Відбудова власним коштом: досвід запоріжців

Чому мешканці Запоріжжя самостійно встановлюють вибиті внаслідок обстрілу вікна, а не чекають на допомогу від влади чи донорів

Запоріжжя — місто, яке знаходиться за кілька десятків кілометрів від фронту. З перших місяців повномасштабного вторгнення рф на територію України загарбники сотні разів атакували обласний центр різними видами ракет, скеровували ціле «військо» БпЛА.

Як повідомили в міській раді, з початку воєнних дій станом на 20 липня 2024 року внаслідок ракетних ударів по місту Запоріжжя зазнали пошкоджень 697 багатоквартирних будинків та 1454 приватних домоволодінь. Частково зруйновано 12 багатоквартирних житлових будинків, у яких повністю зруйновані 126 квартир та пошкоджені, які стали не придатними для проживання, 332 квартири. По приватному сектору повністю зруйновано 20 будинків.

Деякі багатоповерхівки роками стоять із OSB-плитами замість вікон.

Чи відновлюють запоріжці пошкоджене житло власним коштом? Або ж чекають на допомогу від міжнародних донорів та влади?

Квартири без вікон

Мешканка Запоріжжя на ім’я Ірина живе у багатоповерховому будинку в Олександрівському районі міста. Вдень 22 березня 2023 року російські війська обстріляли житлові квартали. Тоді ворог вперше з початку повномасштабної війни застосував РСЗВ «Торнадо». Дві ракети влучили між двома дев’ятиповерхівками, поруч з якими живе і пані Ірина. Внаслідок удару загинула одна людина, ще 34 зазнали поранення.

Впродовж кількох днів представники  міської спеціалізованої аварійно-рятувальної служби демонтували пошкоджені конструкції у двох найбільш постраждалих будинках. Комунальники використали близько тисячі листів OSB та «закрили» вибиті вікна (за винятком квартир двох найбільш постраждалих під’їздів).

На місці трагедії, біля будинків працювали представники майже десяти міжнародних організацій, які надавали продуктові та гігієнічні набори, дитячий одяг, ремонтні матеріали та формували реєстр, згідно з яким міжнародники могли б надавати людям фінансову допомогу та допомогу в ремонті житла.

«Наметове містечко»

В момент ракетного удару  Ірина була на роботі. Як дісталась до дому, після того, як вибухи припинилися, жінка, прийшовши до тями, обстежила квартиру. На щастя, обійшлося лише вибитими вікнами.

«У мене вибило вибуховою хвилею вікна в трьох кімнатах: у кухні, частково у спальні повністю та вікно на балкон. Хвиля пройшла ніби всередині квартири і тому вікна на самому балконі залишились цілими. Пощастило. Біля будинку  були встановлені намети, де, як говорили в міській раді, можна було отримати інформацію щодо отримання допомоги. Я пішла до цих наметів, залишила свої дані. Ніхто нічого не обіцяв, також ніхто не називав жодних термінів надання допомоги. Моя родина не відноситься  до соціально незахищених верств населення і тому невідомо було, а чи можемо ми взагалі розраховувати на якусь допомогу», — згадує жінка.

В той же час, бригади комунальників, які працювали на місці, дуже швидко закрили вибиті вікна OSB плитами.

«У квартирі одразу стало темно, наче в підвалі», — додає Іра.

Проте  відсутність світла — це не єдина проблема, з якою стикаються власники пошкоджених квартир.

«Коли ставили ці OSB-плити, то залишилися дуже великі щілини, через які заходило прохолодне повітря. Кінець березня, на вулиці ще доволі прохолодно, аби відкривати вікна. Тож хотілося якомога швидше поставити нові вікна, щоб і світло у квартиру повернулось, і тепло зберігалось», — каже співрозмовниця.

Аби квартира не перетворилась на підвал 

Близько тижня Ірина чекала на дзвінок від міжнародних організацій, яким залишила свої дані. Паралельно вона телефонувала до міської ради, точніше до профільних управлінь та департаментів. Не отримавши жодної інформації, Ірина вирішила відновлювати житло власними силами.

«Знайшла номер знайомого, перевіреного майстра, який колись встановлював вікна у квартирі. Він приїхав, подивився, зробив заміри та замовив вікна. Якщо чесно, то в той момент мені було все одно, які вікна будуть встановлені. Рами в мене залишились, тож замінили лише скло, а рами і відкоси довелось ремонтувати згодом. Для мене було головне, аби це було зроблено швидко і більш-менш невеликі гроші. Хоча і розуміла, що фірми, які займаються виготовленням вікон, мають дуже багато замовлень і черги там великі. Я чекала недовго — близько двох тижнів, знову ж таки, пощастило. Витратила (на 4 вікна) десь 10 тисяч гривень», — ділиться Ірина.

Жінка надала фотографії, які зробила одразу після ракетного удару, а також після встановлення нових вікон.

Ще через місяць (зі слів жінки) на її банківську картку надійшла фінансова допомога від однієї благодійної організації — 6600 гривень.

Ще через якийсь час вона отримала картки-сертифікати на придбання товарів у «Епіцентрі». Щоправда, купувати можна було лише той товар, що був зазначений у переліку, який надали.

«У переліку були теплі речі, обігрівачі, вікна та таке інше. Але з моменту обстрілу минув час, і більшість тих речей вже були не потрібні. Щось я купила сама, в чомусь просто не було потреби. Тож я замовила жалюзі на вікна. Якщо говорити, чи відновила я житло за власний кошт, то так. Але частину витрат мені компенсували, нехай і з запізненням», — додає Ірина.

Вона також говорить, що в її будинку є чимало квартир, які досі забиті OSB-плитами.

«Спочатку я думала, що там ніхто не живе, але ж ні, живуть в оселях без сонячного світла», — говорить.

На «єВідновлення» заявки не подавала

З травня минулого року в Україні діє державна програма «єВідновлення», за якою українці, чиє житло постраждало через бойові дії, можуть отримати кошти на ремонт домівки. 

Ірина говорить, що про цю програму читала після того, як її оселя постраждала внаслідок ракетного удару. 

Для того аби отримати допомогу, їй було необхідно повідомити про пошкоджене майно в застосунку «Дія» і подати заяву про отримання фінансової допомоги.

«Зроблений самостійно ремонт не компенсується. Треба було сидіти з вибитими вікнами і чекати на державу», — говорить вона, пояснюючи , чому не подала заяву в межах цієї програми.

Зазначимо, що на сьогодні по Запорізькій області подано 1664 заяви про компенсацію за пошкоджене майно, розглянуто та погоджено 959 на суму 67 млн 200 тис. грн. Найбільша кількість заяв, поданих і погоджених, — це Запорізька міська громада, Кушугумська і Комишуватська селищні ради. Такі дані навів під час брифінгу 12 серпня директор Департаменту ЖКГ Запорізької ОВА Віталій Литвиненко.

Відновлення під звуки вибухів

У Запорізькій області є громади, в яких взагалі не залишилось цілих будинків. При тому там продовжують жити люди.

Назвати цифри зруйнованого та пошкодженого житла в масштабах області зараз неможливо.

По-перше, цифра змінюється щодня, по-друге, не скрізь є можливість зафіксувати пошкодження.

Гуляйпільський міський голова Сергій Ярмак говорить, що наразі є домовленість і підписаний договір про співпрацю з БФ «Проліска». Організація надає громаді безкоштовно будівельні матеріали: листи OSB, рейки, брезент.

«За рахунок сил комунальних працівників ми закриваємо максимально всі об’єкти критичної інфраструктури нашої Гуляйпільської громади (школи, садочки, лікарні тощо). Також кожен день ми безкоштовно надаємо ці матеріали людям, а вони вже або когось наймають, або власними силами відновлюють свої приватні будинки», — розповів Сергій Ярмак.

Аналогічна ситуація і в інших прифронтових громадах. Зокрема у Приморському (Василівський район). Попри щоденні обстріли люди все одно намагаються лагодити свої будинки. Якщо безкоштовних будівельних матеріалів достатньо для вирішення проблеми, то людям треба сплатити лише за роботу. Якщо ж плани на відновлення більш серйозні, то треба за власні гроші купувати матеріали і шукати людей, які погодяться робити ремонт у прямому сенсі під обстрілами.

Команда 061.ua спеціально для «Вікна Відновлення»

Фото надані героїнею матеріалу