На Житомирщині триває відбудова. Як до процесу долучаються країни-партнери

На Житомирщині вже відновили 63% об’єктів, пошкоджених внаслідок ворожих обстрілів. Не в останню чергу це вдалося завдяки допомозі іноземних партнерів

Унаслідок військових дій в Житомирській області пошкоджено 4,8 тис. об’єктів, здебільшого ― житло громадян. З них ― 63% вже вдалося відновити. Такою є статистика станом на кінець 2023 року.

Оскільки російські ракетні та дронові атаки на Житомирщину тривають, перша цифра зростає. Однак і процес відбудови не спиняється. І не в останню чергу завдяки допомозі країн-партнерів та міжнародних організацій.

Естонія першою відгукнулася на заклик про патронат

За підрахунками Світового банку, після першого півріччя великої війни потреби на відновлення самої тільки Житомирщини становили понад 560 млн доларів.  Враховуючи масштаби руйнувань і обмежені можливості державного та місцевих бюджетів,  залучення коштів міжнародних партнерів стало критично необхідним. З огляду на це наприкінці 2022 року президент Володимир Зеленський запропонував іноземним державам/містам взяти під свій патронат відновлення конкретного українського регіону/міста. Першою на заклик відгукнулася Естонія, а Житомирщина стала першою областю України, що отримала такий патронат.

Як розповіла в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний посол Естонської Республіки в Україні Аннелі Кольк, 2022 року Естонія спрямувала на відбудову Житомирщини 4 млн євро, у 2023-му ― 8 млн євро. Упродовж 2024-2027 років Естонія виділить на реалізацію проєктів у регіоні ще 56 млн євро.

«Зважаючи на можливості нашого бюджету, ми обрали для допомоги Житомирську область, і вже реалізували багато проєктів. Зокрема побудували дитячий садок в Овручі, разом із Житомирською ОВА відновили міст у Малині», ― зазначила пані посол.

Вона також повідомила, що нині до впровадження готові більш як 10 проєктів: зокрема,

• відновлення школи мистецтв у Малині,
• спорудження укриттів у семи дитячих будинках,
• реконструкція будівлі під житло для внутрішньо переміщених осіб в Овручі.

Окрім того, заклали капсули під спорудження трьох дитячих будинків сімейного типу.

У червні перша леді разом із командою Фундації Олени Зеленської та естонською делегацією відвідали прийомну родину Мельників, що евакуювалася з Донеччини. У сім’ї виховують семеро дітей. Для них  в межах проєкту «Адреса дитинства» за підтримки уряду Естонії через Естонський центр міжнародного розвитку (ESTDEV) побудували новий дім на Житомирщині.

Усе почалося із садочка

«Декілька разів у мене запитували, чому Естонія це робить, чи не боїмося ми, що побудований дитсадок знову зруйнують. Я завжди кажу, що ми маємо дати людям надію. Ті, хто живуть в Овручі та Малині, не повинні дивитися на руїни щодня. Ми хочемо, аби люди, які виїхали з України через війну, повернулися додому. Якщо країна-терорист Росія скине бомбу на дитсадок, ми побудуємо новий», ― запевнила амбасадорка.

Садочок в Овручі став першим проєктом, реалізованим у межах відбудови Житомирщини. Заклад розпочав роботу торік у червні. Однією з його особливостей є те, що в нових стінах вирішили впроваджувати і нові підходи до дошкільної освіти. Для цього скористалися досвідом Естонії та Фінляндії, країн, чиї системи освіти вважають найкращими в ЄС.

Дітей не перенавантажують знаннями, а навчають у першу чергу самостійності, вмінню критично мислити, реалізувати себе. «Естонський» садочок одразу набув популярності в місті, і вже в лютому цього року в Овручі відкрили другу частину садка, розширивши його можливості на 80 місць, тобто вдвічі.  І знову естонська сторона профінансувала не тільки будівництво закладу, а й курси підвищення кваліфікації для вихователів та директорів дитячих садків Овруча.

«Для організації безпекових умов у дитячих садочках Овруцької ТГ урядом Естонії виготовлено та передано спеціальні ігрові валізки з описом надзвичайних ситуацій та інструкцій щодо дій у кожній з них, які можна опановувати дітям від 2-х років в ігровій формі», ― повідомили в Житомирській ОВА. На жаль, в умовах війни навчання самостійності передбачає і такі уроки.

Кількість країн, що беруть участь у відновленні, зростає

Перший список об’єктів інфраструктури, що потребують відновлення, естонській стороні передали ще в травні 2022 року під час візиту до Естонії делегації Верховної Ради. А вже 27 вересня того року у Коростенському районі відбувся перший «Форум відновлення. Житомирщина». І якщо знову згадати про лідерство, він став першим міжнародним зібранням, присвяченим відбудові конкретного українського регіону. А в лютому 2024-го форум відбувся вже втретє. І якщо на початку перемовини тривали переважно на рівні двох держав, їхніх громадських організацій та благодійних фондів, то нині список учасників форуму розширився.

Зокрема до процесу відбудови в Житомирі приєдналася Португалія. Вона представила концепцію відновлення Житомирського ліцею №25, який був ущент зруйнований російською ракетою на початку березня 2022 року. На полях форуму підписали меморандум між Державною компанією Португалії Construção Pública, E.P.E. і Житомирською міською радою про співпрацю з реконструкції цього ліцею.

«Особливо важливо для нас те, що з кожним форумом кількість та масштаби участі в ньому представництв наших партнерів, а також представників Житомирської громади збільшується. І якщо ми починали разом з Естонською республікою, то тепер з нами разом вже і Португальська республіка. І не за горами той час, коли, я вірю, не знаю, яка це буде цифра біля слова «форум», але тут будуть майоріти прапори всіх 27 членів Євросоюзу», — сказав перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, виступаючи на заході.

А секретар Житомирської міської ради Віктор Клімінський висловив сподівання, що під час наступного форуму його учасники обговорюватимуть уже збудований ліцей №25.

Пошкоджені школи відбудовують ЄС та ПРООН

До слова, пошкоджені освітні заклади Житомирщини відбудовують і в межах проєкту «EU4UASchools: Build Back Better». Його реалізують за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) і фінансування Європейського Союзу.

Зокрема на такі цілі Житомирщина отримала 100 мільйонів гривень.

З них

• 40 мільйонів гривень виділили обласному центру,
• 60 млн грн — Коростеню та Малину.

Загалом планують відновити 31 навчальний заклад у 12 громадах. Торік восени стартувала перша хвиля відбудови, для якої визначили дев’ять об’єктів.

За словами директорки департаменту освіти та науки Житомирської обласної військової адміністрації Наталії Осипович, це

• чотири школи у Житомирі,
• три школи у Коростені,
• дві школи в Малині.

В другу хвилю потраплять ще 22 школи. Коштом ЄС вже відбулася масштабна реконструкція житомирських ліцеїв №26 та №1.

Складається враження, що на Житомирщині відновлюються тільки заклади освіти. Це не так, проте відновлення навчальних закладів, від дошкільних до вищих та професійних, справді один з пріоритетних напрямів з огляду на масштаби руйнування та нагальність повернення дітей до очного навчання.

Згідно з даними Міністерства освіти і науки, в Україні 3798 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів. 365 з них зруйновано повністю. За словами Віталія Бунечка, голови Житомирської ОВА, від початку повномасштабного вторгнення в регіоні було пошкоджено 82 освітні заклади: 46 шкіл, 20 дитячих садків, 16 вищих та професійних навчальних закладів:

«Підтримка кожного партнера в прискоренні ремонтних робіт та відновленні освітніх закладів у нашій області має велике значення для нас. Нашим пріоритетом залишається відновлення критичної інфраструктури в регіоні та забезпечення можливості мешканцям вести звичайне життя, незважаючи на триваючий військовий конфлікт. Ми докладаємо зусиль, щоб забезпечити добробут нашого нового покоління, яке заслуговує на освіту і розвиток, незалежно від обставин».

Не тільки освіта

Тим часом громади Житомирщини активно втілюють інші проєкти з відновлення пошкоджених об’єктів та створення нових об’єктів соціальної інфраструктури. 19 вересня перша заступниця начальника Житомирської ОВА Наталія Остапченко провела зустріч із керівником проєкту Програми відновлення України ПРООН Ігорем Кістеньовим-Кавказським.

«На сьогодні по Програмі відновлення України в Житомирській області погоджено 12 об’єктів. На їх реалізацію у 2024 році передбачено 309,6 млн грн, що є вагомим внеском у відбудову регіону», — зазначила Наталія Остапченко.

Відібрані в межах Програми об’єкти фінансують коштом субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Джерело фінансування — позика Європейського інвестиційного банку. Головна умова — співфінансування з місцевих бюджетів та інших джерел.

Якщо говорити про пріоритети, то вони, власне, такі самі, як і по всій Україні:

• заклади освіти
• медичні заклади
• заклади культури
• житловий фонд
• відновлення довкілля
• реконструкція та спорудження об’єктів, пов’язаних з водопостачанням та твердими відходами
• психологічне відновлення.

Наразі у Житомирі тривають роботи з реконструкції очисних споруд «Житомирводоканалу». Завершити роботи планують у червні наступного року. Нові очисні споруди забезпечать стовідсоткову нормативну очистку стічних вод. Насправді ця реконструкція — своєрідний «довгобуд», що розпочався ще до повномасштабного вторгнення. Але саме зараз є шанси нарешті його завершити.

Як повідомили на початку року в Житомирській міській раді під час презентації бюджету, з 382 мільйонів гривень, що їх очікували від міжнародних фінансових організацій, понад 87 млн вирішили спрямувати на придбання техніки для «Житомирводоканалу».

Решту коштів — на ті напрями, про які йшлося раніше:

• відновлення дитячих садків,
• облаштування лабораторії підприємництва в закладах професійно-технічної освіти,
• будівництво житла для внутрішніх переселенців.

Планується реконструкція казарми в Овручі під житловий будинок для внутрішньо переміщених осіб. У вересні цього року відповідний договір підписали естонська будівельна компанія Nordecon та її українська дочірня компанія Eurocon.

Як зауважив Маргус Герінг, керівник відділу реконструкції України в Естонському центрі міжнародного розвитку (ESTDEV), відновлення будівлі — перший крок у проєкті з набагато більшим потенціалом.

«Ми раді, що естонські компанії продовжують виявляти великий інтерес до розширення своєї діяльності на українському ринку. У такий спосіб вони здобудуть корисний досвід, підвищать свою конкурентоспроможність та зміцнять свої позиції щодо підтримки відбудови України», — сказав Герінг.

Проєкт плановано завершити 2025 року.

Тривають перемовини щодо участі міжнародних партнерів у реконструкції та закупівлі сучасного реабілітаційного обладнання для Бердичівської міської лікарні.

Ще один дуже важливий напрям, хоч і не такий очевидний — психологічне відновлення. Нині у Житомирі успішно впроваджують міжнародний проєкт «Відбудова надії: психологічна підтримка людей, які постраждали від війни в Україні», який фінансує Міністерство закордонних справ Республіки Польща. Його ініціював і координує Міжнародний благодійний фонд «Калейдоскоп культур» (Польща).

Цей проєкт — не перший і не останній, який реалізують у Житомирі за підтримки польської сторони. Мінветеранів продовжує співпрацю з Посольством Республіки Польща в Україні та представниками Фонду міжнародної солідарності у напрямі психологічної реабілітації ветеранів. Тривають перемовини щодо нових соціальних та освітніх ініціатив, які порушують ще одну важливу тему — адаптацію суспільства до потреб ветеранів.

Підсумок

Процес відбудови і відновлення Житомирщини, попри всі виклики, не спиняється. Хоча слід все-таки визнати: поки що в переліку об’єктів, які допомагають відбудовувати іноземні партнери, переважають освітні заклади. Можливо, ситуація зміниться після затвердження Програми комплексного відновлення території Житомирської області на 2024-2030 роки.

Ця програма дозволить визначити основні напрями розвитку та відновлення громад області, покращить інвестиційний клімат та збільшить шанси на отримання міжнародної та державної підтримки, вважає один з її розробників директор ТОВ «Український науково-проектний інститут цивільного будівництва» Олександр Чижевський.

Наталя ФІЛІПЧУК, спеціально для «Вікна Відновлення»