У Києві представили дослідження викликів та бачень інституційного відновлення Донеччини та Луганщини після деокупації

Імпульсну доповідь «Ключові позиції комплексного дослідження викликів та бачень інституційного відновлення Донецької та Луганської областей після деокупації» виголосили сьогодні під час конференції «Від (де)окупації до відкритого демократичного врядування». Про це повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало подію.

Найголовніші результати дослідження озвучили Ірина Гайдучик зі Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та Олексій Орловський, директор Програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження».

Завданням дослідження стало сприяти відбудові інституційної спроможності адміністрацій у Донецькій та Луганській областях.

Як пояснили аналітики, вони вирішили зосередитися саме на Донеччині і Луганщині тому, що на сьогодні це найбільш складні області в аспекті саме вироблення окремих підходів. Тут є і новоокуповані території, і староокуповані, і деокуповані, і ті, які не зазнали окупації.

Фокусом дослідження стали:

• підходи до формування системи органів влади
• кадровий ресурс для деокупованих територій
• адміністративно-територіальний устрій
• як включати мешканців у процес прийняття рішень в межах перехідного періоду, що триватиме після деокупації.

«Маємо визнати: швидке відновлення місцевого самоврядування на цих територіях навряд чи можливе», — зазначив Олексій Орловський.

Аналітики дійшли висновку, що для всієї території повинна діяти єдина модель перехідної публічної адміністрації.

Залежно від того, у якому форматі завершаться бойові дії (замороженого конфлікту чи повного припинення бойових дій), це можуть бути військово-цивільні адміністрації (для яких треба оновити законодавство) чи спеціальні цивільні адміністрації (для яких законодавство треба буде створити з нуля).

«Один із ключових запитів, які є на сьогодні серед представників громадянського суспільства, це запит на справедливість і безпеку для людей, які повернуться на ці території. Реально треба говорити про очищення органів влади від колаборантів та проросійської налаштованих суб’єктів», — також наголосив Олексій Орловський.

Дослідники дійшли висновку: для органів влади майбутніх деокупованих територій кадрів бракує, хоча ядро кадрового складу є.

Інституційна вертикаль державної влади в Донецькій та Луганській областях вціліла в умовах війни і загалом може, судячи з кадрового наповнення за результатами дослідження, виконувати деякі покладені на неї функції, зазначила Ірина Гайдучик.

Ще один висновок дослідників: адміністративно-територіальний устрій після деокупації цих областей доведеться міняти. На це вплине зокрема і те, яка буде реальна кількість спроможних громад.

Також, на думку авторів дослідження, на цих деокупованих територіях оптимальним буде механізм дорадчої демократії.

Аналітики сформулювали низку рекомендацій для органів влади за підсумками дослідження, зокрема і щодо зміни підзаконних актів, кадрової політики, як-от впровадження в громадах recovery officers тощо. Полісі-брифи за різними напрямками дослідження доступні за посиланням.

Дослідження здійснили в межах проєкту «Формування концептуальних і правових засад інституційного відновлення Донбасу», який виконується ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» у партнерстві з ГО «Центр політико-правових реформ», ГО «Громадська ініціатива Луганщини» та ГО «Асоціація «Відродження та Розвиток», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Читайте також, як громади Донеччини (не)планують відновлення.

Фото «Вікна Відновлення»