Україну треба відновити як простір, у якому людина відчуватиме свободу і незалежність

На другому Українському Будівельному Конгресі обговорювали, як досягти, щоб відновлення відбувалося з урахуванням вимог безбарʼєрності та інклюзивності

15 та 16 травня в Києві вдруге пройшов Український Будівельний Конгрес, на якому представники бізнесу не тільки представили свої найактуальніші пропозиції, а й обговорили з представниками влади різних рівнів та громадськості засадничі ідеї відновлення України. Крім того, в межах заходу найкращих будівельників та архітекторів України відзначили першою незалежною будівельною премією «Творець року». «Вікно Відновлення» стало інформаційним партнером події і розповідає про головне.

«Ми всі разом маємо працювати над створенням доступних та інклюзивних просторів»

Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, стала першою, хто після власне організаторів та модератора, звернулись до учасників на відкритті конгресу. І недарма, адже питання інклюзивної відбудови порушували на більшості дискусійних панелей.

На жаль, сьогодні розуміння, що є добре і що погано для інклюзивної відбудови, все ще на низькому рівні, констатувала радниця-уповноважена.

Тому, за її словами, дуже доречно, що на конгресі була представлена велика кількість громад (і зокрема учасники Асоціації малих міст України). Адже вимоги до відновлення висуваються на національному рівні, а втілюють їх у конкретних проєктах саме на рівні громад.

Важливо створювати такі оновлені простори наших населених пунктів, щоб у них кожна людина відчувала свободу і незалежність, акцентувала Тетяна Ломакіна.

«Ми всі разом маємо працювати над створенням доступних та інклюзивних просторів — навіть під час блекаутів чи ракетних обстрілів. Впевнена, спільними зусиллями ми дійсно зможемо відбудувати Україну без бар’єрів», — переконана радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.

Вона також закликала в цих процесах орієнтуватися на найкращі світові практики, які вже давно працюють у розвинених країнах.

«Сьогодні безбар’єрність у проєктуванні і будівництві — це про вияв поваги до людей, соціальної відповідальності та професійності ваших команд, — також заявила на відкритті конгресу Тетяна Ломакіна. — Впевнена, спільними зусиллями ми дійсно зможемо відбудувати Україну без бар’єрів”.

А працювати є ще дуже над багато чим. Наприклад, в Україні нині лише 8% укриттів в Україні такі, що є дійсно доступними.

Безбар’єрність — це клієнтоорієнтованість

Андрій Длігач, модератор кількох дискусійних панелей конгресу, навів приклад з життя: днями вони намагалися для зустрічі з другом, який зламав ногу і нині пересувається на милицях, знайти відповідний ресторан, до якого не треба підніматися чи спускатися сходами або стикатися з іншими бар’єрами. І таких у Києві виявилося… тільки чотири.

Володимир Поперешнюк, співвласник групи NOVA, як представник бізнесу наголосив: «На мою думку, безбар’єрність — це клієнтоорієнтованість».

За його словами, у групі компаній «Нова пошта» вкладають багато ресурсів і у відповідне облаштування приміщень, і в навчання персоналу коректній комунікації з клієнтами, які маломобільні або мають певну інвалідність.

«Це прояв бізнес-культури. Але треба розуміти, що ці проєкти дуже дорогі. Не кожна компанія просто може це собі дозволити. Ми, на щастя, можемо розвиватись. Сьогодні в нас була зустріч щодо капітальних ремонтів відділень, і суми на них вираховуються в мільярдах. Але бізнеси працюють над цим, процес триває», — зазначив Володимир Поперешнюк.

Тетяна Скрипка, керівниця проєктного офісу будівельного сектору МЕТІНВЕСТ-СМЦ, закликала бізнеси затвердити для себе принципи інклюзивного відновлення і поступово втілювати їх, хоч як би не було важко. І також керуватися розумінням, що те, що ми відновлюємо зараз, слугуватиме українцям наступні років п’ятдесят. Тому не варто керуватися принципом: швиденько, але буде. Якість має бути постійним пріоритетом.

Інклюзивне відновлення важливе і зважаючи на те, що в громадах уже існує конкуренція за працівників, зазначив Борис Карпус, міський голова Нововолинська.

«Людиноцентричність у відбудові — це найбільший пріоритет», — наголосив Борис Карпус.

Віталій Коваль, голова Фонду Держмайна України, зі свого боку закликав бізнес бути залученим до «перетворення всього, що називається державним майном».

«В Україні є близько півтора мільйона державного майна. Це об’єкти різної складності, різного ступеню зношеності. Але це все спільне, збудоване попередніми поколіннями. Важливо розуміти, що це не нічия, а саме спільна власність. Тому заохочую вас долучатися до експертних груп, до середовища людей, які змінюють країну через своє ставлення до державної власності», — звернувся Віталій Коваль.

«Третій рік великої війни, а ми проводимо другий будівельний конгрес»

Другий Український будівельний конгрес за два дні охопив чимало важливих тем:

• потреби неодмінного відновлення об’єктів культурної та історичної спадщини, про що зазначив т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв та учасники відповідного обговорення.
• ролі громад у відбудові, які нерідко потребують підтримки у нарощуванні інституційної спроможності. Цифрову платформу, яка має цьому допомогти, — «Супермаркет рішень для громад» — представив Павло Козирєв, голова Асоціації малих міст України
• ветеранського підприємництва як запоруки безпеки суспільства. Зокрема під час заходу представники безнес-ветеранської спільноти підписали Меморандум з БФ «Майбутнє України 2050». Він передбачає формування спільної консолідованої бази даних бізнес-проєктів, що потребують інвестицій; об’єднання зусиль щодо удосконалення та внесення змін до нормативно-правових актів з урахуванням особливостей ветеранського бізнесу та реабілітації ветеранів; висвітлення проблематики та потреб реабілітації поранених військових та сімей загиблих військовослужбовців.
• Дискутували і про державні інструменти для розвʼязання житлового питання, і про роль фондів у відбудові, і про нові підходи до будівництва в умовах війни та роль модульного будівництва у часи війни, і про спрощення процедури зміни цільового призначення землі для економічного відновлення. 

Аналітика CBRE Ukraine та власний досвід, яким поділилися представники бізнесу на своїх презентаціях, підтвердили обнадійливий тренд відновлення девелоперського ринку.

Наприклад, Сергій Одарич, керівник ODA Development, розповів, що минулого року його компанія продала 551 квартиру в одному житловому комплексі. Це при тому, що довелося протягом року 18 разів піднімати ціну на житлову нерухомість.

«Зверніть увагу: триває третій рік великої війни, а ми проводимо другий будівельний конгрес», — оптимістично зазначив забудовник.

Також на події представили концептуальні плани «Сталева Мрія Бахмут» та «Сталева Мрія Маріуполь».

Тетяна Скрипка, керівниця проєктного офісу будівельного сектору МЕТІНВЕСТ-СМЦ, розповіла: «Після кварталу в Маріуполі була розроблена «Сталева Мрія Бахмут» для знищеного кварталу Ювілейний для 17 тис. людей, зараз проходять громадські обговорення з містянами по всій Україні. Наразі ведемо діалог з міжнародними фондами та організаціями стосовно долучення їх до проєкту. А восени в Польщі представимо план відбудови для міжнародних партнерів у Варшаві».

Перші лауреати незалежної будівельної премії «Творець року – 2024» 

Нагороди отримали компанії, галузеві фахівці та проєкти в 11 номінаціях в категоріях «Будівництво», «Архітектур»”, «Бізнес у будівельній сфері».

Переможців обрали почесне журі та кваліфікаційна комісія, в які увійшли провідні українські архітектори, головні архітектори міст, реставратори, експерти з доступності. Головою журі премії став  Юліан Чаплинський, головний архітектор Львова у 2015-2018 рр. 

Премію «Творець року – 2024» отримали:

Житловий комплекс року — Клубне містечко «12» (ГайдАРТ, Ательє архітектуру плюс);

Проєкт майбутнім поколінням — Меморіал «Хрест Героїв» (Kabluka Light& Digital Sculptures, Saga Development), Реконструкція фортеці Тустань (RE^ARCH Studio), Центр для проживання онкохворих дітей Дача (АІММ);

Архітектура житла — MYTRAKA (MYTRYCHKO SYMA);

Архітектура приватного сектору — Kvitka Tsisyk (KUDIN architects);

Архітектура комерційних об’єктів — UniClinic (AIMM);

Архітектура освітніх об’єктів — Відновлення Ліцею №2 у Гостомелі (Archimatika);

Проєкт міського планування — Концепція просторового розвитку території «Мануйлівський житловий район» в м. Дніпро (FILIMONOV & KASHIRINA architects);

Ландшафтна архітектура — ЖК «Файна Таун» (Archimatika);

Реставрація культурно-історичної спадщини України — Jam Factory (AVR Development);

Реновація. Реконструкція. Ревіталізація — Пивоварня MOVA. Пивний простір (ArchObraz);

Команда року — Найкраща компанія з освітлення LUMINAL, Найкраща компанія з ландшафтного дизайну – Beloded Landscaping;

Спеціальна номінація «Внесок у майбутнє України» — METINVEST в особі Тетяни Скрипки;

Спеціальна номінація «Phygital Integration Leader» — ZEZMAN HOLDING в особі Бориса Голденштейна;

Гран-прі — робота «Архітектура житла» (нереалізоване) (AEDIA).

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення». Фото надані організаторами