Уряд затвердив Методику оцінки ризиків безпеки в освіті, пов’язаних з російською агресією

Методику розробили в межах реалізації комплексної політики «Школа офлайн», щоб якомога ефективніше визначати громади для розподілу державних субвенцій для закладів загальної середньої освіти. Документ окреслює методологію, за якою визначається рівень ризику безпеки для закладів освіти, що можуть постраждати або вже постраждали від наслідків бойових дій, та громад, у яких вони розташовані. 

Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Кабінет Міністрів України затвердив Методику постановою «Про затвердження Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України» № 866 від 2 серпня 2024 року.

Відповідно до постанови МОН має затвердити протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою перелік територіальних громад за рівнем ризику безпеки в системі освіти, який визначається згідно з Методикою;

Також Міністерство має подати протягом трьох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення механізму збору інформації та здійснення оцінки ризиків безпеки в системі освіти згідно з Методикою;

У повідомленні пресслужби МОН також ідеться, що методика допоможе у виборі громад для будівництва укриттів та повернення шкіл до очного / змішаного навчання.

Як визначатимуться рівні ризику безпеки

Розраховуючи рівні ризику безпеки, команда МОН аналізуватиме освітні дані: геолокацію закладів освіти в межах відповідних громад, кількість учнів та працівників цих закладів, форми навчання тощо. А також додаткові дані з відкритих та інших джерел: геолокацію вибухів, об’єктів інфраструктури, відстань від лінії фронту, статус кожної громади (окуповані, бойові дії — як активні, так і потенційно можливі), наближеність до державних кордонів України з країною-агресором, Республікою Молдова в межах Придністровського регіону та республікою білорусь тощо.

Які є рівні ризику

Над розробленням методики працювала Міжвідомча робоча група за участю фахівців МОН, Генштабу, ДСНС, Мінвідновлення, Мінстратегпрому та незалежних експертів та рекомендувала МОН використовувати її для формування політик. 

Методика передбачає пʼять рівнів ризику безпеки в системі освіти:

1) Непереборний — тимчасово окуповані території та громади, де тривають активні бойові дії.

2) Дуже високий — можливість початку бойових дій. У цих громадах заклади розташовані на відстані до 45 км від лінії активних бойових дій, а також на відстані до 45 км, 30 км або 15 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно.

3) Високий — до нього належать громади, заклади освіти яких розташовані поза ризиком артилерійського ураження на відстані до 60 км від лінії активних бойових дій або територій, де зберігається ризик початку бойових дій. Також тут залишається високий ризик обстрілів іншими засобами ураження, наприклад, авіаудари. Окрім того, до цього рівня ризику можуть належати території поряд з інфраструктурними об’єктами. 

Іншим критерієм є розташування закладів освіти громади в межах 135 км, 60 км або 30 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно. 

4)  Помірний — отримали громади, заклади яких розташовані в межах 90 км від активних або можливих бойових дій, а також на відстані до 270 км, 90 км і 45 км від кордонів з рф, республікою білорусь та Республікою Молдова в межах Придністровського регіону відповідно. 

5) Задовільний — ризик, за якого заклади освіти можуть побудувати відносно безпечний та повноцінний очний формат навчання.

Методика оцінювання ризиків безпеки застосовується до закладів освіти всіх типів та форм власності. Дані для оцінювання безпекових ризиків аналізують за допомогою технологій міжнародного аналітичного гіганта — компанії Palantir.

Нагадаємо, наприкінці березня 2024 року для відновлення доступу до безпечного очного навчання МОН і Palantir підписали меморандум про співпрацю.

Зазначимо, відповідно до висновків аудиту Рахункової палати більшу частину коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році розподілили непрозоро та без належної пріоритезації.

Крім того, успіх відбудови України залежатиме від поновлення доступу дітей до освіти, роблять висновок автори матеріалу Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», партнера мережі «Вікно Відновлення». Читайте матеріал за посиланням.

Ілюстрація: скриншот з Додатку до затвердженої урядом методики