Як розвивати механізм компенсацій за пошкоджене і зруйноване житло: підсумки дискусії

Неврегульоване право власності на пошкоджене чи зруйноване житло, недоступність єВідновлення для громадян, чиє житло знаходиться на ТОТ, недостатній розмір самих компенсацій ― усі ці питання залишаються болючими для постраждалих від російської агресії громадян України і потребують розв’язання.

Про це йшлося під час публічної дискусії на тему «Компенсація за житло, зруйноване чи пошкоджене внаслідок російсько-української війни (національний і міжнародний виміри)», яку провела Національна платформа стійкості та згуртованості. «Вікно Відновлення» відвідало подію онлайн.

Що показало експертне дослідження

Партнери Національної платформи стійкості та згуртованості провели дослідження, у якому проаналізували міжнародні норми, досвід постконфліктних країн, національне законодавство та судову практика через «шлях постраждалої особи», а також запропонували рекомендації для стейкхолдерів

Андрій Климосюк, кандидат юридичних наук, керівник проєктів Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей», розповів, що дослідження національних механізмів відновлення та компенсації за втрачене житло в різних країнах виявило не тільки практики, які можуть бути корисними для України, а й ключові недоліки — насамперед відсутність належного фінансування, що унеможливило повне відновлення прав постраждалих.

У випадку України сподівання покладені на Міжнародний реєстр збитків, до якого вже можна звернутися щодо пошкодженого чи зруйнованого майна та інших категорій завданих збитків. Очікується, що незабаром Реєстр збитків відкриє категорію для осіб, які втратили доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Олена Семьоркіна, заслужена юристка України, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини, розповіла про виклики вітчизняного компенсаційного механізму, які показало дослідження. Серед них — внутрішньо переміщені особи мають спеціальні гарантії, але є проблеми з доступом до житла на ТОТ. На часі спрощення процедури доведення руйнування житла на ТОТ.

З якими викликами стикаються на місцях

Ольга Оніщук, засновниця та авторка проєкту «Поверни своє», керівниця програми «Правова безпека власності» Українського інституту майбутнього, нотаріус, зазначила, що найбільша проблема зараз ― це верифікація прав власності на пошкоджену чи зруйновану нерухомість. Наталія Шамрай, директорка Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг (КМДА), також розповіла про велику кількість запитів до ЦНАПІв щодо реєстрації нерухомого майна. Одне з пояснень ― відсутність усіх необхідних документів на майно у разі його пошкодження чи руйнування.

Тут рішення на боці кожного з нас, хто, на жаль, будь-якої миті може перейти в категорію постраждалих осіб, ― завчасно перевірити документи, які підтверджують право власності, і чи є вони в ДРРП, щоб за потреби це не стало нагальною проблемою.

Оксана Супрун, начальниця Савинської селищної військової адміністрації в Харківській області, розповіла, що у їхній громаді внаслідок бойових дій з 3,5 тисячі домогосподарств близько тисячі зазнали пошкоджень. Але в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) лише 361 заява. Причини цього вже озвучені: відсутність у постраждалих мешканців права власності; неоформлені спадкові права; будинки не введені в експлуатацію.

Пані Оксана зазначила, що громада намагається закривати прогалини, співпрацюючи з міжнародними організаціями, які допомагають забезпечити людей будівельними матеріалами.

Оксана Супрун назвала такі виклики:

• невідповідність цін у чек-листах (затверджених у лютому 2023 р.) єВідновлення до реальних ринкових умов;
• брак кваліфікованих кадрів для якісної роботи місцевої компенсаційної комісії;
• соціальна вразливість мешканців ― багато одиноких та старших людей без мобільних телефонів, цифрових навичок чи банківських рахунків.

Однак попри ці труднощі, програма єВідновлення, на думку начальниці Савинської селищної військової адміністрації, працює. Її впровадження змусило тисячі людей легалізувати майно, оформити права власності — більше, ніж, можливо, за всі роки незалежності.

Які пояснення і можливі рішення

Тетяна Митропан, заступниця директора Департаменту – начальника відділу економіки та організації будівництва Мінрозвитку, зауважила, що фінансовий ресурс для реалізації відповідних урядових постанов на початковому етапі був обмеженим, і це пояснює невеликі початкові суми компенсацій за єВідновленням. Також посадовиця повідомила, що на цей рік у державному бюджеті на компенсації передбачили лише 4 млрд. грн. Ці кошти вже фактично використані і наразі держава шукає нові джерела фінансування, зокрема, залучає кошти від Світового банку — на компенсацію за пошкоджене майно, від Банку розвитку Ради Європи — на знищене житло.

Максим Алексєєнко-Лемовський, представник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, підтримав тезу, що необхідно підвищити ліміт компенсацій зруйнованого або пошкодженого майна та розширити доступні механізми подачі заявок і створити умови для повної компенсації вартості втраченого житла.

Аліна Москаленко, директорка ГО «Інститут житла», запропонувала залучити міжнародні організації до роботи компенсаційних комісій для посилення технічного ресурсу на місцях, створити єдину цифрову базу або карту допомоги від міжнародних і державних структур, а також єдину загальнонаціональну гарячу лінію з питань компенсації, започаткувати професійну освітню програму з будівельного права для студентів. Це допоможе створити єдину систему компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно, яка має служити людям.

Тож викликів чимало, тому, як зазначила співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко, «варто голосніше говорити про компенсацію зруйнованого та пошкодженого житла, оскільки РФ точно не зацікавлена у цьому, а країни-партнери інколи не розуміють всієї актуальності проблеми».