Вінничанка Любов Коцур здобула фах автослюсарки і допомогла своєму чоловікові повернутися до цивільного життя

Жителька Вінниці Любов Коцур спільно з чоловіком пройшла навчальні курси, які допомогли розвинути подружжю власну справу в агросекторі. Жінці вдалося не тільки зекономити на зарплатні для найманих працівників, а й полегшити чоловікові-ветерану реінтеграцію в цивільне життя після отриманого бойового досвіду. Любов Коцур отримала перекваліфікацію в межах програми «Навчання заради змін», яку втілює GIZ. Це навчання є частиною ширшої ініціативи Skills4Recovery.

Про це Любов розповіла під час стартового заходу ініціативи Skills4Recovery, повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало захід.

Нагадаємо, ЄС, Польща та Естонія приєдналися до Німеччини: спільно допоможуть Україні підготувати 4700 кваліфікованих працівників.

Любов до техніки була давно

За словами Любові Коцур, фах автослюсарки — не перша її так звана чоловіча професія. Ще 2010 року дядько, за словами жінки, «благословив» її стати електромонтеркою. Хоч тоді це і не був цілковито свідомий вибір, робота з технікою завжди приносила задоволення.

Повномасштабне вторгнення перевернуло життя Любові Коцур, як і багатьох інших. ЇЇ чоловік пішов добровольцем на фронт.

«Хоча я була самостійною жінкою і я не залежала так сильно від нього, але виявилося, що його підтримка була дуже важлива для мене», — розповіла молода жінка.

На початку повномасштабного вторгнення вона вирішила опанувати нову навичку — водіння авто.

Насправді це було нескладно, але складніше з стало з тим, щоб зрозуміти, що не так, якщо з’являється якийсь сторонній шум під час руху автівки тощо.

Любов Коцур розповідає: «У мене були такі історії, коли я просто просила сторонніх чоловіків, оскільки ж свого поряд нема проїхати зі мною і послухати, що там стукає чи шуршить, чи щось з машиною не так. Сідає ця людина, їде зі мною, але автівка капризує тільки зі мною. Тоді й промайнула така думка, що напевно треба розібратися в цьому самій».

Вчитися на автослюсарів пішли разом

Коли чоловік був на фронті, єдиною розрадою для подружжя, коли вдавалося поговорити, стали мрії про власну справу. Вони давали надію на повернення і майбутнє життя.

Потім чоловік повернувся. На жаль, його поверненню до цивільного життя передували певні трагічні події.

«Але він повернувся на початку весни і каже: «Це саме той час, давай починати». А ми мріяли саме в агропромисловості відкривати свою справу», — розповіла Любов Коцур.

Праця на землі стала великою психологічною підтримкою для колишнього військового. Це притому, що він уродженець міста і, за словами Любові, не мав би прагнути повертатися в гектари і городи.

Але він радів кожному цвітінню помідора і кожному врожаєві.

Любов Коцур дала пораду жінкам, чоловіки яких повертаються в цивільне життя після бойового досвіду: «Зробіть щось спільне, це суттєво допомагає».

Саме тоді подружжя й дізналося про курси навчання на автослюсарів. Агропромисловість — це зокрема і робота з сільськогосподарською технікою. І щоб не наймати людей для її обслуговування та ремонту, подружжя вирішило освоїти цю справу самотужки, і разом подали заявки на курси.

«Тепер ми хочемо не тільки обслуговувати свою техніку, а й надавати такі послуги фермерам, які працюють поруч з нами. Оскільки у віддалених регіонах це справді проблема», — каже жінка.

Практична частина навчання виявилась найцікавішою

За словами Любові, практична частина була найцікавішою у всьому навчанні. Нині є чимало інструментів, які роблять роботу автослюсарів не настільки важкою фізично.

«Ми підіймали машину на підйомнику, діагностували ходову частину, вчилися замінювати і мастила, і фільтра, і ще багато цікавого», — розповіла жінка.

Отримані знання вже вдалося застосувати на практиці, і хоч справи у фермерському господарстві подружжя не завжди йдуть гладенько, Любов вдячна за можливість відкрити і підтримувати власну справу та дати краще майбутнє своїй дитині.

 «Я зробила це заради чоловіка і його морального стану. Тому що з війни повертається твоя близька людина, але війна не відпускає так просто людей. Потрібно боротися за це зі своєю близькою людиною разом, за спільне майбутнє. Їм дуже тяжко адаптуватися зараз, на жаль, багато людей не розуміє, звідки повернувся воїн, і зачіпають його заживе настільки, що дружині треба  мати велику силу і терпіння, внутрішній ресурс, щоб пройти це все разом», — прокоментувала для «Вікна Відновлення» Любов Коцур.

За її словами, найголовніше — дослухатися до своєї близької людині і підтримувати її у всіх починаннях.

«Новий фах — це, звичайно, виклик. Але я ж пішла на навчання з близькою людиною. Спочатку мені важко вдавалося, але з часом моя наполегливість і налаштованість майстрів на результат дали свої позитивні плоди», — підсумувала жінка.

Любов Коцур дякує за це проєкту «Навчання заради змін», GIZ, громадській організації «Український професійний розвиток», Вінницькому центру професійно-технічної освіти, які в межах програми «Професійна освіта в Україні / Skills4Recovery» надали можливість отримати знання і твердий ґрунт під ногами.

Нагадаємо, завдяки програмі Skills4Recovery підготували вже 1200 кваліфікованих фахівців для відновлення України.

Як розпочати власний бізнес та як його розвинути: жінок запрошують безкоштовно пройти навчання.

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»

Фото авторки та надані організаторами стартового заходу ініціативи Skills4Recovery

Читайте також матеріали партнерів мережі «Вікно Відновлення»:

Відновитись та прижитись: як діють групи самопідтримки для жінок ВПО у Луцьку (Район. Луцьк)

Водійки тролейбусів та електромонтерка – як у Чернівцях жінки опановують “чоловічі” професії (сайт 0372.ua)

Війна відкрила жінкам двері в світ чоловічих професій. Чи врятує це економіку? (Накипіло. Освіта)

«Чому їй не байдуже». Тетяна Бережна про роль жінок в економічному відновленні країни (Divoche.media)