Як змусити Росію відновити права людини в окупованому Криму?

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Україна проти Росії» щодо Криму ― юридичний інструмент для відновлення прав людини на окупованому півострові. Щоб Росія його виконувала, необхідні механізми міжнародного тиску. Яка в цьому роль українських державних інституцій, правозахисників та самих постраждалих ― обговорювали на заході в Києві.

Шостого березня 2025 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив перший документ, спрямований на виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Україна проти Росії» щодо Криму. Раніше українські правозахисники передали Комітету подання про те, які обов’язки може мати Росія для відновлення прав людини в окупованому Криму. Під час обговорення в Києві експерти визначили, які заходи варто вживати надалі.

Про це повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало захід «Порушення прав людини в Криму: як виконуватиметься рішення ЄСПЛ у справі “Україна проти Росії”», що відбувся в Києві.

У заході взяли участь представники Центру громадянських свобод, Української Гельсінської спілки прав людини, Регіонального центру прав людини та Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, яка доєдналася онлайн.

У чому важливість рішення ЄСПЛ

Рішення Європейського суду з прав людини, ухвалене 25 червня 2024 року, стало першим з міждержавних справ України проти РФ, в якому суд визнав численні системні порушення прав людини на окупованому півострові, які відбуваються ще з 2014 року й тривають по сьогодні.

Ідеться про порушення понад десятка прав, серед яких

• право на життя,
• право на свободу слова,
• право на пересування
• право на справедливий суд,
• заборона нелюдського поводження та дискримінації та низка інших.

Виконання рішення ЄСПЛ має значення від 2014 року по 16 вересня 2022 року, коли Росія припинила свої зобов’язання по Європейській конвенції з прав людини, уточнив Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод.

Володимир Яворський наголосив: украй важливо, що рішення ЄСПЛ є остаточним і зобов’язання РФ визначені.

«Політично це рішення стоїть поза будь-якими мирними угодами або ще якимись певними процесами. Це вже визначення зобов’язань Російської Федерації», ― сказав програмний директор Центру громадянських свобод.

У чому важливість рішення Комітету міністрів Ради Європи

За словами Володимира Яворського, програмного директора Центру громадянських свобод, Комітет міністрів Ради Європи відповідальний за нагляд за виконанням згаданого рішення Європейського суду з прав людини. Саме комітет формує певний перелік зобов’язань Російської Федерації.

На засіданні Комітету міністрів Ради Європи на початку березня відбувся перший розгляд стану виконання рішення у справі «Україна проти Росії» щодо Криму. Міністри ухвалили початкове рішення, яке формулює першопочаткові зобов’язання Російської Федерації.

Водночас Комітет міністрів Ради Європи у цьому першому рішенні зафіксував цілий перелік дій, яких Рада Європи очікує від Російської Федерації щодо виконання цього рішення, наголосила Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини.

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки прав людини (УГСПЛ), зазначив, що перша вимога ― повернути українське законодавство на цю територію і скасувати застосування адміністративних практик, які відносяться до Російської Федерації.

Росія повинна повернути до України усіх політичних в’язнів, так само припинити переслідування наших громадян. Суд визнав, що Росія незаконно поширила своє законодавство на територію окупованого Криму та Севастополя і створила системну практику порушень прав людини.

Володимир Яворський перерахував частину порушень прав людини, згаданих у рішенні ЄСПЛ:

• випадки насильницьких зникнень і відсутність ефективних розслідувань щодо них;
• численні випадки катувань українських військовослужбовців, етнічних українців, кримських татар, журналістів;
• принизливі умови тримання під вартою;
• порушення права на мирні зібрання;
• переслідування і залякування релігійних лідерів та українських релігійних організацій;
• відсутність ефективних механізмів відмови від російського громадянства;
• системна кампанія широкомасштабного вилучення майна у цивільних осіб і приватних підпиємств без компенсації;
• позбавлення права на освіту через витіснення української мови зі шкіл і переслідування українськомовних дітей;
• обмеження свободи пересування між Кримом і материковою частиною України і багато інших.

Як можна тиснути на Росію, коли вона не збирається виконувати жодних рішень

Звичайно, у всіх є розуміння, що зараз Росія не збирається виконувати це рішення, зауважили учасники заходу.

Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, зазначила: «Комітет міністрів Ради Європи теж дуже добре розуміє, що Росія добровільно наразі не збирається виконувати це рішення. Тому Комітет міністрів звернувся до держав-членів Ради Європи, щоб вони так само разом з Україною шукали механізми і способи забезпечення виконання міждержавного рішення міжнародного позову. Це, мабуть, вперше ми маємо такий чіткий заклик з боку Комітету міністрів Ради Європи».

Уповноважена також наголосила, що припинення комунікації з боку РФ із Радою Європи не означає, що з Російської Федерації зникли всі зобов’язання. Зобов’язання по лінії позовів, які нині розглядає Європейський суд з прав людини, чинні.

«Так само не зникло зобов’язання Росії виконати ті рішення, які вже були винесені Європейським судом до моменту виключення Росії з Ради Європи, і рішення, які виноситиме Європейський суд з прав людини до моменту, коли конвенція перестала застосовуватись до Російської Федерації, це вересень 2022 року», ― сказала Маргарита Сокоренко.

Уповноважена вважає, що виконання саме цього рішення має значення не лише для України як держави-заявника в цій справі. Це також тест на спільну роботу Ради Європи і на ефективність та силу конвенційного механізму захисту прав людини, який заклала і створила Рада Європи.

Як мають зараз діяти держава і громадськість для ефективного тиску на РФ

Учасники заходу зійшлися на думці, що тепер спільно потрібно розробити програму, як згадане рішення ЄСПЛ буде виконуватись.

Неурядові організації, зокрема Українська Гельсінська спілка прав людини, Центр громадянських свобод, Регіональний центр прав людини і Харківська правозахисна група надіслали в Комітет міністрів Ради Європи свій документ зі своїм баченням необхідних заходів для виконання рішень Європейського Суду з прав людини.

Маргарита Сокоренко зазначила, що для досягнення виконання рішення ЄСПЛ потрібні спільні зусилля українських державних органів і неурядових організацій і надалі.

«Ми пропрацьовуватимемо більш детальні заходи та реалізовуватимемо їх», ― сказала Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини.

Роль потерпілих від незаконних дій РФ

Микита Петровець, експерт Регіонального центру прав людини, звернув увагу на велике значення активності потерпілих від незаконних дій РФ у Криму.

«Потерпілим від дій РФ в окупованому Криму в період 2014-2022 років важливо дати про себе знати. Як можна це зробити? Звернутися до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінальної правопорушення», ― порадив експерт.

За його словами, достатньо звернутися до прокуратури і предметно описати, що трапилось.

«Якщо людина не може правильно підготувати правову позицію, то можна звернутися до громадських організацій, які сприятимуть в зборі належних документів», ― додав Микита Петровець.

Потерпілих тисячі, і очевидно, що ні громадські організації, ні Міністерство юстиції не спроможні всіх їх охопити, тому людям варто проявити активність самим.

Також Микита Петровець вважає, що наразі важливо, щоб конкретні індивідуальні потерпілі пробували вимагати від Російської Федерації тих чи інших заходів компенсаційного характеру на їх користь на підставі зазначеного рішення Європейського суду з прав людини. Таким чином створюватиметься певний тиск на державу-агресорку.

За словами Володимира Яворського, програмного директора Центру громадянських свобод, дуже потрібно, щоб були списки конкретних постраждалих людей. Тому що для цих людей це єдина можливість отримати якусь грошову компенсацію в майбутньому.

 «Є великий простір роботи, яку потрібно здійснити, щоби зібрати цю інформацію від людей. Потрібна більша ініціативність органів державної влади і громадських організацій, які уже вміють втілювати цю системну роботу», ― зазначив Володимир Яворський, відповідаючи на запитання «Вікна Відновлення».

Програмний директор Центру громадських свобод також анонсував у найближчому майбутньому круглий стіл з державною владою і профільними громадськими організаціями, щоб скоординувати зусилля.

Отже, відновлення прав людини в окупованому Криму можливе лише через міжнародний тиск, а для цього потрібні спільні зусилля держави, правозахисників і активність самих постраждалих.