Що державі варто врахувати у міграційній політиці: висновки дослідження

Стратегія державної міграційної політики на період після 2025 року має націлювати державу та суспільство на забезпечення умов для повернення та реінтеграції вимушених мігрантів.

Це один з головних висновків дослідження, що провели у партнерстві Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України та Офіс міграційної політики, повідомляє «Вікно Відновлення», що відвідало презентацію результатів дослідження онлайн.

Дослідження «Обґрунтування основних напрямів удосконалення Стратегії державної міграційної політики до 2035 року» представив Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, провідний експерт у сфері міграційної політики.

Зокрема Олексій Позняк зазначив, що другою після повернення вимушених мігрантів на Батьківщину стратегічною ціллю міграційної політики має бути регулювання імміграції, яка могла б сприяти відбудові та інноваційному розвиткові економіки України.

Таке регулювання треба проводити відповідно до європейських стандартів міграційної політики, а для цього імплементувати спільні норми Європейського Союзу в національне законодавство та адміністративну практику.

Повернення вимушених мігрантів: які умови

Вимушені мігранти з України проживають переважно у країнах з вищим рівнем життя, тому після повернення вони орієнтуватимуться не лише на наявність роботи та житла в Україні, а й на їх високу якість. Масштабне повернення можливе за умов гідних стандартів життя: а це означає, що в Україні має бути сучасна інфраструктура, якісна медицина, освіта, екологія, соціальна та правова захищеність, зазначив експерт.

Важливо також забезпечити визнання кваліфікацій і досвіду, здобутих за кордоном, та надати соціальний і психологічний супровід.

Реінтеграція має ґрунтуватися на

• повазі,
• участі громадян у суспільному житті,
• сприянні розвитку місцевих громад через відкритий діалог між поверненцями з-за кордону, внутрішньо переміщеними особами та немобільним населенням.

Дуже важливим чинником є безпека, зокрема і повне розмінування України.

Водночас багато з вимушених мігрантів зазнали втрати соціального статусу, не працюють або працюють на низькокваліфікованих роботах. Тому надання перспективи поновлення соціального статусу в повоєнній Україні може стати стимулом до повернення принаймні для частини воєнних мігрантів.

Які чинники необхідно врахувати у міграційній стратегії

В удосконалену стратегію слід закласти принципи виваженої імміграційної політики: залучення іммігрантів на тимчасовій основі з перспективами отримання дозволу на постійне проживання за умови наявності легального джерела доходів, законослухняності та досягнення істотного рівня інтегрованості у суспільство.

Планувати заходи міграційної політики до 2035 року треба, враховуючи прогнозну оцінку попиту та пропозиції робочої сили в Україні за кількісними та якісними параметрами.

«Складовою прогнозної оцінки є демографічне прогнозування, одним з найвагоміших завдань якого є демонстрація можливостей забезпечення економіки робочою силою залежно від здійснення тих чи інших заходів демографічної і, особливо, міграційної політики. Зокрема, саме прогнозування демографічного розвитку України та регіонів дозволяє встановити необхідні обсяги залучення іммігрантів», ― зазначив Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту, провідний експерт у сфері міграційної політики