Вижити, жити і промовляти за життя: українські театри і музеї під час війни

Хто і як зараз допомагає українським закладам культури та мистецтв?

Здавалося б, війна має зупинити мистецьке життя і «зачинити» заклади культури та мистецтв. Та реальність демонструє інше: в час війни люди особливо чутливі і потребують емоційної підтримки. Попри те, що постійні музейні експозиції наразі не демонструються публіці і згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій» знаходяться у безпечних місцях, які невідомі широкій громадськості, — музейні та театральні зали не пустують. Персонал і трупи працюють, а публіка розраджується виставками сучасного мистецтва та театральними і музичними постановками. У цьому матеріалі розповідаємо, які інституції підтримують культурні заклади в Україні.

Музейний кризовий центр

Щоб триматися в складних обставинах, музеї активно розвивають власні благодійні фонди. Наприклад, Благодійний фонд розвитку Національного музею історії України, який спрямовує отримані кошти на розвиток власних нових напрямків роботи, а також на популяризацію історії як в Україні, так і за її межами.

Від 3 березня 2022 року функціонує Музейний кризовий центр (Museum Crisis Center), який підтримує українські музеї, надаючи індивідуальну фінансову підтримку у форматі безповоротної фінансової допомоги, поширюючи інформацію щодо актуальних можливостей підтримки музеїв та допомагаючи сконтактувати з відповідними організаціями.

Важлива амбасадорська місія центру — представлення музейної спільноти України на міжнародному рівні, зокрема у активному висвітленні актуальної інформації щодо стану музейної сфери у міжнародних та українських медіа.

Серед проєктів центру — документування досвіду буття музеїв — «Поранена культура» — портал, на якому зафіксовані злочини проти української культури росіянами, задокументований досвід музейних працівників під час війни.

Також в межах Музейного кризового центру функціонує проєкт «Сила тут» від «Іншої освіти» за фінансування Європейської Комісії.

Як допомагають фонди

Відомою організацією, яка серед іншого підтримує музеї та театри є Український культурний Фонд. Так, серед щорічно пропонованих лотів є такі, що спрямовані саме на музейні або театральні форми.

Наприклад, «ЛОТ 1. Стипендія на відновлення культурно-мистецької діяльності» спрямований на стипендіальну підтримку діяльності митців.

Міжнародні фонди та організації пропонують різноманітні програми підтримки мистецьких інституцій: грантові та організаційні.

Так, Смітсонівський інститут і Фонд Костюшка у США спільно з польським фондом «Фольковіско» для Національного музею у Львові придбали професійні зволожувачі й осушувачі повітря та генератори озону, які є вкрай необхідним обладнанням для фондосховищ. Також надали обладнання для оцифрування і збереження у належному стані збірок артефактів, музейного фонду.

Такого типу допомогу отримали понад 30 музеїв України: у Львові, Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Кривому Розі.

З числа подібних прикладів діяльність одеської громадської організації «Музей для змін», яка з 2022 року перепрофілювала свою увагу на допомогу українським культурним інституціям у збереженні їхніх колекцій та підтримці їхніх команд під час війни.

Для цього «Музей для змін» активно налагоджує партнерства з різними міжнародними організаціями та приватними донорами. В результаті музеї та культурні установи отримали підтримку у евакуації експонатів та архівів.

Крім того, організації з різних країн надають спеціальне обладнання для збереження цінностей, необхідні реставраційні матеріали та, що не менш важливо — експертні поради. Підтримка музеїв під час війни різноманітна.

Ще одним прикладом підтримки є діяльність Благодійного фонду «МХП-Громаді», який заснував і втілює у життя загальнонаціональний проєкт підтримки українських музеїв «Збереження культурної спадщини». В межах проєкту фінансову допомогу отримують 5 сільських музеїв. БФ «МХП-Громаді» співпрацює з міжнародними та українськими донорами, такими як Програма розвитку ООН в Україні, ІСАР «Єднання», Швейцарське Агентство SIDA, USAID, Посольство Японії в Україні та Zagoriy Foundation.

Постійно підтримує музейну та театральну діяльність Фонд «Відродження». Наприклад, профінансував програму професійної підготовки музейних працівників України «Ідеальний музей».

Підтримка за кордоном і з-за кордону

За межами України в різних країнах організовуються локальні та загальнодержавні проєкти для підтримки українського мистецтва та культури. Театри в Європі та інших частинах світу втілюють спільні постановки з українськими акторами або надають їм можливість виступати на своїх сценах.

Окремі театральні колективи, що виїхали з України, продовжують діяльність за кордоном, беручи участь у міжнародних фестивалях. Наприклад, українські театри брали участь у фестивалях Польщі, Франції, Німеччини, Литви та Латвії. Музейники або театральні працівники, які були змушені виїхати за кордон, користуються програмами з надання роботи в театрах, резиденціях або сезонних проєктах, отримуючи тимчасове житло та фінансову підтримку. Про театральне життя в Україні, театр часів російсько-української війни можна сповна інформаційно насититися на авторському сайті «Театральна риболовля» блогера Сергія Винниченка. Український театр під час війни живе.

Серед прикладів підтримки театралів — Сезон культури Велика Британія/Україна — спільна ініціатива Британської Ради та Українського інституту.

«Він тривав з червня 2022 по червень 2023 року і включав резиденції для митців, дискусії, кіно, музику, літературу, драму та танці. У понад 20 містах Великої Британії було проведено більше 40 проєктів, більшість з яких відбулися наживо, а деякі — в онлайн-форматі. Тема Сезону «Сценарії майбутнього», яка спочатку мала на меті відзначити 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами та зміцнити культурні зв’язки, набула іншого фокусу через війну, що триває в Україні. Акцент було зроблено на змінених потребах і пріоритетах українського культурного сектору. Сезон став майданчиком, який посилив український культурний та мистецький голос у Великій Британії», — зазначено у рев’ю проєкту.

Після успішного Сезону Британська Рада у співпраці з Українським інститутом започаткувала нову програму UK/UA Creative Partnerships. У 2024 році у її межах підтримують 14 партнерств між мистецькими організаціями України та Великої Британії.

Також потужну підтримку театри та музеї отримують від House of Europe. Це: гранти, навчальні подорожі, Digital Labs (цифрові лабораторії), стипендії, тренінги і воркшопи, резиденції і програми обміну, а також премії та конкурси.

Серед програм підтримки в Україні діє Стабілізаційний фонд культури й освіти в Україні — спеціальна проєктна ініціатива від Goethe-Institut’у. Програма спрямована на підтримку організацій, що працюють у галузі театру, танцю, кіно, музики, літератури, образотворчого мистецтва, перформансу, архітектури, бібліотек і музеїв.

Серед вітчизняних організацій в Україні діє Міжнародний благодійний фонд «Імпульс Трансформація Платформа» з підтримки проєктів перформативного мистецтва, який не тільки підтримує сучасне мистецтво, але популяризує його за межами України та підсилює культурну дипломатію.

Одне з рішень — диджиталізація

Багато музеїв та театрів перейшли на віртуальні платформи, що дозволяє їм проводити он-лайн виставки та транслювати вистави. Українські митці також отримують підтримку в рамках NFT-проєктів, які допомагають фінансувати їхню діяльність та популяризувати українське мистецтво у світі.

Наприклад, пропозиція від Українського культурного фонду «ЛОТ 1. Диджиталізація» — це підтримка «створення нових експозицій та оновлення тих, що вже існують, з використанням нових підходів та нових технологій (із залученням технологій VR, доповненої реальності, 3D моделювання, 360°, мультимедійна голограма)».

Також це «диджиталізація друкованих матеріалів, музейних об’єктів, архівних документів, аудіовізуальних матеріалів, архітектурних й археологічних пам’яток; оцифрування об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини пошкоджених в ході російської агресії чи перебуває у загрозі, створення інструментів та платформ для їхньої презентації та популяризації в Україні та за кордоном; реставрація архівних, бібліотечних та музейних предметів із подальшим їх оцифрування та представленням онлайн; розробка та впровадження ІТ-засобів віддаленого доступу користувачів до архівів, бібліотек, музеїв» — зазначено в донорській пропозиції.

В 2022 році в Україні розпочався проєкт «Впровадження електронної системи реєстру Музейного фонду України». Відповідний меморандум про співпрацю підписали Фонд міжнародної солідарності та Міністерство культури та інформаційної політики України. На порталі «Ємузей» (поки що в тестовому режимі) можна побачити результат оцифровування музейних колекцій.

Крім цього проєкт передбачає імерсивні виставки, віртуальні тури, доповнену реальність, анімацію та підтримку в створенні сайтів музеїв. Проєкт містить Реєстр Музейного фонду України — інформаційно-комунікаційну систему, «що забезпечує збирання, зберігання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення, переміщення, надання реєстрових даних та реєстрової інформації про музейні предмети, музейні колекції, що є державною власністю та належать до державної частини Музейного фонду України».

Українським музеям також надають підтримку в деколонізаційних процесах та судових справах по захисту вкраденої спадщини. Так, за свідомої позиції Музею Алларда Пірсона у Амстердамі та Верховного Суду Нідерландів в Україну повернули експонати виставки «Скіфське золото».

На загал, завдяки різносторонній допомозі міжнародних організацій та фондів, а також власних внутрішніх зусиль українські театри та музеї мають змогу продовжувати свою роботу, зберігаючи культурну спадщину та розповідаючи світу про події в Україні через мистецтво. Втім, слід пам’ятати, що моральну і фінансову підтримку українським театрам та музеям здійснюють передусім відвідувачі, які не полишають зали порожніми і готові платити за вхідні квитки попри війну та скруту.

Алла Петренко-Лисак, спеціально для «Вікна Відновлення»