Що дає надію на ефективність повоєнного відновлення України

Опитування показало: українці більш реалістично оцінюють перешкоди і перспективи відбудови. 12 листопада в Медіацентрі «Україна» відбулася презентація двох досліджень, здійснених на замовлення «Вікна Відновлення».

Мережа охоплює вже понад 120 медійних організацій та ініціатив громадського сектору, зазначила під час події керівниця медійних партнерств Марина Клімчук. Аналітичні центри, які провели дослідження, також є партнерами «Вікна Відновлення».

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у вересні провів уже друге соціологічне опитування на тему повоєнного відновлення України та медіаспоживання. А компанія LetsData проаналізувала більш ніж два мільйони публікацій на теми відновлення у медіа та соціальних мережах за січень ― червень цього року.

Ключові висновки соціологічного опитування

Відчуття особистої відповідальності змінилося

Владислава Зновяк, аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, нагадала, що перше опитування у співпраці з медіамережею «Вікно Відновлення» провели в березні цього року. Результати врахували для розробки вересневого дослідження, деякі питання повторили для того, аби прослідкувати певну динаміку.

Думки українців щодо того, хто відіграватиме ключову роль у відновленні України після закінчення війни, за пів року дещо змінилися.

Окрім того, що абсолютна більшість ключову роль віддають уряду України та іноземним державам ― союзникам України, у вересневому дослідженні зросла частка респондентів, які покладають ключову роль власне на пересічних українських громадян: з 29,5 до 36,8%.

«Ми можемо припустити, що зростає певний рівень усвідомлення відповідальності, яка лежить на нас, українському суспільстві, в питаннях відновлення», ― зазначила аналітикиня Владислава Зновяк.

Щодо особистої ролі в процесах відновлення, то абсолютна більшість опитаних вважають, що достатньо просто працювати на своєму робочому місці.

При цьому аналітикиня звернула увагу, що 33% респондентів з західного регіону не бачать себе в ролі тих, хто долучиться до відновлення України. На думку Владислави Звоняк, важливо підвищити рівень поінформованості громадян про те, де і як саме вони можуть бути корисними.

Бути волонтерами, допомагати людям на постраждалих територіях порівняно з іншими регіонами найбільше готові респонденти зі східного регіону ― 20,6%.

Респонденти бачать більше перешкод

За пів року зросла частка тих, хто вважає, що процеси відновлення займатимуть більше 10 років, і тих, кому важко сказати, скільки це триватиме.

«Це наштовхує нас на думку про те, що внутрішньо- і зовнішньополітичні події впливають на усвідомлення українцями, що нас чекає після війни. Якщо і були певні рожеві окуляри, то можемо припустити, що з часом вони все-таки зникають. На мою думку, як аналітика, варто трактувати це в позитивному руслі, оскільки картинка стає більш реалістичною», ― зауважила Владислава Звоняк.

Абсолютна більшість респондентів розуміє, що перешкодами для відбудови є масштаби руйнувань, спричинені війною. Але порівняно з результатами опитування за березень зросла частка тих, хто враховує як перешкоду для відновлення України дефіцит робочої сили через виїзд значної частини населення за кордон. Також побільшало тих, хто бачить перешкоду в недоброчесності та намаганнях нажитися з боку підприємців, які залучені в проєкти відбудови.

Крім того, більша частка респондентів порівняно з березневим опитуванням вказала на несправедливість правосуддя, відсутність професіоналів у владі як перешкоду для відновлення.

Аналітикиня пояснила: «Коли ми говоримо про перешкоди, то можемо припустити, що це певні явища, які українське суспільство спостерігає зараз і робить певні прогнози щодо того, як це може вплинути на повоєнне відновлення».

Що варто врахувати журналістам і редакторам

За пів року частка респондентів, які не довіряють жодному медіаресурсу, суттєво зросла: з 7,8 до 12.8%.

Також респондентів запитали: яку інформацію ви воліли б знаходити у місцевих ЗМІ?

«Безумовно, людям цікаво читати саме про наслідки війни в їхніх громадах, процеси відновлення, наявність бомбосховищ і так далі. Про це вказали абсолютно більшість респондентів, але зросла частка також тих, які очікують від місцевих змі інформацію про певних визначних яскравих людей своєї громади: військових, лікарів, освітян, культурних працівників тощо», ― закцентувала Владислава Звоняк.

Аналітикиня підсумувала: першим кроком до подолання перешкод є власне їх усвідомлення. В українців це усвідомлення зростає, і це позитивний маркер. Опитування, яке Фонд провів цьогоріч напередодні Дня Незалежності, показало, що абсолютна більшість опитаних має бажання розбудовувати власне майбутнє в Україні, додала вона.

«Це комплексно підтверджує те, що є певне розуміння відповідальності, обсягів і різноманіття викликів і перешкод, які стоять перед Україною у сфері повоєнного відновлення. Те, що українське суспільство про це поінформоване, величезний плюс для нас і дає надію на ефективність повоєнного відновлення України», ― завершила Владислава Звоняк.

Звіт про результати дослідження читайте тут.

Ключові висновки дослідження інфопростору

Основні теми обговорень

Основними темами в інформаційному просторі за перше півріччя 2024 року були:

• обговорення відбудови інфраструктури ― доріг, лікарень, будівель,
• модернізація та стійкість ― потреба в інноваціях при відбудові, зеленій енергетиці,
• фінансова прозорість у контексті відбудови.

Іра Рябоштан, лід-аналітикиня компанії LetsData, зазначила, що останню тему можна назвати і найбільш токсичною з-поміж інших. Її часто використовують усі актори, але особливо ― ворожі, задля поширення наративу, що відсутність фінансової прозорості і корупція в країні не дозволять провести нормальний процес відновлення.

«Це так само таргетується і на міжнародну аудиторію за рахунок виділення коштів для України, а тому це великий виклик, який був майже на всіх майданчиках, майже в кожному висновку, в кожному занепокоєнні ця тема була присутня», ― зазначила аналітикиня.

LetsData проаналізувала публікації українських онлайн-медіа, публічних сторінок у Facebook, Telegram-каналів, YouTube-каналів та X-профілів українською та російською мовами. Дослідницьку роботу проводили з використанням алгоритмів штучного інтелекту.

Також великою темою першого півріччя стало ментальне здоров’я і обговорення реабілітації постраждалих від війни, долала аналітикиня. У цій темі, як показало дослідження, було доволі багато оптимізму і позитиву, що Україна рухається в правильному напрямку.

Найбільше негативу ― в Телеграмі

Найбільше публікацій про непрозорість фінансування, корупцію, а так само суттєвої критики уряду щодо відновлення інфраструктури і різних проєктів було в Telegram-каналах. Так само там ішлося про диспропорцію в розподілі фінансування між регіонами.

«Основним меседжем телеграму був антизахідний наратив, що захід хоче контролювати Україну через фінансову допомогу. Цікаво, що натомість у Твіттері навпаки міжнародна підтримка дуже високо оцінювалася, і там було більше позитиву, найчастіше згадували США і ЄС, а також різноманітні проєкти, зокрема, які так само фінансують міжнародні партнери», ― звернула увагу Ірина Рябоштан.

Telegram зайняв 80% з усього дискурсу по відбудові, і на цьому майданчику були сфокусовані майже всі ворожі наративи.

Натомість у Фейсбуці переважали дискусії про ветеранів, реабілітацію, ментальне здоров’я ― потребу в комплексному розв’язанні цього питання.

«Тут більше був фокус на людині, на людській стійкості і співпраці громад, на волонтерських ініціативах та внеску людей в процес відбудови», ― пояснила аналітикиня.

Медіа, окрім таких великих тем, як корупційні скандали, відбудова інфраструктури, висвітлювали і менш помітні теми: відновлення культури, відбудова в освіті. У соцмережах вони майже не були присутніми, натомість медіа закривали цю потребу в знаннях. До речі, дослідження показало, що саме публікації медіа мережі «Вікно Відновлення» спровокували одне з обговорень теми відновлення об’єктів культури.

Причини для оптимізму і для занепокоєння

Важливість людей, потреба в співпраці і кооперації уряду, міжнародних партнерів, громадських організацій, медіа, волонтерських ініціатив для вдалої відбудови ― цей «виловлений» наратив є найголовнішою причиною для оптимізму в дослідженні.

Також в обговореннях відзначали стійкість та рішучість українського народу, висловлювали підтримку урядових програм, спрямованих на відновлення: це і реабілітаційні програми, і відбудова інфраструктури.

До слова, одним з найбільш згадуваних за досліджуваний період було Агентство відновлення, за ним ішло Міністерство охорони здоров’я, Олена Зеленська, Віктор Ляшко.

• Перша причина для занепокоєння ― вже згадувана корупція. Люди обговорювали, зокрема нерівномірність розподілу коштів на відновлення між регіонами.
• Друга причина ― фінансова непрозорість як небезпека і загроза. Громадськість показує: якщо не буде аудитів і звітів, довіра знижуватиметься.
• Третє велике занепокоєння ― суспільство бачить загрозу бути зруйнованими через обстріли саме для нововідбудованих об’єктів. Цікавить, чи ця відбудова стратегічно спланована, чи дійсно зараз на часі робити те або інше.

«Коли ми говоримо про відбудову, це треба мати на увазі. Необхідно пояснювати потребу в такій відбудові, інформувати, чи такі об’єкти потім мають захист. тощо», ― зазначила Ірина Рябоштан.

Ключовими висновками дослідження стали фокус на перебудові на краще та сучасніше, стійкість реконструкції, а також доволі високий запит до уряду на стратегічну візію щодо відновлення ― підсумувала лід-аналітикиня компанії LetsData.

Звіт про результати дослідження LetsData читайте тут.

Дослідження були проведені медіамережею «Вікно Відновлення» за підтримки Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії через Міністерство закордонних справ і міжнародного розвитку Великої Британії.

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення», фото Медіацентру Україна