В Україні запроваджується Містобудівний кадастр на державному рівні: чому це важливо для відбудови?

З осені 2024 року для будівельників та громадян України світ уже не буде таким, як доти — до появи Містобудівного кадастру. В житті держави, муніципалітетів міст, у функціонуванні архітектурних бюро, будівельних фірм, громадських організацій та кожного громадянина з’явиться інструмент відповідального, відкритого і зручного інформаційного сервісу.

Принаймні така місія ресурсу, покликаного

• зробити відкритим доступ до геоданих об’єктів будівництва і власності,
• зробити прозорою містобудівну документацію і процес її узгодження,
• прискорити процеси
• і потенційно зменшити конфлікти
• та сприяти доброчесності громадян.

Ще одну голову корупційно-правопорушної Гідри відтято. Це дуже важливо для розбудови відкритого суспільства — без агресивних монополій та із захистом прав та свобод. Містобудівний кадастр — це результат відповідальної поведінки держави на виконання умов програми Ukraine Facility, що спрямована на фінансову підтримку процесів відновлення України протягом 2024-2027 років.

Поява кадастру є так само значимим кроком, як свого часу стало впровадження ЄДЕССБ — Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (діє з 1 грудня 2022 року). Зібрана в кадастрі інформація зробить процеси інвестування у будівельні проєкти передбачуванішими та безпечнішими для інвесторів, що сприятиме збільшенню інвестицій у відбудову інфраструктури, житла та промислових об’єктів. Чіткість і доступність даних зменшуватиме ризики для бізнесу і допомагатиме планувати будівельні та інфраструктурні проєкти впевненіше та відповідальніше.

Звісно, фінансова підтримка у відбудові була важливим аргументом для запровадження Містобудівного кадастру, але варто визнати, що якби не війна, то для розвитку країни як сучасної і демократичної — це все одно потрібний і важливий крок. Світовий досвід функціонування подібних систем доводить факт їхньої необхідності та дієвості. Запускаючи кадастр, Україна стає на крок ближче до світових механізмів прозорості держави та контролю відповідальної поведінки громадян.

Тут можна зауважити, що завдяки запровадженню Містобудівного кадастру Україна зможе гармонізувати свої містобудівні процеси з міжнародними стандартами та практиками, що спростить співпрацю з міжнародними інвесторами, донорами та організаціями, які братимуть участь у відновленні країни. А аргумент відповідності української системи міжнародним нормам сприятиме залученню додаткових ресурсів та допомоги.

Відбудова України — це розбудова оновленої країни без вад минулого.  Містобудівний кадастр — це електронна система інформації та взаємодії, що зводить у логічну та доступну модель містобудівну інформацію, документи та процедури їхнього погодження, пришвидшуватиме процеси розбудови інфраструктури та будівництва, сприятиме прозорості та захисту від маніпуляцій чи підробок (що було суттєвою проблемою до появи єдиного кадастру). З цього переліку примітно проглядаються ті проблеми, які мали громадяни та причетні до містобудівних практик організації. А отже, користь та сенс змін у впровадженні системи, яка змінюватиме соціальні відносини, впроваджуючи механізм прозорості у будівництво, реконструкцію, масштаби власності є наочною.

Хаос відбудови, у мутній воді якого можна було б поживитися авантюристам та пройдисвітам, які не гребують підзаробити на повоєнному відновленні країни — як мінімум ускладнюється впровадженням на державному рівні Містобудівного кадастру. Тепер, коли документи електронні, то підробити чи загубити їх складніше, загальмовувати процес відбудови буде ускладнено. Звісно, можуть знайтися таланти, які ламатимуть незручну для хабарництва систему, але принаймні їм це буде робити набагато складніше. Та й фіксація цифрових слідів у сучасному світі є швидким та ефективним способом утримування недоброчесних чиновників від спокуси порушення правил.

Отже, на що може розраховувати в процесах відбудови українське суспільство через впровадження містобудівного кадастру.

Для влади та забудовників — це перспектива ефективного планування та координації дій, адже вони матимуть механізм збору та централізованого збереження актуальної інформації про стан інфраструктури, земельних ділянок та об’єктів нерухомості. Тож позаяк відбудова потребує чіткої координації між різними органами, то кадастр стане основою для рішень щодо розподілу ресурсів та ухвалення рішень. Наприклад, надати можливість швидко перевірити реалістичність задуму, чи будувати якийсь об’єкт у певній місцевості. Отримання інформації для видачі дозвільних документів, проєктування та будівництва для бізнесу має стати швидшим.

Для громадян — це доступ до містобудівної документації та процедур її розробки, вплив на погодження та підстави для обговорення. В контексті концепції партисипаторної (учасницької) моделі залучення громади та мешканців до містобудівних проєктів — це дуже важливий акт, який сприятиме пильній активній громаді відслідковувати проєкти, які суперечать її інтересам чи потребам. Або ж навпаки: підтримувати, покращувати, дорадчо брати участь у корегуванні на користь мешканців та партнерських стейкхолдерів (зацікавлених осіб чи організацій).

Окрім прозорості та доступності, варто сказати й про осучаснення сфери державної інформації та її користувачів. Безсумнівно, це цифровізація даних, що є зручним та швидким середовищем для обробки і аналізу, а у подальшому у вирішенні питань, пов’язаних із землею, інфраструктурою, транспортом та іншими критичними аспектами для швидкого відновлення територій.

Поряд з цим, це можливість забезпечення кадастром накопичення інформації про екологічні, безпекові, техногенні та інші ризики, що дозволить уникнути повторних помилок у забудові та забезпечити безпечну експлуатацію об’єктів. Це особливо важливо у зонах, які постраждали від бойових дій, адже під час відбудови потрібно враховувати нові виклики та потенційні загрози.

І тут ми виходимо на ще один важливий аспект: дотримання принципів сталого розвитку екосистем. Це важливо для планування і впровадження екологічно відповідальних проєктів, з урахуванням енергоефективних технологій та збереження й оздоровлення природного середовища. Якщо кадастр міститиме дані про природні ресурси, рельєф, водні об’єкти, це дозволить раціонально та відповідально використовувати природні ресурси.

Містобудівний кадастр дійсно є важливим інструментом для управління процесами відбудови України, адже робитиме їх прозорішими, керованішими та сприятиме створенню людиноцентричної, сучасної, безпечної та ефективної інфраструктури.

Алла Петренко-Лисак, спеціально для «Вікна Відновлення»