#НаНашихУмовах: у Києві обговорили засади ветеранської політики

Досвід ветеранів та ветеранок має бути осердям розробки відповідної політики в Україні ― результати серії воркшопів від Інституту Коріолі

Українські ветерани є наріжним каменем не лише оборони України, а й її розвитку та відновлення. Політика реінтеграції має відбуватися на їхніх умовах, які, своєю чергою, також мають бути умовами всього нашого суспільства, переконані в аналітичному центрі Інститут Коріолі.

Минулого вівторка в Американському університеті в Києві (AUK) відбувся підсумковий захід із серії воркшопів, які організував Інститут Коріолі у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження», фондом «Спадщина війни», організацією ВетеранЛінк. «Вікно Відновлення» підтримало захід інформаційно і також взяло в ньому участь.

Хто взяв участь у підсумковому заході

Воркшопи за участі передусім ветеранів відбулися в Харкові, Львові та Києві. Підсумкова конференція зібрала

• не тільки українських ветеранів,
• а й представників і представниць громадських та міжнародних організацій, які втілюють проєкти задля реінтеграції ветеранів,
• родичів ветеранів,
• представників і представниць компаній, які засновані американськими ветеранами та працевлаштовують у себе ветеранів, зокрема в галузі розмінування,
• а також самих ветеранів і ветеранок Збройних сил США.

Загалом у практичному семінарі взяли участь кілька десятків зацікавлених людей.

Під час спільних обговорень та роботі в групах учасники з лідуванням самих ветеранів напрацьовували конкретні пропозиції щодо розробки та оцінки політики програм підтримки ветеранів.

Які виклики і зони росту виявили на воркшопах для ветеранів

Воркшоп для ветеранів, який відбувся напередодні підсумкового заходу, показав низку проблем і зон росту щодо ветеранської політики.

Ось основні інсайти ветеранського воркшопу:

• Ветерани мають фрагментований доступ до прав і програм. І на місцях не завжди реалізують вимоги законодавства. Але є хороші практики, які варто масштабувати;
• Існують бюрократичні бар’єри. Ветерани відчувають нестачу офіційного визнання та підтримки під час повернення в цивільне життя;
• Реінтеграція ― це глибока трансформація особистості. Ветерани уникають звичайних спільнот, обирають групи «за інтересами»;
• Послуг у галузі психічного здоров’я і підтримки ментального благополуччя недостатньо, так само бракує і фахівців. Треба розширювати роботу за принципом «рівний ― рівному» і навчати цього не тільки ветеранів, а членів їхніх родин;
• Лідерство ветеранів має великий потенціал;
• Під час працевлаштування ветерани стикаються зі стигмою та дискримінацією;
• Джерелами мотивації та стійкості для ветеранів стають особисті історії, символи, побратимство, допомога родинам.

Яким досвідом поділилися під час спільного підсумкового семінару

Представники і представниці компаній та організацій ділилися думками про те, чого їхні команди прагнуть досягти, щоб підтримати реінтеграцію ветеранів, що взагалі означає «успішна реінтеграція ветеранів».

Одним із центральних питань було питання визначення успіху та встановлення правильних пріоритетів.

Ветерани продовжували ділитися досвідом.

Як зазначив один з ветеранів-учасників, успішна реінтеграція ― це «втрата почуття провини перед суспільством». З іншого боку, це втрата почуття образи на суспільство. Є чимало чутливих моментів, які людям варто враховувати. Наприклад, один з ветеранів поділився, що для нього приємно почути не «Дякую за службу!», а «Дякую за захист!» як форму визнання його внеску суспільством.

Інший ветеран, який заснував громадську організацію й активно соціалізує побратимів, поділився, що часто контакт ветерана з державою ― це розчарування, оскільки нерідко відповідні посади обіймають немотивовані і нефахові громадяни. Під час такої взаємодії багато важить людський чинник.

Ще один ветеран наполягав, що саме держава має культивувати образ ветерана, можливо, впроваджуючи певні медіапрограми. Ветерани також зазначали, що інклюзивною ситуація стане тоді, коли їм не потрібно буде нікому нічого доводити.

Також ветерани наголошували, що варто враховувати різноманіття ветеранської спільноти, до якої не можна підходити з однаковими лекалами. Один з ветеранів також зазначив, що процес реінтеграції повинен мати початок і кінець, відповідно мають бути індикатори, за якими цей процес можна буде вважати успішно проведеним.

Дискусію викликало питання, чи помічний міжнародний досвід в українському контексті. З огляду на унікальність нашого виклику, коли до лав Збройних сил України та інших підрозділів Сил оборони стали сотні тисяч до того далеких від армії людей, кілька промовців висловили сумнів щодо застосовності міжнародного досвіду.

Представники міжнародних організацій, які працюють з ветеранами ще з 2014 року, зазначали, що портрет ветерана змінився. Так само змінився і фокус потреб цих людей ― нині більший запит на психоемоційну підтримку та підтримку в започаткуванні та розвитку власної справи.

Також міжнародні організації втілюють спрямований на громаду підхід до реінтеграції ветеранів, бо бачать таку потребу.

Можливістю для самореалізації ветеранів стала залученість до протимінної діяльності. Як розповіла представниця відповідного підрозділу при Мінекономіки, нині є оператори з розмінування, колектив яких повністю складається з ветеранів.

Як опрацюють отримані тези

Усі озвучені ідеї допомагають глибше зануритися в необхідні фундаментальні зміни, переконані в Інституті Коріолі. Як зазначила Ірен Макфі, засновниця цієї дослідницької організації, мета обговорень ― оцінити досвіди і зрозуміти, як їх можна використати.

Ще одна дискусія була зосереджена на тому, як узгодити адвокацію правильного підходу «зверху вниз» з боку уряду зі зростанням ініціативи «знизу вгору», а також як подолати ризик конкуренції та неефективності у дедалі фрагментованішому секторі підтримки за умови постійного скорочення ресурсів.

Щоб мати реальний результат проведених заходів, команда Інституту Коріолі підсумує та опублікує напрацювання, які стали результатом спільного досвіду всіх залучених учасників. Адже головна мета всієї ініціативи ― поставити українських ветеранів у центр розробки політики та програм реінтеграції.

Воркшопи стали результатом дворічної роботи Інституту Corioli в Україні та спираються на звіт 2024 року «Між лінією фронту і цивільним життям: стратегії реінтеграції, стійкості та участі для ветеранів України».

Що відомо про Інститут Коріолі

Інститут Коріолі ― це аналітичний центр, що займається відбудовою соціальної згуртованості та сталого майбутнього для осіб та громад, постраждалих від насильства. В організації переконані, що посилення соціальної, психологічної, економічної та кліматичної безпеки, серед багатьох інших чинників, є основоположним для цілісного відновлення та розбудови миру. Місія центру ― покращити результати реінтеграції за допомогою методологічних інновацій, які ставлять життєвий досвід у центр досліджень та дій. Інститут Коріолі ― це некомерційна організація, заснована жінкою та з лідерською роллю ветеранів.