«Театр ніколи не помре»: як попри обстріл та мобілізацію працюють чернігівські артисти

Попри зруйновану ракетним ударом будівлю, втрату більшості чоловічого складу через мобілізацію та постійні повітряні тривоги – Чернігівський драмтеатр імені Тараса Шевченка продовжує грати. Його артисти завершили фестиваль «В гостях у Гоголя» в Полтаві постановкою «Дівчата з календаря» – виставою про силу жіночої жертовності та бажання бути потрібними.

Про це «Вікну Відновлення» розповів художній керівник Чернігівського академічного театру імені Тараса Шевченка, режисер, заслужений артист України Андрій Бакіров.

Глядацький зал огорнутий темрявою. Уся увага – на сцену. Там легко погойдується білосніжна напівпрозора тканина. Голос із динаміка просить глядачів вимкнути телефони та не відволікатися від того, що буде на сцені. А ще застерігає про заборону фото і відеозйомки. Дехто з відвідувачів хутко потяглися до сумок та кишень, аби перевірити, чи вимкнули вони звук на своєму пристрої.

Застережний чоловічий голос, який лунав з динаміків, змінився на жіночий. Вона говорила англійською, і, мабуть, не кожен у залі розумів, що саме. Тому на білосніжну тканину проєктували україномовний переклад.

Щойно промову завершили, напівпрозору тканину невимушено підняли, а за нею – шестеро жінок почали мінітанок.

Так у Полтаві свою виставу розпочали акторки Чернігівського академічного театру імені Тараса Шевченка. Вони завершують тижневий фестиваль «У гостях у Гоголя». Місцевим глядачам презентують п’єсу англійського драматурга Тіма Ферта «Дівчата з календаря».

«Вона присвячена темі благодійності, темі жертовності жінок заради бажання бути потрібними», – розповів художній керівник театру Андрій Бакіров.

За його словами, прем’єру вистави повноцінно показали 30 березня 2025-го року вдома, у Чернігові. Це мало статися раніше, проте щоразу дійство призупиняла повітряна тривога.

«Цей матеріал заснований на жіночих ролях. Тут є чотири чоловічих персонажі, але основне навантаження – на жінок. У нас є об’єктивні обставини на це, бо у травні 2024-го року забрали практично всіх моїх хлопців до Збройних сил і основна трупа зараз жіноча», – додав режисер.

Обстріл Чернігівського драмтеатру

19 серпня 2023-го року російська крилата ракета «Іскандер» влучила у Чернігівський драмтеатр. Вона розірвалася над будівлею та зруйнувала дах, пошкодила вікна та внутрішнє оздоблення.

Тоді загинули семеро людей, зокрема одна дитина, а ще понад 200 отримали травми.

«Наступного дня після вибуху вже була репетиція нової вистави. Ми не погодилися переходити. Залишилися у своєму домі. Самі ремонтували щось, а також за допомогою іноземних фондів», – сказав Андрій Бакіров.

Вистави довелося тимчасово переробити.

«У нас була опущена пожежна завіса. Нам довелося переформатувати вистави з великої сцени на малу, всього на 100 місць. Зокрема «Кайдашеву сім’ю», яку показують у великій залі. Тобто глядач сидить на сцені, а ми поруч граємо. Це був дуже близький контакт. Незважаючи на обставини, за яких це сталося, це був дуже цікавий досвід», – розповів артист Олександр Манастирський.

Так провели майже увесь сезон, доки відновлювали дах, глядацьку залу, вікна. Згодом отримали дозвіл на роботу на велику залу.

Удар, потужніший за обстріл

«Після ракети ми оговталися достатньо швидко, працювали в надскладних умовах, але працювали той сезон. І пережили його, на жаль, з втратою 90% репертуару», – сказав художній керівник.

Репертуар довелося змінювати, адже у травні 2024-го року більшість чоловічого акторського складу мобілізували на захист України. Один із них – Петро Великий – загинув.

«Мабуть, це був удар потужніший, ніж ракета. Бо у всіх великих виставах були задіяні чоловіки. Ми намагаємося продовжувати далі щось шукати, робити. Сподіваємося, що до нас доєднаються хлопці, але їм дедалі складніше це зробити, адже працевлаштування відбувається через ТЦК. І зрозуміло, що вони не хочуть до нас йти», – пояснив Андрій Бакіров.

За словами артиста Олександра Манастирського, зменшення кількості чоловіків відчувається.

«Нині я задіяний майже у всьому репертуарі. Це головні ролі або другорядні, але весь репертуар. Чоловіки зараз в одному складі», – додав він.

Проте артисти, які тимчасово приїздять із фронту, повертаються на сцену.

«Він заслужений артист України, йому 54 роки. Він за фахом вокаліст, але вже багато грав драматичних ролей. Він приїхав до Чернігова і я питаю: «Ти співаєш?». Він відповів, що ні, не може. А потім стався щасливий випадок – його перевели на службу до Чернігова. На концерті 8 березня він вийшов на сцену і співав. Це таке свято було, бо його всі готові були на руках носити», – пригадав режисер театру.

Робота попри повітряні тривоги

Через близьке розташування до кордону та часті повітряні тривоги артисти театру змушені призупиняти репетиції, вистави та переходити до укриття.

«Оскільки це прикордонна зона, до нас долітає дуже швидко. І тому це, безумовно, ускладнює роботу театру, бо деякі люди, які не можуть подивитися одну виставу три-п’ять разів, вимушені знову приходити. Ти приходиш, і знову повітряна тривога. Але такі умови, в яких ми зараз існуємо. Нас підтримують глядачі, бо після кожної вистави намагаємося зробити якийсь збір, щоб допомогти нашим хлопцям», – розповів Андрій Бакіров.

Режисер переконаний, що театр має існувати, адже він відображує час, у якому живе те чи інше покоління.

«Доки є люди в театрі, можливість є завжди. Вона щоразу проти нас ускладнюється, але театр ніколи не помре. До останнього актора, якщо він навіть один, він може щось робити. Я вважаю, що шлях має бути через бажання бути потрібним», – переконаний художній керівник Чернігівського академічного театру імені Тараса Шевченка.

Що відомо про фестиваль «В гостях у Гоголя»

Фестиваль театрального мистецтва «В гостях у Гоголя» на Полтавщині організували вдванадцяте. Проте останні шість років його не проводили через повномасштабну війну та пандемію Covid-19. Щороку його влаштовують на честь Дня народження письменника Миколи Гоголя – із 1 до 7 квітня.

«Ми приймаємо в себе в гостях ті театри, які не можуть повноцінно працювати на своїх базах . Це зокрема Чернігівський театр, хоч вже відновлений, але нам за честь, щоб вони у нас попрацювали. Харків ми приймали з двома виставами. Також у нас був і Кривий Ріг. Вони приїхали, але їхню виставу, на жаль, скасували через День жалоби за загиблими 4 квітня. Ми хотіли провести цю виставу і кошти, зароблені з вистави, передати сім’ям загиблих, але вирішили, що краще дотриматися скорботи», – пояснила директорка Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовиченко.

Цьогоріч на фестиваль до Полтави завітали:

• Київський театр оперети – «Гала-концерт»;
• Харківський драмтеатр імені Т. Шевченка – «Шевченко 2.0»;
• Дніпровський театр драми та комедії – «Макбет»;
• Харківський театр музичної оперети – «Сімейна авантюра, або Вона на все згодна»;
• Коломийський драмтеатр імені І. Озаркевича – «Tabula rasa/Чиста дошка»;
• Криворізький театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху» – «Записки божевільного»;
• Чернігівський драмтеатр імені Т. Шевченка – «Дівчата з календаря».