Ухвалено План дій з реалізації демографічної стратегії. Що він передбачає і як долучитися?

30 вересня уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року. Тоді вона викликала жваві обговорення попри те, що тоді до неї ще не додавався план дій — важливий документ, який детально визначає, які дії мають бути зроблені державою, у який термін та хто є відповідальними за їх виконання. Такий документ був затверджений 1 листопада, але лишився без належної суспільної уваги. Що треба про нього знати?

Демографічна ситуація в Україні

Спочатку варто окреслити особливості демографічної ситуації в Україні. Якщо коротко, хорошого мало. Варто бути чесними з самими собою: демографічна криза в Україні почалося задовго до повномасштабного вторгнення. Але саме російська агресія масштабувала більшість проблем до критичного рівня. Про що йдеться?

• Низька народжуваність;
• міграція українців за кордон;
• погіршення стану здоров’я населення та зростання чисельності осіб з інвалідністю;
• високий рівень передчасної смертності;
• поведінкові моделі, які обмежують кількість дітей у родинах;
• застаріле та негнучке сімейне законодавство.

Кожна з цих проблем окремо описана в тексті Стратегії демографічного розвитку. Населення України на контрольованій території оцінюється у 31 млн осіб, близько 5 млн громадян України зараз перебувають за кордоном, стільки ж — на тимчасово окупованих територіях.

Імовірно, ви зустрічали і вищі оцінки чисельності громадян, що залишили Україну, рятуючись від війни. Зокрема, за даними ООН станом на 18 листопада 2024 року їх зафіксовано майже 6,8 млн. Але ця оцінка враховує і громадян інших країн, і осіб без громадянства, що залишили Україну внаслідок війни, а також громадян, що повернулися в Україну, але не знялися з обліку як біженці, а громадяни, які перебувають на обліку у декількох країнах одночасно, можуть бути враховані у кожній з цих країн. Тому важливо відрізняти оцінки у 5 млн українців, що наразі перебувають за кордоном, та 6,8 млн реєстрацій громадян усіх країн, які рятуються від війни за кордоном.

Через те, що залишали межі України переважно люди працездатного віку та діти, в останні роки суттєво зріс і середній вік населення. Згідно з поточною оцінкою він з 2020 року виріс одразу на 4 роки —  до 45 років та перевищив середній показник по країнах ЄС.

Помірний відтік населення за кордон триває і досі, але більший негативний вплив на чисельність українців має природне скорочення населення. У першому півріччі 2024 року в Україні народилося менше 88 тис. дітей, померло — майже 251 тис. громадян. Тобто навіть без урахування міграції за підсумками 2024 року зменшення людності від природного скорочення буде співставне з чисельністю населення Полтави чи Черкас. Демографічні проблеми України загострюються.

Демографічний розвиток: стратегія…

Для вирішення демографічних проблем України в Стратегії пропонується зосередитися на досягненні таких стратегічних цілей:

• створення умов для міграційного приросту та зниження відтоку українців за кордон;
• створення умов для підтримки народжуваності та підтримка сім’ї;
• зниження рівня передчасної смертності;
• активізація громадян на ринку праці;
• адаптація до старіння нації та створення умов для активного довголіття;
• розвиток можливостей для якісного життя — розбудова країни, в якій хочеться жити.

Раніше я вже оцінював 10 найважливіших рис Стратегії демографічного розвитку. Тому не будемо повторюватися, і перейдемо до аналізу безпосередньо Плану заходів з реалізації Стратегії, який затверджений на 2024-2027 роки.

… І тактика

Отже, до плану дій. У ньому 6 цілей розділені на 26 завдань, а ті своєю чергою — на 141 захід із вказаними строками та виконавцями. На які з них варто звернути увагу в кожній стратегічній цілі?

Міграція

Головний фокус — на поверненні українців з-за кордону і на добровільності такого повернення. Причина проста: відбудова потребуватиме багато робочих рук, і що більше українців повернеться додому, то меншою буде потреба в залученні мігрантів з інших країн. Також заплановані заходи покликані спростити процес повернення та реінтеграції, підвищити доступність житла, вивчати потреби мігрантів та їхні наміри щодо повернення в Україну. Водночас заплановане поглиблення співпраці з українцями, що лишаються за кордоном, та залучення мігрантів на потреби відбудови у випадках, коли існуючі потреби неможливо задовольнити наявними ресурсами. Окреме завдання — зменшення відтоку молоді за кордон. Воно включає реформування системи мобілізації та кадрової політики Сил оборони, а також реалізацію низки європейських програм у соціальній та освітній сферах. 

Народжуваність і підтримка сім’ї

Цьому напрямку приділена найбільша увага: 6 завдань, що поділяються на 40 заходів. Ключові напрямки — покращення репродуктивного здоров’я, подолання негативних стереотипів щодо материнства і батьківства та їх поєднання з роботою чи навчанням. Великий комплекс заходів передбачений для формування середовища, дружнього до сімей з дітьми: аналіз мережі навчальних закладів, стимулювання бізнесу у сфері освіти, консультативна підтримка сімей, що планують народити дитину, створення просторів, дружніх для сімей з дітьми. Це має вплинути на приріст населення України.

Зниження рівня передчасної смертності

Тут основними завданнями є популяризація здорового способу життя та відповідального ставлення громадян до власного здоров’я, розвиток інфраструктури для здорового дозвілля, профілактика і раннє виявлення хвороб, зменшення факторів ризику в повсякденному житті, зокрема, на роботі, під час пересування у транспорті тощо.

Активізація громадян на ринку праці

До роботи варто залучати всіх, хто може і хоче працювати. Ба більше — ті, хто хоче, але не має необхідних навичок, мають отримати фахове навчання. Важливий напрям роботи — повернення на ринок праці людей з інвалідністю, громадян старшого віку, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та усіх інших, хто з різних причин не був залучений до ринку праці.

Активне довголіття

Цей розділ передбачає упорядкування системи пенсійного забезпечення, залучення громадян старшого віку до волонтерства та  ухвалення стратегій розвитку освіти дорослих та державної політики з питань активного та здорового довголіття.

Україна, в якій хочеться жити

Це — найбільш світоглядний розділ. Ми всі розуміємо, що саме безпечна, зручна, комфортна та прогнозована держава — головна запорука для повернення в Україну та народження дітей. Тому і складових тут немало. Серед них — безпечне довкілля, що передбачає розмінування територій, проєктування та будівництво укриттів та споруд цивільного захисту, створення мережі центрів безпеки, навчання громадян на випадок екстрених ситуацій. Інші важливі складові — безбар’єрність та інклюзивність, забезпечення житлом, доступна якісна інфраструктура. Окремим пунктом визначена соціальна згуртованість українського суспільства, яка передбачає реінтеграцію ветеранів, осіб з деокупованих територій, та утвердження національної та громадянської ідентичності.

У цьому тексті заплановані заходи згадані дуже верхньорівнево, для глибшого розуміння того, що планує робити держава для досягнення демографічної стійкості і яка демографічна політика України, варто ознайомитися з повним текстом Плану.

Як долучитися?

Якщо в План заходів уряд включає те, що може зробити власними силами, то громадянське суспільство, бізнес, територіальні громади та окремі громадяни можуть долучатися до реалізації окремих пунктів демографічної стратегії за власною ініціативою. І йдеться не лише про повернення в Україну чи збільшення народжуваності. Варіантів безліч: адаптувати робочі місця для працівників з інвалідністю, створити кімнату матері і дитини в офісному центрі, розробити локальні туристичні маршрути, організувати гурток чи освітні курси для дітей або дорослих. Помічним буде сприяти розвитку самозбережувальної поведінки в своєму оточенні — проходити профілактичні медичні огляди, дотримуватися правил дорожнього руху, вести здоровий спосіб життя.

Сталість демографічного розвитку — надскладне, але все ж посильне завдання для нашої країни. Чи вдасться його виконати? Залежить від нас.

Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії, учасник робочої групи з розробки Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, спеціально для «Вікна Відновлення»