Як медіа впливають на відновлення: досвід партнерів мережі «Вікно Відновлення»

18-19 жовтня в Києві відбувся Donbas Media Forum. Подія, організована DII-Ukraine, зібрала більш ніж 850 учасників. Одна з панелей уже дев’ятої медіаконференції була присвячена досвіду журналістів у темі відновлення України. Учасники й учасниці розповіли, які саме питання в розрізі відновлення розкривають їхні медіа, який це знаходить відгук в аудиторії та як впливає на органи влади та саме відновлення.

Панель модерував Роман Даніленков, один зі співзасновників «Вікна Відновлення» та медіагрупи «Накипіло», яка є партнером мережі. Участь в обговоренні взяли Катерина Середа, головна редакторка медіа «Миквісті», Олена Кравченко, головна редакторка медіа «Антикорупційний вимір», Тетяна Жук, редакторка медіа Донеччини та Луганщини «Східний Варіант» та Артем Москаленко, журналіст медіа рішень «Рубрика».

Пропонуємо читачам виклад основних тез спікерів та спікерок.

Відновлення ― це про що? Які теми медіа включають до відновлення

Важливо відновити відкритість влади

Катерина Середа, головна редакторка медіа «МикВісті»:

Коли відбулася деокупація Херсона, тобто Миколаїв перестали постійно обстрілювати, одразу постали питання щодо саме відбудови: інфраструктури, будівель, житлових будинків.

«Ми почали писати саме про це: як відбудовується житло, освітні заклади, яка ситуація з ремонтами. Сьогодні ми також про це пишемо, і серед інших тем, пов’язаних з відновленням, для нас важливим є відновлення відкритості влади, тому що влада на місцях, на жаль, сьогодні не дуже налаштована на діалог з суспільством і з медіа».

Відновлення сенсове ― одна з найскладніших тем

Тетяна Жук, редакторка медіа Донеччини та Луганщини «Східний Варіант»:

«Ми пишемо про Донецьку і Луганську область. Луганщина наразі майже вся окупована, Донеччина бореться. У нас немає таких потужних кейсів, як, наприклад, у Київській області, у нас дуже точкові приклади»

Приклад: представники міжнародної організації в Покровську після обстрілу видали людям OSB-плити, щоб забити вікна. В умовах наближеності до лінії фронту це дуже складно, і це робота, яку треба робити постійно.

Тема реінтеграції тимчасово окупованих територій — це також відновлення. Це робота зі свідомістю людей, вкладення нових посилів і сенсів в розуміння того, що ми спільна країна.

«Україна дуже змінилася за ці 10 років, коли триває війна. Ми розвиваємося і йдемо до кращого. Але нам треба у цьому відновленні, об’єднанні людей, у тому числі тих, які в окупації провели 10 років, уважніше підходити до налагодження стосунків. Відновлення ментальне, сенсове — це для мене одна із найскладніших тем».

Багато «ненамацальних» рішень створює громадський сектор

Артем Москаленко, журналіст медіа рішень «Рубрика»:

Ніша «Рубрики» — журналістика рішень.

«Ми пишемо про все, де є рішення або потенціал на рішення».

У темі відновлення багато рішень надходять від громадського сектору. Спектр таких тем доволі широкий. Зокрема це відновлення ветеранів, їхня реінтеграція, вшанування пам’яті військовослужбовців, питання культурної спадщини, які є хоч б тимчасові рішення для її відновлення. Також протидія російській дезінформації, відновлення правди.

«Рубрика» не фокусується саме на фізичній відбудові. Відновлення часом не можна помацати, але для нього можна запропонувати якесь рішення».

Чиновники розшили для себе поняття «відновлення»

Олена Кравченко, головна редакторка медіа «Антикорупційний вимір»:

На відновлення виділяються гроші, а де виділяються і витрачаються гроші, там виникає корупція. Антикорупційне медіа цього ніяк не може обійти.

«Антикорупційний вимір» приділяє багато уваги саме відбудові, тому що бюджетні гроші витрачалися здебільшого на фізичні об’єкти: будинки, інфраструктуру.

«Я думаю, що далі ставатиме цікавіше з відновленням, тому що наші чиновники теж зорієнтувалися. І для себе поняття «відновлення» вони дуже розширили, зокрема Одеська міська рада вже запланувала відновлення і туризму, і громадянського суспільства, і шалені витрати на це. Тому далі буде цікавіше і ми будемо про це писати».

Який відгук і вплив мають матеріали

Читачі просять дізнатися про конкретні будинки

Катерина Середа, головна редакторка медіа «МикВісті»:

Це дуже комплексне питання, тому що багато залежить від того, в якому ключі написано матеріал.

Перші статті про плани європейської відбудови читачі сприймали досить скептично.

У редакції дискутували, чи варто переходити до довгих форматів матеріалів, зокрема і таких, що створюються в межах партнерства з «Вікном Відновлення». Один з висновків колективу «МикВісті» — є великий читацький запит на аналітику, вдумливий контент.

«Сьогодні ми пишемо про те, що пройшло два роки, а умовно історичну будівлю школи не почали відбудовувати, хоча на це кошти виділили. І ми маємо підтримку у цьому читачів. Читачі також звертаються з питаннями: «А чи знаєте ви, що там з житловим будинком умовно на вулиці такій-то, який зруйнувала російська ракета?» Ми дізнаємося і пишемо»

Кейси впливу:

1) репортаж про кав’ярню переселенців з Херсонської області допоміг і читачам, і кав’ярні. Читачі цікавилися, як потрапити в заклад, а заклад отримав чергу з відвідувачів.

2) репортаж з міського комунального басейну (додати лінк), який відремонтували вже під час великої війни, отримав цікаве продовження.

«Це був в принципі позитивний матеріал про те, що ось рік минув, басейн працює. Але, спілкуючись з керівником комунальної установи, до якої входить цей басейн, ми помітили, що він якось приховує, скільки басейн приносив доходу».

Журналісти вирішили «підкопати» цю тему: провели контрольні закупівлі, звернулися з отриманими тільки на вимогу квитанціями до податкової. У податковій вказали на порушення.

«МикВісті» зробили про це матеріал, і наступного дня міська влада розпочала внутрішнє розслідування. На сьогодні керівника і трьох його підлеглих відсторонили від роботи.

«Іноді ми не бачимо реакції місцевої влади, але ми точно знаємо, що вони читають нас».

Кейси єВідновлення — як відгуки на «Розетці»

Тетяна Жук, редакторка медіа «Східний Варіант»:

«Для нас уже величезний вплив, коли люди знають про те, які можливості для точкового відновлення у них є».

Люди дякують за інструкції, як оформити заявку на встановлення нових вікон, або за матеріал про те, як податися на програму єВідновлення. Як виявилось, багато жителів Донеччини взагалі не знали, що ця програма для них доступна.

«Ми описували кілька реальних кейсів того, як мешканці Слов’янська, Краматорська, чиї будинки були зруйновані росіянами, подалися на єВідновлення, з якими проблемами стикнулися, як вони їх подолали. Для людей дуже цінно читати такі практичні кейси, це як відгуки на «Розетці»: почитати, чи дійсно воно працює».

Дуже цінно не втомлюватися повторювати людям прості історії, приклади допомоги, і якщо ця людина розповість своїм сусідам про те, що в Україні насправді там держава дбає і можна відновити вікна, хай і з нюансами якимись, це вже людину зробить агентом відновлення.

Рішення напрацьовують і в «Рішення Хабі»

Артем Москаленко, журналіст медіа рішень «Рубрика»:

«Більшість проблем і рішень, про які ми пишемо, це проблеми і рішення, які з’явились унаслідок повномасштабного вторгнення. Як каже наша випускова редакторка Марія Смик, ми пишемо або для тих, кому треба допомога, або для тих, хто може допомогти».

Деякі статті «Рубрики» перекладають іноземними мовами і передруковують в іноземних виданнях, на частину з них посилаються при наукових роботах.

«Рубрика» також має формат «РішенняХаб», де журналісти напрацьовують рішення разом з громадськими організаціями, представниками влади.

Перший «РішенняХаб» на тему зеленої відбудови отримав резонанс, і невдовзі відбудеться наступний, уже за участі і представників Міндовкілля.

У співпраці з «Вікном Відновлення» зробили декілька цікавих експериментів

Олена Кравченко, головна редакторка медіа «Антикорупційний вимір»:

«Ми запровадили новий для нас формат ― фоторепортажів. Наочно показували, що відбувається або не відбувається. Це було дуже корисно, бо тільки від нашого кореспондента деякі мешканці будинків дізнавалися, що взагалі тут має бути відновлення».

Другий експеримент: для контрасту журналісти зробили кілька позитивних історій відновлення бізнесу, ніяк не пов’язаних з корупцією і з чиновниками.

«Ми хотіли показати, як відбувається відновлення, коли це роблять звичайні люди, і щоб можна було порівняти з результатами, як це роблять чиновники».

Медіа має випадки відкриття кримінальних справ, журналісти зокрема знаходили осіб, які фальшували довідки для тендерів.

Коли в «Антикорупційному вимірі» бачать якісь порушення чи невідповідності, то звертаються в Держаудитслужбу з запитами.

Приклад: після прильоту в житловий будинок місцева влада замовила проєкт відновлення і дала на його розробку майже рік.

«Ми подивилися на це і зрозуміли, що люди будуть зимувати без даху, адже на розробку проєкту дали часу до кінця року, а після цього ще ж треба провести тендер, щоб почати це все відновлювати і будувати».

Медіа подало багато запитів до відповідальних служб, і цей проєкт закінчили в червні, а не в грудні. Тож є шанси, що люди будуть взимку з дахом.

Цільова аудиторія антикорупційного видання ― не дуже велика, кількість людей, які системно цікавляться корупцією, доволі обмежена. Але саме завдяки темі відновлення кількість цих людей зростає, тому що це людей стосується напряму.

«Вікно Відновлення» вдячне партнерам за активну і наполегливу роботу, а DMF ― за наданий майданчик, де вдалося поділитися досвідом і заохотити інших розкривати ці теми. Наша мережа об’єднує вже більш ніж сто учасників, з яких не менше ніж половина ― медіа, тож цього досвіду і впливу, сподіваємося, ставатиме дедалі більше.

Підготувала Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»

Фото Миколи Тимченка, «Рубрика»