Кадри, тендери, стандарти, власні матеріали: основні виклики будівельної галузі для відновлення

Україні треба удосконалити тендерні процедури, щоб порядні компанії брали участь у проєктах відновлення. Також необхідно осучаснювати будівельні стандарти і підвищувати якість проєктів, щоб справді діяв принцип build back better. Чи не найбільшим викликом є дефіцит кадрів для відбудови. Крім того, будівельні матеріали суттєво здорожчали і в певних групах є дефіцит.

Водночас участь міжнародних партнерів у проєктах відбудови та інвестиції в будівельну галузь можують стимулювати якісне зростання галузі та спонукати її до більшої прозорості.

Таким думками поділилися економічні аналітики, фахівці будівельної галузі та інші експерти під час онлайн-події «Чи готова будівельна сфера до відновлення України?». Про це повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало захід, організований Центром економічної стратегії, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».

Неконкурентні закупівлі

Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії, представив аналітичні дані стосовно будівництва у прифронтових регіонах (компаній, що зареєстровані в Харківській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Сумській, Херсонській та Луганській областях).

Сумарно у структурі закупівель цих компаній за минулий рік переважає будівництво будівель. Проте чотири найбільші будівельні тендери у січні-серпні 2024 року відбулися у галузі дорожнього будівництва.

У 9 з 10-ти найбільших будівельних компаній з прифронтових регіонів збільшився виторг у 2023 році порівняно з 2022-м. Найбільші будівельні компанії прифронтових регіонів сконцентровані на Харківщині та Миколаївщині.

У прифронтових регіонах не залишилося будівельних компаній з річним виторгом понад 2 млрд грн, але декілька компаній можуть досягти цього показника за підсумками 2024 року.

Загалом аналіз усіх закупівель січня – серпня 2024 року (не лише будівельних) показав, що їхня конкурентність загрозливо низька, зазначив Володимир Ланда.

77,5% закупівель з використанням електронної системи залишаються неконкурентними. Серед усіх закупівель — неконкурентні 96%, навів дані аналітик.

Що стримує будівельні компанії від участі в тендерах

Лев Парцхаладзе, президент Конфедерації будівельників України, зосередився на проблемних моментах, через які компанії не приходять на будівельні тендери.

• Зарплата, яка не є реальною. У тендерних документах часто вказується середня зарплата в галузі, яка є значно нижчою від реальної. Тому компанії хитрують і закладають реальні витрати на зарплату в інші статті витрат. Це створює поле для корупційних ризиків.
• Специфічні вимоги. Вимоги участі тендерах часом прописують так, щоб реально в них могли взяти участь лише одна або дві конкретні компанії.
• Нестабільне фінансування. Часто компанії отримують аванс на казначейські рахунки, однак фізично ці гроші недоступні для використання. У результаті підприємства змушені платити ПДВ грошима, яких вони фактично не отримали.
• Дефіцит працівників. Ця проблема існувала і до великої війни, а нині вона суттєво загострилася. За останні два роки кількість працівників у галузі знизилася на 40%.
• Низька якість проєктної документації. Через це компанії змушені витрачати час і ресурси на переробку документів, що гальмує будівництво.

Рішенням тут, на думку Лева Парцхаладзе, може бути участь міжнародних донорів у проєктах відбудови: «Донорські тендери передбачають більш прозорі умови оплати праці, що робить участь у них більш привабливою для українських будівельників. Таким чином, у сфері публічних закупівель з’являється конкуренція, яка може, зокрема, сприяти покращенню українських тендерів».

Ситуація з власними будматеріалами

Максим Нефьодов, співзасновник ГО «Технології прогресу», директор з інноваційних рішень KSE Institute, розповів, що відповідно до досліджень, у будівельній галузі виник дефіцит деяких матеріалів.

Найбільше постраждало виробництво металу, сухих будівельних сумішей та теплоізоляційних матеріалів.

Також існує дефіцит електрообладнання та листового скла.

Це є великим викликом і водночас потенціалом для інвестування та розвитку бізнесу.

Згідно з дослідженням EBA, 90% будівельних матеріалів для відбудови можуть вироблятися в Україні.

«Ми дуже сподіваємося, що національні і міжнародні інвестори будуть продовжувати інвестувати в галузь. Бо в цій галузі інвестиційна ідея очевидна. Можна по-різному оцінювати перспективи українського споживчого сектору, кількість населення, темпи його повернення, безпекову ситуацію, але очевидно, що в багатьох сферах, навіть зараз, ми бачиом знак довіри до українського ринку і навіть довгострокової довіри до до того, що в Україні все-таки все буде добре», — зазначив Максим Нефьодов.

Залучення міжнародного фінансування, зокрема фінансування від експортно-кредитних агентств для того обладнання, яке має постачатися як для нового будівництва, так і загалом для сектору будівельних матеріалів, є дуже важливим чинником для відбудови.

Також економіст наголосив, що треба одразу розраховувати на відповідність європейським нормам.

Понад те, їм треба відповідати просто зараз. Значна частина об’єктів зараз відбудовується напряму за за кошти донорів чи міжнародних фінансових організацій і вони вимагають відповідності європейським стандартам.

З таким підходом погодився Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

За його словами, треба створити умови, щоб в Україні був повний цикл виробництва.

«Це треба розглядати як великий шанс і великий блок роботи взагалі нашого плану з відновлення України, оскільки це передбачає виробництво великої кількості продукції, будівельні роботи, будівельні матеріали і дуже серйозний поштовх для економіки, який ми потребуємо», — зазначив Володимир Власюк.

За словами директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» загальна потреба будівельних матеріалів для відбудови України становить нині 62 млрд 800 млн доларів.

Якщо така кількість будівельних матеріалів буде вироблена в національній економіці, це справить дуже суттєвий позитивний вплив на країну.

«Це робочі місця, це доходи людей. людей, це заробітна плата і це податки в бюджет», — пояснив Володимир Власюк.

На етапі відновлення в Україні формується дуже великий дефіцит саме потужностей з будівництва, вони доходять до третини від потреби. Як збільшити ці потужності — челендж для нашої країни, вважає фахівець.

Водночас будівельний сектор зберігає свою здатність до виробництва потрібних для відбудови матеріалів.

Тож попри всі дуже серйозні виклики відбудова може стати великим поштовхом для зростання якості будівельного ринку і всієї галузі в Україні, а відповідно — і якості життя українців, які користуватимуться відбудованими чи зведеними замість зруйнованих будівлями.

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»