Боротьба з корупцією у будівництві та відбудові: який прогрес?

Національне агентство з питань запобігання корупції організувало публічну дискусію «Будувати без корупції: як електронні сервіси змінюють правила гри в будівельній сфері»

Який антикорупційний та економічний ефект у будівництві та відбудові дають електронні сервіси та чи вистачить самої лише цифровізації для ефективних перетворень, дискутували представники і представниці НАЗК, Верховної Ради, Міністерства цифрової трансформації, бізнесу та громадського сектору. «Вікно Відновлення» також взяло участь у заході, промодерувавши панельну дискусію «Роль цифрових інструментів для прозорої та ефективної відбудови».

Як цифровізація впливає на будівельну галузь: досягнення і виклики

На першій панелі заходу, присвяченій антикорупційному та економічному ефекту цифровізації галузі будівництва, очільник НАЗК Віктор Павлущик навів статистику 2024 року, яка показує: корупція залишається у топ-3 проблем, які турбують суспільство.

Українці відзначають зростання рівня корупції і зменшення ефективності боротьби з нею. Будівництво та земельні відносини для громадян та бізнесу належать до найбільш насичених корупційним досвідом галузей. Проте якщо брати динаміку 2021 – 2024 років, такий корупційний досвід знижується, і цей прогрес корелює з активною цифровізацією галузей, зазначив голова НАЗК.

Водночас дослідження НАЗК показало, що достатньо обізнані про електронні державні сервіси з питань будівництва, землі та нерухомості лише 23% громадян. Підвищення такої обізнаності так само сприятиме зменшенню корупційного досвіду.

Які електронні сервіси вже працюють

Валерія Коваль, заступниця директора директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України, зазначила, що спільно з НАЗК планують проводити різні заходи щодо популяризації державних електронних сервісів.

Адже на сьогодні на порталі Дія доступні 13 електронних послуг у сфері будівництва.

Серед них:

• повідомлення про початок будівельних робіт,
• заява про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки,
• видача будівельного паспорта,
• декларація про готовність об’єкта до експлуатації,
• а також послуга для власників постраждалого від російської агресії житла єВідновлення.

Представниця Мінцифри поділилася зокрема, що єВідновлення в аспекті технічного втілення ― один із найскладніших інструментів, оскільки поєднує багато сервісів в одному.

«Це і повідомлення про пошкодження, і відкриття рахунків, і звітування про витрачені кошти. Плюс ми додали можливість отримання сертифікатів і підключили програму єОселя. Тобто дуже багато різних сервісів, які для користувача поєднані в одному і займають кілька кліків. А з точки зору впровадження і реалізації це величезна логіка, яка побудована на різних взаємозв’язках і реєстрах», ― пояснила Валерія Коваль.

Вона також розповіла особисту історію, завдяки якій вдалося виявити прогалину в електронній системі й усунути її. Як мешканка Бучі, вона подала електронне повідомлення про реконструкцію, але очікування на відповідь затяглося. Врешті їй зателефонували з невідомого номера, запросили до міськради, де запитали «Як ви примудрилися подати заяву онлайн?».

«Я кажу: “Ну слухайте, ми це реалізовували і онлайн це дуже легко, зручно”. І питаю: “Коли ж ви розглянете мою вже заяву?” Ну, очікуйте відповіді», ― переказала Валерія Коваль той діалог.

Але для відмови підстав не було, і через певний час вона отримали позитивну відповідь. Та зрозуміла, що під час затягування її заяви посадовці розглядали інші, які були подані вже пізніше. Так не має бути, тому розробники прибрали можливість розглядати заяви, які подані пізніше.

«І поки ти першу не розглянеш, наступна тобі просто не відкривається. Тобто у таких великих системах на старті неможливо зрозуміти всі приховані механізми, на яких можуть бути побудовані корупційні відносини. Але ми постійно вдосконалюємо всі процеси», ― сказала заступниця директора директорату розвитку електронних послуг Мінцифри.

У міністерстві підрахували, що загальний антикорупційний і економічний ефект від впровадження цифрових інструментів у галузі будівництва за майже п’ять років становив 21,8 млрд грн.

Валерія Коваль також нагадала, що Україна у 2024 році посіла 5 місце з-поміж 198 країн за рівнем цифровізації. При цьому у 2018 році ми посідали ще 102-ге місце.

Ольга Сидорчук, голова Комітету з нормативної та законопроєктної діяльності Конфедерації будівельників України (КБУ), юристка у галузі будівництва та нерухомості, розповіла, що сама користується Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

«Працюю під всіма профілями і можу сказати, що якщо ти усвідомлено знаєш, як працює система, які технологічні алгоритми в неї закладені, якихось проблем в тому, щоб скористуватися сервісом, не буде», ― зазначила Ольга Сидорчук.

Також вона навела приклад автоматичної реєстрації об’єктів з класом наслідків СС-1 (незначні наслідки), яка запрацювала недавно.

«Якщо ти знаєш, у яких випадках працює ця автоматична реєстрація, і в тебе все добре з функціональними зонами, з містобудівними умовами і обмеженнями, ти будуєш саме той об’єкт, який передбачений в генеральному плані, в тебе немає суперечності будівництва житлового комплексу в охоронній зоні, то отримуєш цю послугу автоматично, і дійсно швидко, зручно і немає ніякої потреби йти до когось і вирішувати якісь питання», ― запевнила юристка.

Які корупційні лазівки залишаються

А проте ще є зони підвищеного корупційного ризику ― це процес надання містобудівних умов та обмежень органами місцевої влади. На цьому акцентували у своїх виступах і Ольга Сидорчук, і Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Надання містобудівних умов та обмежень необхідно цифровізувати й автоматизувати, а для цього необхідно, щоб повноцінно запрацював Містобудівний кадастр, який міститиме всю містобудівну документацію. Тут м’яч на полі місцевої влади, і її опір може свідчити про корупційний інтерес, вважає Олена Шуляк.

Ольга Сидорчук пояснила: «З чого починається все будівництво ― з дослідження території. І перше, що необхідно зробити, ― це взяти витяг з містобудівної документації. І коли ми можемо взяти витяг з ДРРП про об’єкт нерухомого майна автоматично, то витяг з містобудівної документації на сьогодні автоматично взяти неможливо. Треба подавати заяви і чекати тривалий час. Органи місцевого самоврядування, бажаючи отримати якусь неправомірну вигоду, можуть дати необґрунтовану відмову».

Тому необхідно запровадити автоматичні витяги з Містобудівного кадастру. На думку Олени Шуляк, потрібно також створити орган оскарження рішень ДІАМ, бо нині бізнесу, який вважає відмову неправомірною, немає де оскаржити це рішення.

Голова Комітету з нормативної та законопроєктної діяльності Конфедерації будівельників України (КБУ) назвала ще одну проблему для бізнесу: ухвалення рішення про отримання технічних умов не цифровізоване. «Воно залежить від монопольного становища конкретної компанії, до якої звертаються за видачею містобудівних умов», ― сказала Ольга Сидорчук.

Також важлива перешкода, на думку юристки, ― низький рівень цифрової грамотності користувачів електронних сервісів. Люди починають користуватися ЄДЕССБ, не прочитавши інструкцій, у них виникає багато труднощів і помилок, через які система не дає йти далі. Через це недостатньо навчені користувачі роблять хибний висновок, що з системою працювати неможливо і краще повернутися до старих «паперових» схем.

Застарілість містобудівної документації і відсутність деталізації в ній так само спричиняє корупційні ризики.

Ольга Сидорчук і Олена Шуляк зазначили, що цифровізація на 99% вирішує проблему корупції в будівельній галузі.

Відбудова: які рішення потрібні, окрім цифрових

Україна бореться з корупцією, і протягом останніх 10 років досягла відчутного прогресу. Проте і виклики досі чималі. Це зокрема засвідчили результати втіленого з IMS проєкту «Вікна Відновлення», під час якого 11 регіональних медіа створили розслідування щодо різних аспектів відновлення і виявили завищення цін, сумнівних підрядників, ФОПів-одноденок та інші зловживання. Про це зазначила Ольга Стукало, випускова редакторка «Вікна Відновлення», модеруючи другу дискусійну панель «Роль цифрових інструментів для прозорої та ефективної відбудови».

Сергій Гупяк, заступник голови НАЗК, наголосив: НАЗК усвідомлює відповідальність усіх учасників процесу відновлення і наголошує на критичній важливості забезпечення максимальної прозорості на кожному його етапі.

«Без прозорості, контролю та гарантій доброчесності ми ризикуємо втратити не лише кошти, а й шанс на якісну трансформацію країни», ― сказав посадовець.

Він назвав основні корупціогенні чинники, які фахівці НАЗК виявили, проводячи свої дослідження та виїжджаючи в регіони. Це зокрема

• Відсутність єдиних критеріїв та методології відбору об’єктів для відновлення. Це створює простір для непрозорих рішень, політичного впливу та зловживань, а відтак і суспільної напруги.
• Непрозорість у закупівлях, особливо в будівництві фортифікацій, де дані часто засекречені. Це ускладнює контроль і підвищує ймовірність корупції. Таку ситуацію виявили зокрема на Харківщині.
• Локальні ризики: громади, отримуючи значні ресурси на відновлення, також стикаються з викликами, їм потрібні свої антикорупційні механізми.

Сергій Гупяк акцентував, і тут його підтримала інша панелістка, Олександра Азархіна, співзасновниця аналітичного центру We Build Ukraine Foundation, ексзаступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, що парламент має ухвалити закон про відновлення (нагадаємо, такий законопроєкт уже подавали на розгляд ВР).

У цьому документі необхідно передусім

• визначити, що таке «відновлення населених пунктів» / «відновлення територій» з урахуванням не лише будівельних робіт, а й повноцінного та безпечного відновлення економічної, соціальної, культурної активностей на засадах ризик-орієнтованого підходу;
• зафіксувати методологію проіритезації об’єктів відновлення;
• закріпити порядок розрахунку та критеріїв визначення орієнтовної/очікуваної вартості реалізації проєктів з відновлення.

Також серед рекомендацій НАЗК, які допоможуть мінімізувати корупційні ризики:

• оприлюднення деталізованої інформації щодо вартості розроблення проєктної документації та будівельних матеріалів стосовно кожного об’єкта відновлення за уніфікованою формою;
• формування вичерпного переліку першочергових потреб населення для однозначного розуміння та застосування принципу правової визначеності.

Усі спікери панелі, а це крім Сергія Гупяка та Олександри Азархіної, Анатолій Карбовський, заступник Макарівського селищного голови, зійшлися на тому, що державна цифрова екосистема управління відновленням DREAM має нарешті бути законодавчо закріплена, щоб відповідати своєму гаслу «Всі бачать все».

Олександра Азархіна також окреслила роль DREAM у реформі управління публічними інвестиціями. Цей процес зі старту має бути прозорим та автоматизованим.

Водночас ексзаступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України наголосила, що для успішного стратегування і втілення відновлення на місцях потрібна державна комплексна економічна стратегія відновлення.

«Цифрова система в будь-якому разі залишається лише відображенням політик. Зокрема, інвестиційні пріоритети мають ґрунтуватися на якісних планувальних документах, а інтереси місцевої влади та громадськості не повинні губитися на фоні доволі складних процедур. Справжнім успіхом реформи стане ситуація, коли навіть селищна громада матиме можливість утворити дієву місцеву інвестиційну раду та генерувати конкурентоспроможні проєкти», — вважає співзасновниця аналітичного центру We Build Ukraine Foundation.

А от зі спроможністю, зокрема і в цифровізації, на місцях проблеми. Про це на прикладі Макарівської громади розповів заступник селищного голови Анатолій Карбовський.

Він розповів, що ще до появи системи DREAM у громаді провели своє мапування постраждалих об’єктів (їх у громаді близько чотирьох тисяч), яке допомогло б уникнути дублювання фінансування донорами. Проте на етапі втілення рішення розбилося об чинник людського капіталу. Працівники, які не звикли працювати з цифровими сервісами і не прагнули навчатися, почали саботувати роботу, і проєкт не «злетів».

Анатолій Карбовський з гіркотою зазначив, що хоч, як сказала Валерія Коваль, Україна входить у топ-5 країн світу за цифровізацією, у їхній громаді документообіг відбувається «у зошиті в клітинку». Так само для немотивованих працівників поважного віку система DREAM, на жаль, є не способом упорядкувати проєкти і знайти на них фінансування, а просто додатковим тягарем при невеликій зарплаті.

Селищний посадовець наголосив на потребі обов’язкового запровадження електронного документообігу, що справді дасть не тільки антикорупційний, а й суттєвий економічний ефект. Він навів приклади, коли доводилося робити ящики паперових копій на запит певних органів або ж коли пошук інформації по одному підприємству зайняв у певного відділу цілий робочий день.

Анатолій Карбовський має свої пропозиції не тільки цифрових змін на місцевому рівні, які можуть дати антикорупційний ефект, і про це «Вікно Відновлення» запише з ним окрему розмову.

Загалом учасники панелі зійшлися на думці, що самі лише цифрові інструменти не можна вважати панацеєю. Електронні сервіси спрацюють якнайкраще, коли будуть частиною системного і злагодженого підходу, де враховані реальні потреби і можливості всіх акторів. А для цього необхідна також якісна комунікація процесів на всіх рівнях втілення проєктів відновлення.