Розслідування відновлення: внесок регіональних медіа

Журналісти успішно викривають зловживання і змінюють ситуацію попри те, що самі гостро потребують підтримки: підсумки онлайн-заходу «Вікна Відновлення»

Тридцять розслідувань, більше мільйона охоплень і реальні зміни на місцях — результати проєкту «Вікна Відновлення» за підтримки IMS, який об’єднав 11 регіональних медіа задля прозорості процесів відбудови. Під час підсумкового заходу журналісти і медіаменеджери говорили не лише про здобутки, а й про виклики — від юридичного тиску до браку інституційної підтримки — та шукали шляхи їх подолання.

Яких результатів досягнув проєкт

У межах проєкту, який ГО «Вікно Відновлення» втілило за підтримки International Media Support, 11 медіа з різних регіонів, від Донеччини до Миколаївщини та Львівщини, створили 30 розслідувань. Це статті та відео на різні теми: про переплати на відбудові та закупівлях генераторів, про сумнівних підрядників, які облаштовують інфраструктуру для ВПО, про те, хто отримує підряди на будівництво доріг, хто затягує ремонти та чинить інші зловживання.

Під час роботи над матеріалами журналісти отримували юридичну підтримку та менторський супровід. Деякі з редакцій завдяки проєкту уперше мали змогу працювати в жанрі розслідування.

«Вікно Відновлення» також підтримало колег медійно, переупакувавши розслідування для соцмереж та поширивши їх на своїх каналах.

Ці статті та відео сумарно вже отримали більше 1 млн 200 тисяч охоплень і також вплинули на хід справ.

Коли мовчання зникає: історії впливу матеріалів

Євгенія Стандік, координаторка проєктів «Вікна Відновлення», поділилася кількома історіями успіху створених матеріалів.

Медіа «МОСТ» створило розслідування про те, як прокуратура гальмувала будівництво захисних укриттів у Херсонській області. Як зазначив редактор видання Сергій Нікітенко, матеріал для розслідування збирали буквально по крихтах, зокрема лише запит до обласного прокурора він подавав шість разів. Зусилля дали результат: за три дні після публікації прокуратура офіційно відреагувала, вперше оприлюднивши дані про кримінальні провадження щодо укриттів. Розслідування прорвало інформаційну блокаду і домоглося більшої прозорості в темі безпечних сховищ.

Медіа 0512 розслідувало, чому суттєво зросла вартість ремонту студентського гуртожитку в Миколаєві і як маловідома фірма двічі отримала підряд всупереч зауваженням аудиторів. Менторка команди 0512 у цьому проєкті, головна редакторка, журналістка-розслідувачка проєкту Trap Aggressor Інна Попович розповіла, що домогтися змістовної відповіді на запит вдалося, тільки звернувшись до надавачки інформації напряму. Редакція врешті отримала необхідні кошториси та створила розслідування, яке викликало реакцію. ОВА пообіцяла службову перевірку відповідного департаменту, підрядника зобов’язали щомісяця звітувати про прогрес, до боротьби за прозору відбудову гуртожитку долучилися і студенти.

Більше прикладів змін після виходу розслідувань та інші успіхи проєкту знайдете у відеозаписі заходу.

Тиск, байдужість, вигоряння: з чим зіштовхуються медіа

Умови, в яких українські незалежні медіа створюють аналітичні та розслідувальні матеріали, погіршуються, передусім з фінансових причин, але не тільки.

Медійники відчувають посилення юридичного і судового тиску від корупціонерів, відтак потребують правової підтримки для належних безпекових умов роботи журналістів. Зокрема про це зазначили представниці розслідувальних медіа півдня України та Дніпропетровщини. 

Комунікація з посадовцями також ускладнена, запити можуть залишатися без відповіді або на них реагують відписками. Труднощі виникають і з отриманням експертних коментарів ― наприклад, журналісти медіа «Інтент»  не могли знайти незаангажованого експерта, який є спостерігачем, а не учасником процесів, поділилася Яніна Корнієнко, журналістка «Слідство.Інфо», менторка медіа в цьому проєкті. Таку проблему помітили й інші медійники.

Журналістам складно створювати свої розслідувальні матеріали і ще складніше домагатися реальних змін після їх виходу.

Редакційні команди нерідко перебувають у стані емоційного вигоряння. Ще одна проблема: на локальному рівні в розслідувальній журналістиці не спалахують нові зірки. 

«Зокрема можу це стверджувати щодо Одеси та Кропивницького», ― зазначила Олена Кравченко, головна редакторка медіа «Антикорупційний вимір».

У фінансовому аспекті локальні медіа критично потребують саме інституційної підтримки, тоді як донорські пропозиції містять у більшості тільки проєктну складову. При цьому, беручи участь у конкурсних проєктах, дехто стикається з недоброчесністю інших претендентів на грант. Наприклад, медіа, яке всі знають як належне конкретній особі, мімікрує під незалежне і навіть може виграти конкурс. А результати деяких конкурсів викликають думки про недоброчесність самого відбору. Про це зокрема зазначила Олена Кравченко.

Попри всі виклики, незалежні регіональні медіа продовжують створювати якісні матеріали, але вони можуть залишатися поза належною увагою аудиторії. Частина проблеми в тому, що національні медіа не завжди довіряють місцевим і не сприймають їх як джерело інформації.

Як можуть допомогти медіаспільнота, ГО та донори 

Під час онлайн-заходу, участь у якому взяли понад 60 представників різних медіа, пролунали ідеї, як журналістська спільнота може конструктивно розв’язувати наявні проблеми.

Для посилення впливу і розуміння значущості регіональних медіа варто

• мережуватися з іншими редакціями. Зокрема робити кроки для кооперації з національними редакціями. Досвідом тут поділилася Оксана Щербак, піарниця-комунікаційниця «Кордон.Медіа», яке успішно доносить інформацію про Сумщину не тільки на регіональний, а й національний та міжнародний рівень. На її думку, медійникам важливо мати особисті знайомства, приходити до національних редакцій з конкретними пропозиціями. Рішеннями можуть бути обмін контентом, публікації під спільним брендингом тощо.
• відстежувати розвиток розказаних сторій ― фоловап покаже, як медіа впливає на розв’язання проблем;
• робити видимішими історії успіху ― розповідати про них публічно, більше «хвалити самих себе». На цьому зокрема наголосила Оксана Романюк, директорка ГО «Інститут масової інформації». Це покаже суспільну важливість роботи редакції.

«Вважаю, що дуже важливу роботу робить “Вікно Відновлення”, яке акумулює матеріали і дає додатковий майданчик видимості для медіа. Редакціям з одного регіону можна зайти в партнерство і репостити в свою стрічку якісь важливі речі. І хтось його побачить, десь воно вистрілить», ― порадила директорка ІМІ.

Експертним громадським організаціям також варто

• активніше взаємодіяти з медіа ― зібрані журналістами дані можуть надати ГО базу для досліджень або інших профільних активностей;
• ділитися експертизою ― фаховий коментар може суттєво посилити медійний матеріал. Нагадаємо, що «Вікно Відновлення» для своїх партнерів створило експертну базу фахівців з різних напрямків відновлення;
• надавати медіа юридичний супровід, якщо це входить у профіль громадської організації.

Донорським організаціям, які підтримують громадянське суспільство в Україні, невіддільною частиною якого є незалежні медіа, варто

• враховувати, що регіональні медіа гостро потребують інституційної підтримки;
• брати до уваги потребу в посиленні юридичного захисту редакцій;
• мати на увазі, що важливо продовжувати програми ментальної підтримки редакційних команд.

Крім того, учасники заходу також поділилися корисними контактами: 

Для отримання ментальної підтримки команд можна звертатися до Home Ua | Mental Support та хабу Фундації Суспільність;   

Допублікаційну вичитку матеріалів роблять юристи Бігус.Інфо ([email protected]) та фахівці ГО «Інститут масової інформації», які також надають юридичну підтримку на ([email protected])  

Проєкт підтримки створення розслідувань запустив Інститут розвитку регіональної преси. 

Чому це важливо: контроль за відновленням в руках медіа

Захід «Вікна Відновлення» відбувся за підтримки International Media Support. Роман Кіфлюк, національний радник IMS в Україні, наголосив, що IMS послідовно обстоює позицію, щоб усі якісні українські медіа, які постраждали чи релокувалися, чи під загрозою закриття, теж стали частиною відновлення України. Це питання планують порушити на цьогорічній URC, що відбудеться в Римі. Нагадаємо, збитки медіа вперше увійшли до оцінки RDNA4.

«Усі процеси, на які виділяють кошти іноземні партнери, можуть залишитися у тіні, якщо не буде кому про це розповідати», ― зазначив Роман Кіфлюк. 

Анастасія Руденко, координаторка «Вікна Відновлення», також підкреслила, що суспільна довіра до відбудови неможлива без діяльності якісних медіа, які висвітлюють процеси відновлення, домагаючись їх прозорості та підзвітності.

Тож попри тиск і нестачу ресурсів, регіональні журналісти продовжують викривати порушення, змінювати ситуацію на місцях і доводити: без якісних медіа прозорого відновлення не буде.