Складно, але реально: як громадам ефективно залучати кошти донорів

Приклади і поради від представників місцевого самоврядування та громадського сектору

Залучення міжнародної фінансової допомоги стало одним із ключових завдань для українських громад, які відновлюються після руйнувань. Як успішно залучати донорські кошти та будувати ефективні партнерства? Відповіді на ці питання шукали учасники дискусійної панелі Форуму-практикуму «Відбудова в дії 3.0». Голови громад, керівники громадських організацій та експерти поділилися реальним досвідом залучення ресурсів, формування міжнародних партнерств та ефективного управління відбудовчими проєктами.

Своїм досвідом поділилися Михайло Нетяжук, міський голова Фастова, Тетяна Свириденко, Іванківська селищна голова, Альона Крицук, голова правління і співзасновниця БФ «Сміливі», Тарас Бик, член правління ГО «Агенція відновлення та розвитку». Модерувала дискусію Михайлина Скорик-Шкарівська, засновниця ГО «Інститут сталого розвитку громад».

Досвід відбудови громад Київщини

Михайлина Скорик-Шкарівська представила Михайла Нетяжука і Тетяну Свириденко: «Це голови громад, які для яких слово «відбудова» ― це не щось, що буде в майбутньому, а те, з чим доводиться стикатися щодня».

П’ять порад від міського голови Фастова

Фастів дуже активно працював з міжнародними партнерами ще до 2022 року. Так само інтенсивно працював з донорами міський голова Михайло Нетяжук останні два роки, уже після того, як Київщина була звільнена, переживши драматичні і трагічні події лютого-березня 2022-го року, зазначила модераторка дискусії.

Михайло Нетяжук одразу навів промовисті цифри:

• бюджет Фастівської громади (сюди входить місто Фастів та прилеглі селища і села) на 2025 рік ― це 600 млн грн,
• а підтверджені донорські проєкти на 2025 рік ― понад 1 млрд грн.

Завдяки чому досягають таких результатів? Передусім, наголосив міський голова Фастова, у громаді створена команда, яка працює над залучення зовнішнього фінансування під реалізацію проєктів.

Відповідно перша порада: проводити навчання спеціалістів громади.

«Ми провели навчання з проєктного менеджменту абсолютно всіх начальників відділів виконавчого комітету. Щоб усі спілкувалися однією мовою, розуміли термінологію і щоб донори знали, що в цій громаді є люди, які працюють з проєктами», ― зазначив Михайло Нетяжук.

Тому, якщо громада отримує запрошення від донорів чи громадських організацій провести навчання для спеціалістів виконкому, треба хапатися за цю можливість.

«Після навчання буде можливість написання грантової заявки», ― з досвіду знає міський голова Фастова.

Проте перші гранти не будуть великими, тому не варто одразу подавати грантові заявки з великими сумами, в них майже не буде шансів.

«Починайте з тисячі, з десяти тисяч. При отриманні міжнародної допомоги надважливою є позитивна грантова історія. Що більше в громаді реалізованих проєктів, то більше шансів у вас отримати фінансування», ― порадив Михайло Нетяжук.

Друга порада: для пошуку міжнародних партнерів залучати жителів громади, які виїхали за кордон.

Фастівська громада нині має партнерські відносини з громадами шести країн ― двома в Польщі та по одній у Туреччині, Литві, Великій Британії, Швеції, Німеччині. Відповідні договори з більшістю з них уклали вже після початку масштабного вторгнення.

«Я, як міський голова, контактував з нашими представниками, просив, щоб вони зайшли до пана бурмістра або пана мера з пропозицією організувати співпрацю з містом, звідки приїхали люди. У більшості були відмови, але були й варіанти, які спрацювали», ― розповів Михайло Нетяжук.

Третя порада: запрошувати на свята громади представників усіх донорів. Так вони матимуть можливість поспілкуватися між собою, отримати зворотний зв’язок про те, що громадою з міста можна працювати.

Що більше ініціатив у різних галузях, то більше шансів залучати фінансування від різних представників донорської спільноти.

Четверта порада: використовувати методи маркетингу під час створення проєктів.

Михайло Нетяжук навів приклад створення центру медико-психологічної допомоги дітям, а також центру допомоги військовослужбовців та членам їхніх родин. У громаді розробили концепт, інформаційно-маркетингову стратегію, яку втілюють крок за кроком.

«Дуже важливий аспект при роботі з донорською спільнотою ― це відкритість, а також інформаційна робота по контраргументації рашистів, які намагаються зараз на будь-що, що здійснюється в Україні, начепити ярлик корупції», ― додав Фастівський міський голова.

Тому п’ята порада: дуже важливо, щоб громада була відкритою і демонструвала готовність протидіяти корупції.

Крім того, Михайло Нетяжук радить співпрацювати з місцевими громадськими організаціями: це також дозволить залучити кошти в громаду.

Досвід Іванківської громади: співпраця зі Швейцарією

Тетяна Свириденко, Іванківська селищна голова ― «це жінка, яка разом з громадою пережила окупацію і вибудовувала стосунки з донорами для відбудови селища Іванкова і постраждалих сіл громади», представила другу спікерку панелі Михайлина Скорик-Шкарівська.

Як вдалося залучити донорів у сільський регіон?

Перший крок: одразу після деокупації за чотири дні спеціалісти громади склали повну базу даних по кількості пошкоджених об’єктів та ступеню їх руйнації.

Різного роду руйнувань зазнали 2485 об’єктів, 481 будинок був знищений взагалі.

Другий крок. «Ми зняли відео всіма мовами, якими тільки люди спілкувались у нашій громаді, і відправили на пошти всіх урядовців, всіх посольств. Першу відповідь отримали від посла Швейцарії в Україні. Він допоміг нам знайти Мартіна Хубера, швейцарця, який завдяки власній ініціативі допоміг громаді», ― розповіла Тетяна Свириденко.

Підприємець Мартін Хубер забезпечив мешканців приватного сектора Іванківщини 105-ма дерев’яними модульними будинками. Інші благодійні організації надали ще 32.

З допомогою міжнародних партнерів питання забезпечення постраждалих мешканців житлом вирішили.

«Звичайно, коли вони приїжджали, я їх гостинно обіймала, всіляко намагалася зацікавити, дарувала вишиванки, мінікартини Марії Примаченко, щоб люди зрозуміли, хто ми є і що нам треба для відновлення», ― поділилася Тетяна Свириденко.

Їхня громада також мала успішний досвід співпраці з БФ «Сміливі».

Про це згадала у своєму виступі Альона Крицук, голова правління і співзасновниця БФ «Сміливі».

Як успішно співпрацювати з ГО: поради від БФ «Сміливі»

«Чому в нас так класно склалося з пані Тетяною? Розкриваємо секрет успіху: тому що до нас вона ставиться як до партнерів, а не як до ресурсу, який має дати гроші», ― почала свій виступ Альона Крицук.

Вона порекомендувала, як працювати з громадськими організаціями саме як з партнерами.

БФ «Сміливі» за 2023-2024 роки провів у різних громадах ремонтні роботи на близько 4 млн євро.

«Ми відремонтували 12 шкіл, одна з яких була в громаді пані Тетяни. У 2023-му році проводили ремонт шкільних просторів, це були проєкти від 50 до 100 тисяч євро. Цього року завершуємо вісім більших інфраструктурних об’єктів, таких як лікарні, стадіон, школи: 100 ― 200 тисяч євро за один об’єкт», ― розповіла Альона Крицук.

Їхній невеликий благодійний фонд розпочався саме з волонтерської ініціативи. Волонтери виїжджали на Київщину, прибирали завали, допомагали людям з відновленням.

Тому перша порада від БФ «Сміливі»: не треба недооцінювати невеличкі громадські організації або невеличкі волонтерські ініціативи у своїй громаді.

«Ви не знаєте, у що велике вони можуть перетворитися. Зараз дуже багато організацій починають з малого, отримують фінансування і перетворюються на значних гравців, які можуть принести велику користь для вашої громади», ― зазначила співзасновниця благодійного фонду.

Команда «Сміливих» працювала більше ніж з 15 громадами, і за підсумками цієї співпраці поділили громади на три типи, з-поміж яких є такий: громади, з якими за можливості, коли є вибір, не будуть співпрацювати і які відверто не рекомендуватимуть до співпраці іншим громадським організаціям і донорам працювати.

Такі громади, за словами Альони Крицук, використовують громадські організації як ресурс, створюють певні перешкоди, відчувають конкуренцію за кошти. Це хибне відчуття, бо є велика кількість грантів, які не може отримати громада, їх донори видають тільки неурядовим організаціям. Це два різних джерела фінансування, які не конкурують між собою.

«У поданні заявки від фонду, громадської організації, ми можемо залучати кошти від бізнесу, від міжнародних компаній, формуючи бюджети, за які можемо втілювати відбудовчі проєкти в громадах», ― пояснила Альона Крицук.

Ще одна порада від «Сміливих» з власного досвіду: проводити партисипативні заходи в громадах.

«Що це означає? Перед тим, як робити ремонти, ми збирали громаду, представників шкіл, учнів, і з ними обговорювали, як краще переобладнати простір. Завдяки цьому їдальня стала не просто їдальнею, а ще й місцем для кінопоказів та інших позашкільних заходів тощо», ― розповіла співзасновниця БФ «Сміливі».

Ще один приклад: після партисипації школа в Макарівській громаді навчилася сама залучати кошти і почала втілювати інші успішні проєкти.

«Такі заходи не потребують багато інвестицій, але вибудовують місток взаємозв’язку, завдяки якому ми знаємо, які проєкти подавати далі на грант», ― зазначила Альона Крицук.

План відновлення: Підказки від «Агенції відновлення та розвитку»

Тарас Бик, член правління ГО «Агенція відновлення та розвитку», розповів, що їхня ГО намагається поєднувати співпрацю як з громадами, так і з донорами та бізнес-сектором для відновлення та розвитку громад.

«На нашу думку, тільки спільна робота може принести дійсно хороший результат», ― зазначив Тарас Бик.

У своєму виступі член правління ГО «Агенція відновлення та розвитку» розповів зокрема, як допомагають громадам створювати план відновлення та розвитку.

Багато громад сприймають цей документ як Реєстр пошкодженого та знищеного майна і вносять туди всі пошкоджені об’єкти незалежно від того, чи справді є доцільність і потреба в цьому об’єкті в перспективі наступних десяти років. Це проблема, бо короткотермінове відновлення громади може кардинально розійтися з довгостроковою стратегією розвитку.

Команда ГО передусім створює з керівництвом громади робочу групу, яка веде цей напрямок роботи. Співпрацюючи з громадами, «Агенція відновлення та розвитку» дуже ретельно аналізує всі вже розроблені документи: старі стратегії розвитку, генплани і так далі. Якщо дозволяють кошти, проводять опитування мешканців, фокус-групи. Обов’язково залучають до роботи місцевий громадський і бізнес-сектор, усі можливі зацікавлені сторони.

Після цього переходять до збору проєктів ― зокрема і від місцевих ГО та підприємців.

Тарас Бик наголосив на важливому нюансі щодо плану відновлення ― в цього документа доволі невизначений юридичний статус. Це означає, що відповідальність знайти ресурси на відновлення ― передусім на самій громаді. І вона пише цей документ не для держави, не для міжнародного товариства, а передусім для себе.

Урешті план відновлення виходить на десятки сторінок, які містять сотні конкретних проєктів відновлення.

Що робити далі з уже створеним документом?

«План чи стратегія складається на 10% з самого документа і на 90% з його впровадження», ― переконує Тарас Бик.

В «Агенції відновлення та розвитку» всім громадам рекомендують створювати окремі структури: агенцію розвитку, проєктний офіс тощо, ― які впроваджуватимуть стратегію. Ця структура має об’єднувати весь сектор громади: і бізнес, і громадськість, і молодь, щоб спільно напрацьовувати підготовлені проєкти і шукати донорів.

Ключове у співпраці з донорами ― створювати саме проєкти, а не просто озвучувати свої потреби. На цій думці зійшлися всі панелісти.

Крім того, Наталя Урда, директорка з продажів компанії Done, генерального партнера Форуму-практикуму «Відбудова в дії 3.0», розповіла, як компанія допомагає бізнесам фінансувати імпорт. Фінансово-логістичний провайдер допомагає бізнесу досягати стратегічних цілей.

Висновки

Успішне залучення донорських коштів для розвитку громад базується на кількох ключових факторах:

• професійному підході до підготовки проєктів,
• активній співпраці з міжнародними партнерами,
• відкритості та готовності громади до взаємодії з громадським сектором.

Досвід громад Київщини показує, що ефективна комунікація з донорами, послідовна стратегія розвитку та активне залучення місцевих ініціативних груп дають відчутні результати. Форум «Відбудова в дії 3.0» підтверив, що спільна робота влади, бізнесу та громадськості є запорукою успішного відновлення та сталого розвитку українських міст і сіл.

Про Форум-практикум «Відбудова в дії 3.0»

Подію організував проєкт ReBuild Ukraine у межах будівельної виставки KyivBuild.

Партнери заходу: Конфедерація будівельників України, Фонд енергоефективності, урбан-бюро Big City Lab, ГО «Інститут сталого розвитку» (ISDS), Cities 4 Cities United 4 Ukraine. Інформаційні партнери Форуму: Асоціація міст України, Всеукраїнська Асоціація ОТГ.

Подія об’єднала представників державних установ, громадських організацій, очільників українських громад та міжнародних партнерів, представників будівельного бізнесу, фінансових установ, архітекторів та виробників будівельних матеріалів.

«Вікно Відновлення» також виступило інфопартнером події.