58% опитаних громадян сказали про недостатність знань щодо Криму: результати дослідження

Комплексне соціологічне дослідження щодо когнітивної деокупації Криму засвідчило недостатню поінформованість українських громадян про півострів та досить високий запит на заповнення цих прогалин. Питання Криму більш актуальне для громадян старшого віку і менше ― для молоді

Про це повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало подію онлайн.

Мета дослідження ― отримати картину ставлення українського суспільства до деокупації Криму та виявити основні виклики, пов’язані з процесом реінтеграції півострова. 

Комплексне соціологічне дослідження щодо когнітивної деокупації Криму провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Представництва Президента України в АР Крим та Фонду «Партнерство за сильну Україну». Результати дослідження презентувати в медіацентрі «Україна».

Таміла Ташева, Постійна Представниця Президента України в АРК, зазначила: «Нам надзвичайно важливо говорити про територіальну цілісність і повернення всіх наших територій. Дослідження підтверджує цю тезу. Тому що близько 90% громадян України погоджуються з тим, що Крим має бути повернений під контроль України. 94% наших громадян не погоджуються з тезою, що Крим завжди був російським і має винятково російське минуле. У межах стратегії когнітивної деокупації ми намагаємось у тому числі розвіювати ці міфи».

Виклик непоінформованості

58% опитаних громадян говорять про недостатність знань про Крим.

Лише 8% респондентів вважають, що українські медіа дають достатню інформацію про Крим. І такий же невеликий відсоток ― 9% респондентів вважають себе достатньо поінформованими про Крим.

Анна Онищенко, керівниця Фонду «Партнерство за сильну Україну», зауважила: «Велику прогалину ми побачили серед молоді. Дуже невелика частка молодого населення, по-перше, позитивно налаштовані на реінтеграцію Криму у короткотерміновій перспективі, по-друге, вважає це настільки актуальним питанням, як це бачить старше покоління. І тут не дивно. Скажімо, мої діти шкільного віку ніколи не були в Криму. Вони не відчувають його так, як інші частини України, які вони можуть побачити і де можуть подорожувати. Дослідження також порушує велику тему ― важливість освіти».

Виклики неоднорідності

Українські органи влади мають були готові до реінтеграції, так само і українські громадяни як на материковій частині, так і на тимчасовому окупованому півострові мають бути готові до деокупації та поінформовані. Це дозволить уникнути конфліктів і труднощів у реінтеграційному процесі, наголосив Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.

«Ми не повинні сприймати населення півострова як одне монолітне ціле. Маємо розуміти, що воно складається з декількох різних сегментів, і для кожного з цих сегментів має бути своя комунікаційна стратегія», ― зазначив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.

Він також нагадав, що близько мільйона людей приїхало до Криму з росії.

Дослідження показало: мешканці Криму та експерти відзначають як позитивні, так і негативні зміни, що відбулися на півострові за десять років російської окупації ― ідеться саме про суб’єктивне сприйняття.

Позитивні зміни (які існують у головах опитаних):

• Підвищення пенсій (особливо для тих, хто був пенсіонером на момент початку окупації) та заробітної плати, соціальних виплат
• Благоустрій, будівництво та реконструкція цивільної та туристичної інфраструктури
• Багато вакансій, в тому числі високооплачуваних
• Посилені заходи громадської безпеки (сумнозвісний запит на безпеку, зазначив Антон Грушецький)

Негативні зміни:

• Початкове покращення добробуту з часом зійшло нанівець для багатьох жителів Криму
• Зменшення свободи підприємництва: малий бізнес програє конкуренцію великому, пов’язаному з російською окупаційною адміністрацією
• Деякі нові інфраструктурні проєкти шкодять довкіллю
• Пропаганда та репресії, які посилилися після повномасштабного вторгнення
• Погіршення відчуття безпеки через наплив новоприбулих
• Репресії проти нелояльних кримських татар, спроби розмити їхню етнічну ідентичність, втручання в діяльність їхніх релігійних інституцій

Більшість українців вважає, що Крим має бути деокупований.

Водночас є і тривожні тенденції та можливі лінії розлому, зокрема щодо майбутнього статусу півострова. Тому всім, хто працює з темою півострова, важливо ознайомитися з результатами дослідження, наголосили промовці. При формуванні державних політик органи влади повинні враховувати думку наших громадян, їхні бачення щодо окупованих територій, зазначила зокрема Таміла Ташева.

Простих рішень для Криму не буде і треба придумувати їх уже зараз, наголосив Антон Грушецький.

Головні тези дослідження

Результатом комплексного соціологічного дослідження стали такі головні тези-інсайти (крім уже зазначених вище):

• Наразі в українському суспільстві немає загальноприйнятого рішення щодо майбутнього статусу Криму в Україні. 
• Віру в деокупацію Криму протягом найближчих 5 років висловлює майже половина респондентів.
• Майже половина опитаних вважає, що вибори до місцевих органів влади АРК мають відбутися після повного відновлення безпекової ситуації. Водночас значна частина респондентів готова до швидших виборів, одразу після завершення воєнного стану.
• Експерти та звичайні громадяни визнають, що освіта відіграє ключову роль у процесі реінтеграції Криму. Більшість респондентів підтримують спрощений вступ до вищих навчальних закладів України для кримської молоді. 
• 22% респондентів наполягають на повній заміні всіх вчителів, керівників закладів, чиновників у сфері освіти тощо. Натомість 34% пропонують звільнити лише керівників закладів та чиновників (якщо вони не вчиняли злочинів), а 40% вважають за необхідне обмежитися звільненням лише чиновників у сфері освіти.
• Респонденти підкреслюють важливість індивідуального підходу до питання колабораціонізму, оскільки необдумані дії можуть закласти підвалини нових проблем у Криму. 
• Більшість українців вважають, що жителі Криму, які під час окупації отримали російські паспорти, зробили це вимушено, без реального вибору. Значна частка людей не погоджуються з таким трактуванням.
• Більшість українців підтримують суворі заходи проти чиновників, суддів і силовиків та працівників медіа за співпрацю з окупаційною владою. Більшість виступає проти покарань працівників служб надзвичайних ситуацій і комунальних служб. Галузь освіти та культури викликає суперечливі думки. Значна частина респондентів вважає, що підприємців і медиків не слід карати, особливо якщо йдеться про звичайних працівників.
• Українське суспільство прагне до компромісних рішень у питаннях пам’яті, декомунізації та історичної спадщини.

Когнітивна деокупація ― комплекс стратегічних, оперативних і тактичних заходів, які треба запланувати і здійснити для підготовки, спрямування та оцінки довгострокових суспільно-політичних, соціально-економічних і соціально-психологічних процесів адаптації соціальних цінностей та світогляду мешканців Кримського півострова до, під час та після кінетичної та/або дипломатичної деокупації півострова і, як наслідок, повернення української юрисдикції на територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Методологія дослідження включала якісні та кількісні методи збору даних.

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»