна включати заходи для повернення релокованого бізнесу та створення для нього всіх необхідних умов. А саме:

1. Безпека — основа всього. Без неї неможливий розвиток економіки та повернення людей.
2. Відновлення інфраструктури — критично важливе для роботи бізнесу та комфорту жителів.
3. Фінансова та податкова підтримка допоможе бізнесу швидше стати на ноги.
4. Кадрове питання потребує особливої уваги — важливо повернути фахівців та навчити нових.
5. Міжнародна допомога — потужний ресурс, який треба ефективно використовувати.
6. Важливо не просто відбудовувати, а модернізувати — це шанс зробити регіони кращими, ніж вони були до війни.

Деякі підприємці вже зараз заявляють, що готові повернутися на деокуповані території після відновлення інфраструктури та створення відповідних умов для ведення бізнесу. Це свідчить про те, що бізнес готовий вкладати сили в регіон, за умови підтримки з боку держави та гарантій безпеки.

Тож лише завдяки злагодженій роботі всіх сторін — держави, бізнесу, громад і міжнародних партнерів — можна досягти стабільного економічного зростання і повернути громадам нормальне життя.

Андрій Грудкін, виконавчий директор Коаліції «На лінії зіткнення»