Блакитна економіка в Миколаєві: що це таке і як втілити цю модель?

У Миколаєві прагнуть розвивати місто на засадах блакитної та зеленої економік. Нещодавно нову економічну модель представили на форумі «Миколаїв ― місто на хвилі», що відбувся в Києві. Розповідаємо, у чому полягає таке бачення розвитку, які є передумови для цієї трансформації, які виклики на цьому шляху і що вже зроблено.

Що таке блакитна і зелена економіка

Блакитна економіка ― стале використання водних та морських ресурсів для економічного зростання, поліпшення умов життя та створення робочих місць зі збереженням морських та прибережних екосистем (визначення з онлайн-платформи блакитної та зеленої економіки)

За принципами блакитної економіки можна розвивати морську енергетику, рибальство та аквакультуру, морський транспорт, туризм, а також пом’якшувати зміни клімату та покращувати управління відходами.

Зелена економіка ― це економіка, яка покращує добробут людей і створює соціальну справедливість, одночасно зменшуючи екологічні ризики та дефіцит (визначення Екологічної платформи Організації Об’єднаних Націй)

Які передумови має Миколаїв

«Європейська перспектива України ― безальтернативна. Тому ми маємо будувати нашу економічну і регіональну політику, спираючись на те, яким чином це робить Європейський Союз. А так звана концепція блакитного зростання є частиною десятилітньої стратегії економічного розвитку Європейського Союзу», ― каже Артем Ващиленко, виконавчий директор Української асоціації центрів підтримки бізнесу, голова експертно-громадської ради виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Він продовжує: «Усі прибережні регіони Європейського Союзу мають такий пріоритет, тому для нас абсолютно логічно позиціювати себе за зрозумілими нашим партнерам критеріями ― як такий самий морський регіон, який фокусується на розвитку блакитної економіки. Всі передумови для цього в нас є».

Передумови для такої трансформації:

Науково-виробничі ― це

• суднобудування і судноремонт (заводи, які в минулому працювали на повну потужність),
• порти і морська логістика (нині заблоковані),
• поступове відновлення малого суднобудування (завод «Океан», суднобудівельні потужності компанії «Нібулон»),
• робота проєктних організацій у галузі блакитної економіки, яка триває і зараз,
• освітній процес у профільному виші, який теж не припиняється.

Природні ― це

• річки Інгул та Південний Буг, на яких стоїть місто,
• найдовша в Україні берегова лінія ― 139 квадратних кілометрів.

Такий перелік наводить Тетяна Шуліченко, директорка департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради.

Артем Ващиленко додає до переліку ще пункти: аквакультура і рибальство, прибережний туризм, альтернативні джерела енергії, використання морських біоресурсів.

«Саме на Миколаївщині буквально перед великою війною була майже запущена найбільша в Європі ферма з розведення креветки. На жаль, війна змусила це підприємство зупинитися. Але це ілюструє, що саме ця територія є придатною і максимально сприятливою для такої галузі блакитної економіки», ― наводить приклад виконавчий директор Української асоціації центрів підтримки бізнесу.

За яких умов модель запрацює

На конференції «Миколаїв ― місто на хвилі» представили ключові проєкти відновлення та трансформації територій і районів, зокрема:

• онлайн-платформу блакитної та зеленої економіки;
• проєкт ревіталізації Миколаївського суднобудівного заводу;
• миколаївський індустріальний парк;
• інноваційні райони тощо.

Зазначимо, конференцію організувала Миколаївська міськрада спільно з Українською асоціацією центрів підтримки бізнесу за підтримки Миколаївської ОДА.

Запропонована на форумі модель ― це перелік певних опцій, які дозволять трансформувати економічні процеси в місті в напрямку блакитної та зеленої економіки, пояснює Тетяна Шуліченко, директорка департаменту економічного розвитку Миколаївської міськради.

За її словами, ці опції напрацювали спільно представники

• міськради,
• органів виконавчої влади,
• бізнесу,
• академічної спільноти.

Тетяна Шуліченко каже, що керівництво міста послуговується партисипативним принципом ― намагається залучати громадськість до розробки та обговорення ідей і проєктів розвитку Миколаєва.

Що стоїть на заваді

Звісно, першим і найголовнішим викликом є російсько-українська війна.

Місцеві порти не працюють, судноплавство заблоковане. Шансом для розблокування портів може стати включення їх до зернової угоди, каже Тетяна Шуліченко.

Місто створює індустріальний парк, але це не дає жодних преференцій щодо інших відносно тилових регіонів.

Законодавство про індустріальні парки передбачає низку пільг, але незалежно від того, які безпекові умови існують в тій чи іншій громаді, зазначає посадовиця.

Олександр Сєнкевич, міський голова Миколаєва, під час форуму в Києві констатував: «Сьогодні ми не конкурентні з іншими регіонами. Тому що бізнес — це про гроші, а гроші — це про ризики. Цей важіль завжди повинен бути таким, що більше ризиків — більші прибутки, менше ризиків — менше прибутків. Сьогодні Миколаїв — це зона більшого ризику і менших прибутків. Тобто це не про бізнес. Ми можемо намалювати гарні стратегії, 3D-візуалізації, але бізнес каже: «Навіщо?» а не «Як зайти в Миколаїв?» І вирішити це питання на місцевому рівні ми не можемо».

На думку міського голови, індустріальні парки в Миколаєві чи регіоні повинні мати конкретні економічні привілеї.

«Тому я радий, що ми маємо такі зустрічі, щоб такі думки звучали, і ми їх собі не лише мріяли, а наближали. Щоб в Офісі Президента, різних міністерствах розуміли, що без цього все, що ми сьогодні показуємо, залишиться лише малюнками», ― акцентував Олександр Сєнкевич під час свого виступу на форумі «Миколаїв ― місто на хвилі».

Тож покращити ситуацію можуть зміни до законодавства, які дозволять органам місцевого самоврядування прифронтових регіонів встановлювати додаткові податкові пільги для резидентів індустріальних парків.

Страхування ризиків ― ще один економічний важіль, який є, але в регіоні працює дуже недостатньо.

«Дуже складно отримати страхування своїх об’єктів від військових ризиків, тому покращення цих двох складових, звичайно, стане для Миколаєва драйвером, який зможе запустити розвиток середнього та малого бізнесу в тому числі і в галузях, дотичних до блакитної економіки і зеленої енергетики», ― вважає Тетяна Шуліченко.

Що працює вже

Нині в Миколаєві триває Blue Innovation Challenge ― акселераційна програма задля посилення економіки міста.

Її запустили міська рада спільно з ЄС, урядом Данії та Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні для мікро-, малих і середніх місцевих підприємств.

Вісім підприємств, які пройшли конкурсний відбір, нині отримують менторську підтримку і протягом пів року мають реалізувати свої ідеї у галузі блакитної економіки.

«У лютому наступного року ми презентуватимемо вже перші напрацювання», ― зазначає директорка департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради.

Також уже працює платформа блакитної і зеленої економіки. Там можна ознайомитися з базою інформації, провести аналіз своєї компанії на відповідність критеріям блакитної та зеленої економіки.

Артем Ващиленко наводить два приклади:

1. У Миколаєві зареєстровані і працюють зараз підприємства, які проєктують судна..

«Вони активно інтегровані в міжнародні ланцюжки доданої вартості або як частина потужних міжнародних компаній, або маючи стосунок як підрядники до потужних компаній. Відповідно вони вже перебувають у процесі так званого цифрового переходу, бо сучасний інжиніринг ― це повністю диджиталізовані процеси. Це галузі, які постійно впроваджують інновації, і це також речі, які притаманні блакитній економіці», ― пояснює виконавчий директор Української асоціації центрів підтримки бізнесу.

2. Підприємства, які сьогодні продовжують займатися маломірним суднобудуванням.

«Під час війни більшість замовників ― іноземні. Більшість з них з Європи. Відповідно, вони вже замовляють судна, які відповідають сучасним екологічним вимогам Європейського Союзу. Фактично наші підприємства вже працюють за стандартами ЄС», ― зазначає Артем Ващиленко.

На конференції, що відбулася в Києві, миколаївці показали, що напрацювали, і оголосили про пошук партнерів на розробку і реалізацію своїх проєктів, зазначила Тетяна Шуліченко.

Хто фінансує розробку концептів

Розробка нової економічної моделі відбувається повністю за підтримки міжнародних партнерів.

Програма розвитку ООН (ПРООН) впроваджує два проєкти:

• «Мери за економічне зростання». Його фінансує Європейський Союз
• «Фонд інновацій 2.0». Його фінансує Королівство Данія.

У межах цих проєктів відбувся і форум у Києві.

Олє Егберг Міккельсен, Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Данія в Україні, на конференції «Миколаїв ― місто на хвилі» сказав: «Спочатку Данія підтримала Миколаївщину у найпершу зиму в умовах повномасштабної війни. Ми допомагали з водопостачанням, обігрівом та іншими базовими потребами населення. Зараз же ми знаходимося у другій фазі нашої співпраці з містом та областю. Ми прагнемо відновити їх економічний потенціал, і цим показати приклад іншим міжнародним організаціям та установам, що співпрацювати з цим регіоном можна і потрібно, не зважаючи на всі виклики, які з цим пов’язані».

За словами Наталії Старостенко, керівниці програм регіонального та місцевого розвитку Представництва ЄС в Україні, Миколаїв переходить від практики звичайної відбудови до побудови кращого, розумнішого міста — навіть у складних умовах. Створення інноваційних проєктів та наслідування найкращих європейських практик, на її думку, допоможе залучити великі інвестиції та забезпечити міжнародне фінансування через такі ініціативи, як Ukraine Facility.

«Разом з міжнародними партнерами, приватним сектором та місцевим керівництвом ми формуємо стратегії та знаходимо шляхи для розкриття повного потенціалу Миколаєва як регіонального центру сталого та інноваційного розвитку», ― зазначив, виступаючи на події, Яко Сільє, Постійний представник ПРООН в Україні

Чому про це важливо говорити під час війни

Після вторгнення Російської Федерації на територію України в Миколаєві стались значні пошкодження критичної, соціальної інфраструктури, виробничих підприємств. Підприємства, які раніше були бюджетоутворюючими, майже всі або зупинились, або знизили темпи роботи.

«Тому для дуже важливо саме зараз шукати оці альтернативні шляхи для підвищення кількості робочих місць і розвитку нових індустрій в Миколаєві. Оскільки під час повоєнного відновлення між містами існуватиме конкуренція за кошти інвесторів. Коли громада знає, що їй потрібно, має вже певні напрацювання і навіть апробацію своїх ідей, це надає більше впевненості потенційним інвесторам», ― переконана директорка департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради.

І для Миколаєва, і для всієї України гостро постає проблема нестачі людського капіталу.

Люди приїдуть і будуть жити там, де будуть створені якісні умови. І з погляду працевлаштування, коли є пул робочих місць з нормальною оплатою, і з погляду комфорту самого міста для життя, зазначає Артем Ващиленко.

Що тут може запропонувати Миколаїв?

«Обираючи між Миколаєвом та, наприклад, Вінницею, чому обрати Миколаїв? Місто Миколаїв ― унікальне, воно має 139 км берегової смуги, і концепція майстерплану передбачає 15-хвилинну доступність до водних об’єктів і можливість ними повноцінно скористатися. Це ті аргументи обрати Миколаїв, які ми як громада вже зараз пропонуємо. Але ми розуміємо, що це треба робити більш активно, бо берегову інфраструктуру треба і відновлювати, і осучаснювати, на певних територіях відкривати доступ до берегової смуги. І це також є частиною стратегії блакитної економіки», ― каже виконавчий директор Української асоціації центрів підтримки бізнесу.

Місто Миколаїв станом на зараз вже краще, ніж будь-яке інше місто в країні, підготовлене до відновлення, вважає Артем Ващиленко.

Він перераховує:

• є стратегія, яка враховує спеціалізацію території,
• є майстерплан, фактично, прообраз генерального плану для відновлення міста,
• є пілотні проєкти,
• є базові якірні проєкти інфраструктури для блакитної економіки.

«Ми розуміємо, що це насправді тривалий шлях. Ми маємо вибудувати комунікацію з потенційними партнерами, щоб вони могли переконатися, що дійсно варто вкладати кошти в Миколаїв, що з того буде результат. Але це все домашнє завдання, яке треба робити зараз, щоби в момент, коли війна завершиться і почнеться активне відновлення, ми були готові», ― підсумовує Артем Ващиленко.

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»

Читайте також:

Що думають про відновлення під час війни у Миколаєві? (МикВісті)

Що дає надію на ефективність повоєнного відновлення України

Як підтримати життя на територіях, наближених до лінії фронту?