Війна торкнулася всіх: 97% опитаних українців зазнали шкоди ― дослідження

97% опитаних українців постраждали від війни ― такі результати дослідження БФ «Право на захист». Найпоширеніший вид шкоди ― душевні страждання, які відчули 80% респондентів. Більшість опитаних стали вимушеними переселенцями, багато з них втратили житло та економічну стабільність.

Досвід, труднощі і виклики, з якими стикаються постраждалі від російсько-української війни, дослідив Благодійний фонд «Право на захист». Про це повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало експертне обговорення «Відшкодування шкоди, завданої війною: очікування постраждалих та бар’єри у доступі до правових механізмів».

Як дослідили очікування і труднощі постраждалих

Служба моніторингу БФ «Право на захист» з 15 квітня до 14 червня 2024 року опитала 3189 респондентів із 21 області України. Більш ніж 41% відомостей отримали від опитаних з Харківської, Львівської, Дніпропетровської, Сумської та Запорізької областей. Більшість із цих постраждалих мали статус внутрішньо переміщеної особи.

Про це розповіла Ірина Гето, експертка з перехідного правосуддя БФ «Право на захист».

Дослідження «Наслідки російсько-української війни для постраждалих: оцінка впливу, очікування щодо відшкодування та доступ до інструментів відновлення прав» складалося із двох частин. Перший розділ ― це безпосередньо опитування постраждалих щодо їхніх труднощів та очікувань, а другий ― фокус-групи з юристами, які допомагають людям, оцінка ефективності правових механізмів, які зараз діють в Україні.

Ключові аспекти дослідження:

• види шкоди, яких зазнало населення (фізична, моральна, економічна, майнова, порушення прав тощо);
• проблеми доступу до правосуддя та складнощі у фіксуванні та доказуванні розмірів шкоди;
• очікувані розміри відшкодувань і реальні можливості отримання компенсацій;
• оцінка ефективності правових механізмів відшкодування та пропозиції щодо їх удосконалення.

Основні результати дослідження

Якої шкоди зазнали опитані українці

За результатами дослідження 97% респондентів ідентифікують себе як такі, що постраждали від війни. Майже кожен із них зазнав хоча би одного виду шкоди. І лише 3% вважають інакше або відмовилися відповідати. Серед видів моральної шкоди найчастіше респонденти називали саме душевні страждання.

Дослідження охопило такі види шкоди: шкода, завдана особистим немайновим правам, майнова шкода (завдана житлу або об’єктам завершеного чи незавершеного будівництва), шкода економічним правам, а також чи зазнавали особи обмежень у доступі до одного чи кількох із публічних сервісів.

Найбільше респондентів зазнали саме моральної шкоди. Зокрема на питання з множинною відповіддю 80% опитаних зазначили, що їм заподіяні душевні страждання у зв’язку з фактом збройної агресії. А 70% ― що постраждали через сам факт внутрішнього переміщення.

Переважна частина опитаних, а саме 87% (2766 опитаних) зазнали вимушеного переміщення, або в результаті, або з метою уникнення негативних наслідків російської агресії. З них 92% зазнали економічних витрат у зв’язку з таким переміщенням. Але, на жаль, більшість людей не можуть документально підтвердити втрати через вимушене переміщення. При цьому більше половини з таких постраждалих вважає справедливим одержувати відшкодування цих втрат.

Серед усіх респондентів 56% зазнали шкоди фізичному та або психічному здоров’ю. При цьому 92% опитаних відповіли, що не одержували спеціального статусу на підставі заподіяної шкоди здоров’ю.

Половина респондентів зазначили про порушення економічних прав: втратили роботу, доступ до майна чи земельних ділянок, які здають в оренду, тощо.

У великої частини опитаних пошкоджене або знищене житло

Більше як половина респондентів зазначили, що мають пошкоджене або знищене житло. При цьому 10% відповіли, що не мають інформації про стан свого майна, адже воно розташоване на тимчасово окупованій території. Лише чверть респондентів не зазнала майнової шкоди, розповіла Ірина Гето.

Серед майна, яке було пошкоджено, знищено або втрачено, найчастіше зазначали житло або транспортні засоби.

Більшість респондентів, попри те, що у 72% з них є документи на житло, не зверталися по компенсацію.

«Багато з них стикнулися з якимись процесуальними або законодавчими труднощами, або, наприклад, виникли проблеми із правовстановлюючими документами», ― уточнила дослідниця.

Також 52% опитаних вказали, що не зверталися до Міжнародного реєстру збитків. При цьому 32% вказали, що вони навіть не знають про такий реєстр.

Перекіс в отриманні допомоги

Під час опитування дослідники виявили перекіс щодо того, яку допомогу отримали постраждалі в різних регіонах України, розповіла Ірина Гето.

«Ми зрозуміли, що, наприклад, респонденти з заходу і респонденти з півдня і більш прифронтових територій отримують різні види допомоги. Є перекіс у отриманні чи то гуманітарної, чи грошової допомоги», ― зазначила дослідниця.

Респонденти з заходу рідше отримували допомогу у зв’язку із шкодою здоров’ю, але при цьому вони більше отримували психологічної допомоги, виявило опитування.

Які проблеми побачили юристи-правозахисники

Серед проблем, які озвучили юристи, до яких зверталися постраждалі, зокрема такі:

• брак доступу до матеріалів судових проваджень;
• проблеми з визначенням територіальної підсудності;
• неоднакова судова практика судів щодо звільнення від сплати судового збору;
• порушення розумних строків розгляду справ;
• позбавлення права участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції для учасників провадження, які перебувають за кордоном і не мають електронного цифрового підпису;
• труднощі, пов’язані з підготовкою документів для подання позову;
• оцінка майна, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях;
• брак світла та інтернету в судах, затягування засідань через постійні та довгі тривоги.

Які рекомендації дають дослідники владі

Для забезпечення ефективного механізму відшкодування завданої шкоди, на думку моніторингової команди БФ «Право на захист», необхідні такі кроки:

• напрацювання законодавчої рамки та стратегії перехідного правосуддя в Україні;
• спрощення процедур доведення завданої шкоди;
• вдосконалення національних та міжнародних механізмів компенсації;
• підвищення рівня інформованості населення щодо своїх прав;
• забезпечення безперешкодного доступу до правосуддя та правової допомоги.

«Це дослідження має покласти основу для наступних досліджень, у тому числі щодо соціальної згуртованості, оскільки, як ми побачили, є різноманітні види шкоди, а фінансової спроможності і ресурсів, щоб покрити та відшкодувати ці всі збитки, недостатньо. Ми вже можемо говорити про необхідність певної пріоритезації щодо відшкодування тих чи інших видів шкоди. Такі результати досліджень можуть допомогти у визначенні пріоритетів щодо оцінки та відшкодування шкоди постраждалих», ― підсумувала Ірина Гето.

Ознайомитися з повним текстом дослідження можна за посиланням.