Аналітики визначили три пріоритети відновлення в медичній галузі України

Центр економічної стратегії та Інститут економічних досліджень та політичних консультацій презентували огляд відбудови пошкоджених медзакладів, проаналізували відповідні закупівлі та спільно з експертами обговорили, що саме потребує першочергового відновлення. Учасники онлайн-заходу погодилися, що це відновлення доступу до первинної меддопомоги, до основних ліків, а також доступність психологічної допомоги для широких кіл населення.

Про це повідомляє «Вікно Відновлення», що відвідало цей онлайн-захід.

Спираючись на статистику Мінвідновлення, експерти підтвердили, що руйнувань об’єктів медичної галузі значно більше, ніж відбудови.

Зокрема від початку повномасштабної війни було пошкоджено або зруйновано 1643 заклади охорони здоров’я: 1253 пошкоджені до 50% і 390 пошкоджені понад 50%. До підрахунку не увійшли медзаклади на тимчасово окупованій території.

У різних областях повністю відновлено 523 медичні об’єкти і ще 362 — частково.

За даними МОЗ, найбільше постраждали медичні заклади у Харківській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій та Сумській областях.

Що саме відбудовувати? Потрібна дискусія

Як зазначила під час презентації Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доступність до сфери охорони здоров’я залишається під питанням на деяких територіях.

Також Олександра Бетлій звернула увагу, що бракує суспільної дискусїі про те, що саме відбудовувати.

Аналітики проєкту «Контроль витрат на відновлення України» запропонували такі пріоритети:

• Відновлення доступу до первинної ланки меддопомоги
• Відновлення доступу до основних ліків
• Доступність психологічної допомоги для широких кіл населення.

У дискусії взяли участь Тарас Гриценко, керівник Проєктного офісу з відновлення при МОЗ, Анастасія Максимова, фахівчиня з управління проєктами БФ Пацієнти України та Жанна Шерстюк, заступниця очільника Чернігівськоі ОДА. Усі вони погодилися з зазначеними вище пріоритетами.

Тарас Гриценко зі свого боку зауважив, що відновлення первинки важливе не тільки з огляду на пошкодження таких об’єктів через обстріли, а й через переміщення лінії фронту та часом неспроможність закладів первинної ланки прийняти велику кількість пацієнтів-переселенців.

Олександра Бетлій також відзначила: «Треба визнати, що не всі заклади спеціалізованої допомоги треба відновлювати».

Це зумовлено зокрема й значним переміщенням українських громадян як усередині країни, так і за кордон.

Також аналітикиня наголосила, що, очевидно, не треба відновлювати ті об’єкти, які потім місцева влада не зможе утримувати. Адже саме на місцеве самоврядування покладено обов’язок утримання таких об’єктів.

Які можуть бути рішення в умовах війни?

Експерти зокрема назвали мобільні амбулаторії, які вже постачають у деякі регіони донори. Наприклад, така запрацювала у Весняному на Миколаївщині, повідомляло раніше «Вікно Відновлення».

Коли лінія фронту відсунеться, такий заклад можна оперативно перемістити, а в разі його обстрілу це не буде настільки значною втратою, як руйнування капітальної споруди.

Також Тарас Гриценко звернув увагу на телемедицину, яку намагається активно розвивати МОЗ.

Медичні будівельні закупівлі — прозоріші, ніж інші

Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії, проаналізував будівельні закупівлі в галузі охорони здоров’я.

Він відзначив, що такі закупівлі більш прозорі порівняно з усіма іншими.

Зокрема у своєму огляді закупівель за січень – червень 2024 року експерти проєкту «Контроль витрат на відновлення України» звернули увагу, що 3/4 закупівель з використанням електронної системи залишаються неконкурентними.

Аналіз показав, що серед усіх закупівель — неконкурентні 96%. Частка закупівель з трьома і більше учасниками серед конкурентних закупівель впала до 40% за І півріччя, у червні вона становила лише 29%, зазначив Володимир Ланда.

У цьому контексті Анастасія Максимова, фахівчиня з управління проєктами БФ Пацієнти України, наголосила, що замовник відбудови (а часто це місцева влада) має бути зацікавлений у моніторингу процесу відновлення.

Зокрема фахівчиня зазначила, що «Пацієнти України» запропонували «Охматдиту» увійти до наглядової ради з відновлення об’єктів лікарні.

«Вкрай важливо, щоб громадськість була залучена до моніторингу відбудови», — зазначила Анастасія Максимова.

І вже за кілька днів після цієї онлайн-події стався скандал, що підтвердив слушність слів експертки: за даними видання Наші гроші, підрядником з відбудови пошкодженого корпусу Охматдиту обрали фірму з завищеними цінами.

Дізнавайтеся також, як працює і відновлюється Високопільський центр первинної медико-санітарної допомоги, з матеріалу медіа Експерт-КР, партнера мережі «Вікно Відновлення».

Ольга Стукало

Скриншот з одинадцятого випуску публікації «Контроль витрат на відновлення України»