Результати опитування «Повоєнне відновлення України та медіаспоживання»

МЕТОДОЛОГІЯ

Загальнонаціональне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології у період з 7 по 16 вересня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення» (UA Recovery Window Media Network).

Методом face-to-face опитано 2000 респондентів віком від 18 років у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.

У Запорізькій, Харківській та Херсонській областях опитування проводилося лише на територіях, підконтрольних українському уряду і де не ведуться бойові дії. 

Вибірка є багатоступеневою. Вибіркова сукупність відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року. 

Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,3%. 

Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Склад макрорегіонів: 

• Захід ― Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; 
• Центр ― Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, а також місто Київ; 
• Південь ― Запорізька, Миколаївська, Херсонська та Одеська області; 
• Схід ― Дніпропетровська, Харківська області.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

Повоєнне відновлення України 

25,4% опитаних сумарно мають рідних, знайомих чи сусідів, чиє житло було зруйноване під час  бойових дій чи повітряних обстрілів. Крім того, близько 4,5% респондентів повідомили, що їхнє житло було повністю чи частково зруйноване. Серед тих респондентів, які стикнулися з руйнуванням житла або знайомі з особами, які стикнулися з руйнуванням житла внаслідок воєнних дій, 41,5%  відновлювали оселю переважно за рахунок самих постраждалих. Близько чверті опитаних (26,1%) відновлювали оселю переважно за рахунок державних чи місцевих органів влади, а ще чверть (26,7%) опитаних українців мають зруйновані та досі не відновлені оселі. 

Процес повоєнного відновлення України, на думку більшості, не буде швидким і займе щонайменше до 5 років. Так вважає 12,2% респондентів. 17,1% опитаних оцінили тривалість процесу відновлення у 5–8 років. 18,5% опитаних відводять етапу відбудови до 10 років. 25,7% респондентів вважають, що Україні знадобиться понад 10 років для відновлення після війни. У порівнянні з попереднім опитуванням у березні 2024 року, спостерігається поширення думки, що відновлення України після війни триватиме більше 10 років. 

Серед перешкод, які заважатимуть швидкому відновленню післявоєнної України, абсолютна більшість респондентів відзначають величезні масштаби руйнувань, спричинені війною (73,6%). У порівнянні з результатами попереднього дослідження, зросла частка опитаних, що вказують на інші перешкоди відновленню України, зокрема:   розкрадання/привласнення коштів, виділених на відбудову, представниками органів центральної влади (з 58,1% до 64,8% відповідно); відсутність професіоналів у владі (з 36,4% до 43,8%); недоброчесність та намагання нажитися з боку підприємців та компаній, які втілюватимуть проекти з відбудови (з 27,6 до 38,0%); дефіцит робочої сили через неповернення значної частини біженців із-за кордону (з 24,9% до 38,6%).

Відтак, на думку переважної частини опитаних, у разі виділення міжнародними партнерами коштів на відновлення України, здійснювати контроль щодо запобігання їхнього розкрадання та корупції при розподіленні повинні міжнародні організації (44,2%), спеціальні контрольні комісії (32,4%), громадянське суспільство (неурядові організації, волонтери, громадські активісти) (28,7%), антикорупційні організації (27,2%) та правоохоронні органи України (23,4%).

Відносна більшість опитаних (40,4%) вважають, що у питанні відновлення зараз слід зосередитися лише на нагальних проблемах ― відновлення зруйнованого житла, критичної інфраструктури (водопостачання, електропостачання, теплопостачання), натомість масштабне відновлення економіки та соціальної сфери слід впроваджувати після закінчення війни. Ще близько чверті опитаних (28,1%) вважають, що попри триваючу війну слід не лише зосереджуватися на нагальних проблемах відновлення, але й  вже зараз розпочинати масштабну модернізацію економіки та соціальної сфери. Майже 20% опитаних вказали, що крім вирішення нагальних проблем, слід адаптувати життя країни до тривалої війни, наприклад, будувати підземні школи та підприємства, розбудовувати військову інфраструктуру тощо. 

Половина опитаних (50,7%) вважає, що зруйноване житло та критичну інфраструктуру насамперед слід відновлювати подалі від лінії бойових дій, оскільки це убезпечить від повторного руйнування. А серед сфер, які потребують першочергового відновлення абсолютна більшість респондентів виокремлюють: відновлення зруйнованого житла, заводів, фабрик, шляхів сполучення (68,3%); розмінування територій, на яких проходили бойові дії (64,1%); модернізація енергетичної, комунальної та соціальної інфраструктури (51,7%). 

Як і в попередньому опитуванні, відносна більшість опитаних вважають, що ключову роль у відновленні України після закінчення війни відіграватимуть Уряд України та Іноземні держави. Натомість, у порівнянні з березневим опитуванням, зросла частка респондентів, які вважають, що ключову роль виконуватимуть пересічні українські громадяни ― з 29,5% до 36,8%. Водночас у питанні хто повинен визначати пріоритети у відновленні України, думки респондентів розділилися: 38% опитаних вважають, що пріоритети у відновленні України повинні визначатися державними органами (урядом, адміністраціями), а 40,8% -місцевими громадами. 

У порівнянні з попереднім опитуванням, проведеним в березні, переважна більшість вбачає свою роль у процесах відновлення «просто працюючи на своєму робочому місці». Водночас, частка респондентів з такою думкою зменшилася ― з 50,9% ― у березні до 41,6% – у вересні 2024. Натомість, зросла частка тих, хто не вбачає своєї ролі у процесах відновлення України: з 15,3% до 23,6% відповідно. 

Абсолютна більшість опитаних ― 68,7% на час проведення опитування досвіду участі у процесах відновлення не мали. 

Молодь частіше, ніж  респонденти, яким за 50, готові долучитися до будь-яких запропонованих в опитуванні активностей з повоєнного відновлення. Водночас 56,2% респондентів, яким за 60 років, заявили, що не бачать себе учасниками відновлення країни. Респонденти з вищою або незакінченою вищою освітою частіше ніж респонденти з середньою та спеціальною освітою готові набувати нових кваліфікацій та навичок, бути волонтером та підтримувати фінансово. Найчастіше не бачать себе залученими до процесів відновлення респонденти з незакінченою та загальною середньою освітою ― 40,8% у порівнянні з середнім значенням показників від респондентів з вищою та середньою спеціальною освітою (18%).

Як волонтери до повоєнного відновлення найактивніше готові долучатися респонденти з центральних (18%) та східних (20,6%) областей. Водночас опитане населення західних областей частіше за інших виявляло готовність підтримати відновлення фінансово: 17,2% порівняно з медіанним значенням 6,5% серед решти макрорегіонів. У порівнянні з попереднім опитуванням, у всіх областях спостерігається зменшення частки респондентів, готових підтримати фінансово та матеріально важливі проекти щодо відновлення.

Близько третини опитаних (32,6%) вважають, що для ефективного відновлення соціально-економічного потенціалу України слід розраховувати лише на українських громадян, які залишились в Україні. Варто також створювати необхідні умови для повернення наших біженців з-за кордону – на це вказали 29,3% респондентів. Ще 21,8% опитаних вважають, що українських громадян буде недостатньо для цього, необхідно також залучати іноземну робочу силу (мігрантів).

Згідно результатів опитування, українці найменш обізнані з такими механізмами соціальної підтримки та відновлення, як доступні кредити на житло та гранти для бізнесу. Для абсолютної більшості респондентів (59,6%), а також їхнім рідним/сусідам/знайомим досі не було потреби користуватися цими механізмами. Ті, хто мав такий досвід, переважно користувалися психологічною допомогою (14,7%); юридичною допомогою (11,5%) та грошовими компенсаціями за зруйноване житло (10,5%).

Довіра до соціальних інститутів 

З усіх запропонованих респондентам соціальних інститутів найбільше опитані українці довіряють журналістам-розслідувачам. Скоріше довіряють та повністю довіряють їм сумарно більше половини опитаних (57,1%). Медіа та місцеві органи влади мають значно нижчий, хоч і позитивний, баланс довіри. Майже порівну розділилися респонденти на тих, хто довіряє та недовіряє Президентові України. Натомість  Уряд, Верховна Рада і чиновники мають негативний баланс довіри: більшість респондентів їм скоріше не довіряє, ніж довіряє. Порівняно з опитуванням Фонду у березні цього року, баланс довіри до усіх запропонованих політичних інститутів знизився. 

Медіаспоживання 

Основними джерелами інформації про щоденні новини для опитаних українців є Youtube (40,8%), загальнонаціональні Telegram-канали (38%), місцеві Telegram-канали (36,9%), інші люди (36,8%), телемарафон «Єдині новини» (34,9%), групові чати в різних месенджерах (34,2%), Facebook (33,7%), та ін. Найменш популярними серед запропонованих варіантів є супутникове телебачення (15,4%) та радіо (13,9%). У порівнянні з результатами попередніх опитувань постерігається зниження попиту на інформацію з таких джерел як Телемарафон «Єдині новини» та місцеві Telegram-канали. 

Найчастіше отримують інформацію з Єдиного телемарафону мешканці західних областей: 48,7% порівняно з медіанним значення  30,8% серед населення решти областей. Мешканці західного макрорегіону також частіше отримують  новини з групових чатів у Вайбер/WhatsApp/Telegram: 46,6% порівняно з медіанним значенням  27,3%. Жителі східних областей частіше дізнавалися про новини з місцевих Telegram-каналів: 44% порівняно з медіанним значенням  34,5% серед населення західних і центральних областей. 

З огляду на останні опитування Фонду, попит українців на соціальні мережі зміщується на Tiktok X (колишній Twitter), Instagram, WhatsApp. Зокрема, частка респондентів-користувачів WhatsApp за останні пів року зросла від 16,6% до 25,2%. Респонденти все частіше використовують соціальні мережі переважно для спілкування (82,6%), перегляду стрічки новин інформаційних ресурсів (43,5%) та стеження за подіями своїх знайомих (40,8%). 

Вирішуючи, чи довіряти певному медіа-ресурсу, респонденти спираються на такі критерії, як довіра  до автора чи команди авторів, які ведуть ресурс (24,6%) поради інших (24%), порівняння з іншими джерелами інформації (22,6%), слідкуючи з часом (22,3%). Водночас, у порівнянні з попереднім опитуванням Фонду, спостерігається зростання частки українців, які не довіряють жодному медіа ресурсу ― з 7,8% до 12,8% за останні пів року. 

Інформацію про життя громади, у якій проживають, українці отримують переважно або з особистого спілкування з іншими людьми (45%), або з місцевих Telegram-каналів чи груп у Facebook (40%). Водночас у західних областях частіше за інших дізнаються місцеві новини з  місцевих газет, радіо і телебачення – 32,5% у порівнянні з медіанним значенням по інших регіонах ― 18,4%. В свою чергу у центральних областях України респонденти рідше шукають інформацію про життя громади у місцевих Telegram-каналах та WhatsApp-групах. 

Серед респондентів зростає запит на більше інформації про наслідки війни у громаді (59,2%), економічне життя громади (32%) та про визначних і яскравих людей громади (36,1%) у місцевих ЗМІ. Найбільше контенту про наслідки війни у громаді хотіли б респонденти зі східного регіону ― 69,9% у порівнянні з медіанним значенням інших регіонів ― 55,9%. 

Повідомлення від органів влади про події війни та актуальні події в країні загалом опитані українці отримують здебільшого з Telegram-каналів органів влади (30,6%), з виступів представників влади на телебаченні та  радіо (23%), Facebook-акаунтів (16,2%) та YouTube-каналів (12%) органів влади та їхніх представників. Найменш популярними джерелами отримання інформації від влади виявилися канали органів влади у WhatsApp (2,6%) і акаунти органів влади у X (2,9%). 15% респондентів під час опитування заявили, що практично зовсім не бачать повідомлень від органів влади. 

Найбільш поширеними громадсько-політичними заходами, у яких респонденти особисто брали участь упродовж останніх 12 місяців є перераховування грошей волонтерам, благодійним організаціям, які допомагають ЗСУ (27,4%) та безпосередньо на банківський рахунок (22%); передача грошей, їжі, одягу та інших речей переселенцям (ВПО) (22,2%). Водночас близько третини опитаних (35,6%) вказали, що за останні 12 місяців не брали участі в жодному з таких громадсько-політичних заходів.  

Таблиці

1. Як Ви вважаєте, коли саме потрібно починати повноцінне відновлення соціально-економічного потенціалу України, постраждалого від російської агресії? (лише одна відповідь)

Зараз слід зосередитися лише на нагальних проблемах — відновлення зруйнованого житла, критичної інфраструктури (водопостачання, електропостачання, теплопостачання), натомість масштабне відновлення економіки та соціальної сфери слід впроваджувати після закінчення війни — 40.4%
Попри триваючу війну слід не лише зосереджуватися на нагальних проблемах відновлення, але й  вже зараз розпочинати масштабну модернізацію економіки та соціальної сфери — 28.1%
Крім вирішення нагальних проблем, слід адаптувати життя країни до тривалої війни, наприклад, будувати підземні школи та підприємства, розбудовувати військову інфраструктуру тощо — 19.9%
Важко сказати — 11.5%

2. На Вашу думку, які території потребують першочергового відновлення зруйнованого житла та критичної інфраструктури? (лише одна відповідь)

Зруйноване житло та критичну інфраструктуру насамперед слід відновлювати подалі від лінії бойових дій, оскільки це убезпечить від повторного руйнування — 50.7%

Зруйноване житло та критичну інфраструктуру насамперед слід відновлювати там, де найбільш постраждали люди, попри небезпеку повторного руйнування — 31.1%

Важко сказати — 18.2%

3. На Вашу думку, які сфери потребують першочергового відновлення?(можна обрати до 5 варіантів відповіді)

Розмінування територій, на яких проходили бойові дії — 64.1%
Психологічна допомога потерпілим від війни — 35.6%
Допомога в інтеграції ветеранів війни у післявоєнне життя — 43.1%
Відновлення зруйнованого житла, заводів, фабрик, шляхів сполучення — 68.3%
Модернізація енергетичної, комунальної та соціальної інфраструктури — 51.7%
Створення робочих місць, перекваліфікації та набуття нових навичок — 45.2%
Створення умов для якнайшвидшого повернення українців із-за кордону — 29.9%
Поліпшення умов для ведення дрібного бізнесу — 23.8%
Модернізація системи освіти та науки — 14.5%
Модернізація системи охорони здоров’я — 19.5%
Розвиток культури — 3.9%
Інше — 0.6%
Важко сказати — 2.1%

4. Хто, на Вашу думку, відіграватиме ключову роль у відновленні України після закінчення війни? (Оберіть усе, що підходить)

5. Хто, на Вашу думку, повинен визначати пріоритети у відновленні України?

Пріоритети у відновленні України повинні визначатися державними органами (урядом, адміністраціями) — 38.0%

Пріоритети у відновленні України повинні визначатися місцевими громадами — 40.8%

Важко сказати — 21.2%

6. Яку свою роль Ви особисто вбачаєте у процесах відновлення України? (зазначте усі варіанти, які вважаєте необхідними)

6.1. Яку свою роль Ви особисто вбачаєте у процесах відновлення України? (зазначте усі варіанти, які вважаєте необхідними)

6.2 Яку свою роль Ви особисто вбачаєте у процесах відновлення України? (зазначте усі варіанти, які вважаєте необхідними)

6.3. Яку свою роль Ви особисто вбачаєте у процесах відновлення України? (зазначте усі варіанти, які вважаєте необхідними)

7. Чи Ви особисто вже маєте досвід участі у процесах відновлення?

Так, відновлював своє зруйноване житло — 3.2%

Так, допомагав відновлювати зруйноване житло інших постраждалих — 4.1%

Так, допомагав відновлювати зруйновані нежитлові приміщення, критичну інфраструктуру — 2.2%

Так, був волонтером при наданні допомоги переселенцям — 10.2%

Перераховував свої кошти на відновлення зруйнованих об’єктів та на допомогу постраждалим — 11.6%

Інше — 1.2%

Ні, такого досвіду у мене немає — 68.7%

Важко відповісти/Не пам’ятаю — 4.3%

8. Як Ви вважаєте, для ефективного відновлення соціально-економічного потенціалу України… (лише одна відповідь)

Слід розраховувати лише на українських громадян, які залишились в Україні — 32.6%

Варто також створювати необхідні умови для повернення наших біженців з-за кордону — 29.3%

Українських громадян буде недостатньо для цього, необхідно також залучати іноземну робочу силу (мігрантів) — 21.8%

Важко сказати — 16.3%

9–15. Наскільки Ви обізнані з механізмами соціальної підтримки та відновлення для постраждалих від російської агресії?

9. Юридична допомога

Так, знаю про це багато — 11.2%
Так, дещо чув про це — 53.3%
Ні, вперше чую — 21.3%
Важко відповісти — 14.3%

10. Психологічна допомога

Так, знаю про це багато — 18.9%
Так, дещо чув про це — 62.8%
Ні, вперше чую — 9.0%
Важко відповісти — 9.2%

11. Грошова компенсація за зруйноване житло

Так, знаю про це багато — 14.8%
Так, дещо чув про це — 64.0%
Ні, вперше чую — 9.7%
Важко відповісти — 11.5%

12. Доступний кредит на житло

Так, знаю про це багато — 7.3%
Так, дещо чув про це — 37.3%
Ні, вперше чую — 38.0%
Важко відповісти — 17.3%

13. Пільги для постраждалих внаслідок воєнних дій

Так, знаю про це багато — 10.8%
Так, дещо чув про це — 53.8%
Ні, вперше чую — 19.9%
Важко відповісти — 15.6%

14. Гранти для бізнесу

Так, знаю про це багато — 6.6%
Так, дещо чув про це — 34.3%
Ні, вперше чую — 39.8%
Важко відповісти — 19.3%

15. Програми підтримки ветеранів

Так, знаю про це багато — 8.8%
Так, дещо чув про це — 48.8%
Ні, вперше чую — 24.1%
Важко відповісти — 18.3%

16. Чи доводилося Вам чи Вашим рідним/сусідам/знайомим користуватися наступними механізмами соціальної підтримки та відновлення для постраждалих від російської агресії? (зазначте усі варіанти, які вважаєте необхідними)

Юридична допомога — 11.5%
Психологічна допомога — 14.7%
Грошова компенсація за зруйноване житло — 10.5%
Доступний кредит на житло — 2.8%
Пільги для постраждалих внаслідок воєнних дій — 9.3%
Гранти для бізнесу — 1.9%
Програми підтримки ветеранів — 5.7%
Інше — 0.4%
Попри потребу, ні я, ні мої рідні/сусіди/знайомі не скористалися цими механізмами — 3.6%
Ні мені, ні моїм рідним/сусідам/знайомим не було потреби користуватися цими механізмами — 59.6%
Важко сказати — 7.8%

17. Наскільки Ви проінформовані про існування та діяльність медіамережі «Вікно Відновлення» (UA Recovery Window Media Network)?

Так, знаю про це багато — 2.0%
Так, дещо чув про це — 25.3%
Ні, вперше чую — 60.5%
Важко відповісти — 12.2%

18. На Вашу думку, які перешкоди заважатимуть швидкому відновленню післявоєнної України? (зазначте усі варіанти, які вважаєте необхідними)

19. У разі виділення міжнародними партнерами коштів на відновлення України, хто, на Вашу думку, повинен здійснювати контроль щодо запобігання їхнього розкрадання та корупції при розподіленні? (оберіть не більше 3 варіантів відповіді)

Правоохоронні органи України — 23.4%

Уряд України —13.2%

Президент України — 16.1%

Міжнародні організації — 44.2%

Антикорупційні організації — 27.2%

Спеціальні контрольні комісії — 32.4%

Громадянське суспільство (неурядові організації, волонтери, громадські активісти) — 28.7%

Засоби масової інформації (журналісти, блогери) — 14.9%

Інше — 0.4%

Важко сказати — 10.3%

20. Чи траплялися наступні ситуації в ході бойових дій чи повітряних обстрілів з Вами, Вашими родичами чи Вашими знайомими? (Відмітьте всі відповіді, що підходять)

Ваша оселя була повністю чи частково зруйнована — 4.5%
Оселя Ваших рідних була повністю чи частково зруйнована — 8.6%
Оселя Ваших сусідів/знайомих була повністю чи частково зруйнована — 16.8%
Жодної з перерахованих ситуацій зі мною, моїми рідними чи знайомими не трапилося — 63.9%
Важко сказати — 12.4%

21. Якщо Ваша оселя чи оселя Ваших рідних/сусідів/знайомих зазнала руйнувань, то хто відіграв вирішальну роль у її відновленні? (Відмітьте всі відповіді, що підходять)

Відновлення оселі здійснювалося переважно за рахунок самих постраждалих та їхніх родичів — 41.5%

Відновлення оселі здійснювалося переважно за рахунок державних чи місцевих органів влади — 26.1%

Відновлення оселі здійснювалося переважно за рахунок волонтерів — 14.1%

Відновлення оселі здійснювалося переважно за рахунок вітчизняного бізнесу — 3.2%

Відновлення оселі здійснювалося переважно за рахунок іноземних країн та спонсорів — 8.0%

Зруйнована оселя досі не відновлена — 26.7%

Важко сказати — 8.2%

22. На Вашу думку, як довго триватимуть процеси відновлення України після закінчення війни?

23–31. Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інститутам?

23. Президент України

24. Верховна Рада України

25. Уряд України

26. Державний апарат (чиновники)

27. Голова вашого міста / селища / села

28. Місцева рада вашого міста / селища / села

29. Журналісти-розслідувачі

30. Національні ЗМІ

31. Місцеві ЗМІ

32. Як Ви вважаєте, яку роль у процесах відновлення відіграють засоби масової інформації (ЗМІ)? (оберіть не більше 3 варіантів відповіді)

ЗМІ мають інформувати суспільство про процеси відновлення — 41.8%
ЗМІ мають робити аналіз процесів відновлення та пояснювати їх — 22.7%
ЗМІ мають контролювати процеси відновлення — 28.5%
ЗМІ мають захищати інтереси постраждалого населення — 28.7%
ЗМІ мають захищати національні інтереси — 19.8%
Вважаю, що  ЗМІ не відіграють особливо важливої ролі у процесах відновлення — 18.9%
Інше — 0.2%
Важко сказати — 16.6%

33. Вкажіть, будь ласка, джерела, з яких Ви отримуєте інформацію про щоденні новини? (Відмітьте всі відповіді, що підходять)

34. Скажіть, будь ласка, якими соціальними мережами Ви користуєтеся в Інтернеті? (Відмітьте всі відповіді, що підходять)

35. Для чого Ви зазвичай використовуєте соціальні мережі? (Відмітьте всі відповіді, що підходять)

36. За якими критеріями Ви зазвичай довіряєте певному медіа ресурсу (телеканалу, радіостанції, газеті, сайту, Youtube-каналу, Telegram -каналу, Facebook, блогеру тощо)?

37. З яких джерел Ви отримуєте інформацію про життя громади, де Ви проживаєте на даний момент? (Відмітьте всі відповіді, що підходять)

38. Яку інформацію Ви б воліли знаходити у місцевих ЗМІ? (Відмітьте всі відповіді, що підходять)

39. На яких платформах Ви найчастіше бачите повідомлення від органів влади щодо подій війни, актуальних подій у державі загалом? (Відмітьте всі відповіді, що підходять)

40. У яких громадсько-політичних заходах Ви особисто брали участь упродовж останніх 12 місяців? (Оберіть усе, що підходить)

Переконував друзів, близьких, знайомих у правоті своїх політичних поглядів — 10.4%
Носив символіку політичного характеру — 6.8%
Не купував певні товари з політичних міркувань — 11.8%
Перераховував гроші ЗСУ безпосередньо на банківський рахунок — 22.0%
Перераховував гроші волонтерам, благодійним організаціям, які допомагають ЗСУ — 27.4%
Допомагав виготовляти засоби захисту та побуту для воїнів  (плетення сіток, окопні свічки тощо) — 10.2%
Передавав гроші, їжу, одяг чи інші речі переселенцям (ВПО) — 22.2%
Брав участь у доброчинних акціях підтримки ЗСУ, постраждалим від війни тощо — 8.3%
Брав участь у громадських слуханнях, консультаціях з органами влади — 1.6%
Брав участь у роботі громадських організацій, соціальних рухів, партій — 2.0%
Безпосередньо займався волонтерською роботою, лікуванням та забезпеченням воїнів ЗСУ — 4.4%
Інше — 0.7%
У жодному із таких заходів участі не брав — 35.6%
Важко відповісти/Не пам’ятаю — 4.3%

41. Ваша стать:

Чоловіча — 45.9%
Жіноча — 54.1%

42. Ваш вік:

18-29 — 25.0%
30-39 — 17.3%
40-49 — 17.2%
50-59 — 18.5%
60+ — 22.1%

43. Де Ви проживаєте зараз?

Вінницька область — 4.7%
Волинська область — 3.0%
Дніпропетровська область — 9.4%
Житомирська область — 3.6%
Закарпатська область — 3.6%
Запорізька область — 2.6%
Івано-Франківська область — 4.0%
Київська область — 5.7%
місто Київ — 8.2%
Кіровоградська область — 2.7%
Львівська область — 7.2%
Миколаївська область — 3.3%
Одеська область — 6.6%
Полтавська область — 4.2%
Рівненська область — 3.3%
Сумська область — 3.2%
Тернопільська область — 3.1%
Харківська область — 7.7%
Херсонська область — 1.5%
Хмельницька область — 3.8%
Черкаська область — 3.6%
Чернігівська область — 3.0%
Чернівецька область — 2.6%

44. Де Ви проживали до 24 лютого 2022 року, тобто до російського вторгнення?

У цьому ж населеному пункті — 90.4%
Переїхав сюди через вторгнення і є внутрішньо переміщеною особою / «переселенцем» — 4.5%
Переїхав сюди, але з іншої причини і не є ВПО / «переселенцем» — 5.2%

45. Тип населеного пункту, в якому Ви постійно проживаєте зараз:

м. Київ — 8.2%
Обласний центр — 27.9%
Місто обласного значення — 4.1%
Місто — районний центр чи інше місто — 25.0%
Селище міського типу (селищна територіальна громада) — 3.8%
Село (сільська територіальна громада) — 31.2%

46. Ваша освіта:

Незакінчена середня — 2.7%
Загальна середня — 21.0%
Середня спеціальна — 40.7%
Вища або незакінчена вища — 35.6%

47. Як би Ви охарактеризували Ваше поточне матеріальне становище?

Ледве звожу кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти — 10.8%
Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей — 38.4%
У цілому на життя вистачає, але на придбання  речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже не вистачає коштів — 40.4%
Живу забезпечено, але зробити деякі значні покупки поки що не в змозі через брак коштів (купити квартиру, автомобіль тощо) — 7.3%
Фінансово можу собі дозволити придбати практично все, що хочу — 0.7%
Важко відповісти — 2.4%

48. Чи є у Вас наразі робота?

Так — 61.3%
Ні, не працюю за віком/станом здоров’я — 22.1%
Ні, не працюю з інших причин — 16.7%

49. Макрорегіони

Захiд (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області) — 26.5%
Центр (Вінницька, Житомирська, Київська та м. Київ, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області — 42.5%
Пiвдень (Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області) — 14.0%
Схiд (Дніпропетровська, Харківська області) — 17.1%