Fast recovery, психологічна підтримка, цифровізація: як громадські організації допомагають херсонцям долати наслідки війни

Після деокупації правобережної частини Херсонщини на допомогу місцевим мешканцям прийшли численні громадські організації. Перш за все людям везли продукти харчування та речі першої необхідності. Сьогодні увага благодійників здебільшого зосереджена на подоланні наслідків російських обстрілів та підвищенні рівня безпеки населення. Про особливості роботи громадських організації у прифронтовій Херсонщині — у нашому матеріалі.

Екстрена допомога там, де «гаряче»

Мешканцям звільнених населених пунктів Херсонщини добре відома назва гуманітарного центру «Проліска» в Херсонській області. Робота організації зосереджена на допомозі по двох напрямках.

Перший пов’язаний із видачею будівельних наборів для екстреного ремонту житла і проведенням ремонтів. Йдеться про тимчасове закриття пошкоджених вікон та дахів після обстрілів.

Другий напрямок роботи «Проліска» — видача гуманітарних наборів для ВПО, які перемістилися в межах області або повернулися з окупованих територій. Для таких осіб, а також тих, хто постраждав від обстрілів, організація надає непродовольчі набори, які включають матраци, ковдри, постільну білизну, рушники, термоси та ліхтарі на сонячних батареях.

«Працюємо по всій області, зокрема, й на сході. На сьогодні виїжджаємо у Станіслав, Білозерку та інші населені пункти. Доставляємо матеріали для екстреного ремонту постраждалим, забезпечуючи захист від атмосферних опадів, комах та гризунів. Працюємо за підтримки УВКБ ООН», — говорить начальник гуманітарного центру «Проліска» в Херсонській області Максим Чабан.

Основні видачі центру відбуваються в Херсоні, де працюють три хаби. За необхідності команда виїжджає в громади. Наприклад, Білозерська ТГ часто потерпає від обстрілів, тому тут з гуманітарною місією працівники організації бувають мінімум двічі на тиждень.

«Безпекова ситуація у Станіславі також погіршується. Під час одного візиту наш автомобіль був пошкоджений дроном, а двоє співробітників отримали контузії», — розповідає про особливості роботи у зоні бойових дій Максим Чабан.

З початку 2024-го року непродовольчу допомогу від ГЦ «Проліска» отримали близько 10 тисяч осіб, ще для 11 тисяч були поведені екстрені ремонти.

Максим Чабан дуже переймається долею родин із дітьми. Громадські активісти намагаються переконати місцевих скористатися можливістю безоплатної евакуації.

«Якщо батьки проживають в небезпечних районах, особливо з дітьми, радимо розглянути можливість переїзду в більш безпечне місце. Наші співробітники — це люди з гуманітарної сфери, більшість із них родом із Херсонщини, тому вони добре розуміють ситуацію на місцях», — говорить Максим Чабан.

Гуманітарна місія «Проліска» з 2014-го по 24 лютого 2022 року допомагає мирному населенню, яке проживало на лінії зіткнення у Донецькій та Луганській областях. З початку повномасштабного вторгнення більшість гуманітарних центрів організації були окуповані, інші — опинились у зоні постійних обстрілів. Сьогодні в організації «Проліска» 13 офісів: у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Херсонській, Миколаївській, Полтавській, Вінницькій та Закарпатській областях. Місія працює за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), Гуманітарного фонду для України (UHF), Save the Children та приватних донорів.

Сучасні підходи у відбудові

Мешканці Дар’ївської громади відчувають підтримку громадських організацій не лише на рівні забезпечення продуктами харчування. Завдяки благодійникам тут з’явилися соціальні пральні та центр дозвілля для дітей. Приміщення для останніх надала сільська рада. А самі проєкти за кошти донорів реалізувала ГО «Центр логістики розвитку громад». У команді організації працюють проєктувальники, будівельники та IT-фахівці. Центр логістики вивчає потреби деокупованих громад та формує їхні профілі у своїй системі.

«Цифровізація рішень для громад є одним із наших ключових напрямків діяльності. Ми створили спеціальне програмне забезпечення для контролю процесу відбудови, а також для формування стратегій розвитку громад, організовуємо роботу за допомогою програмного забезпечення, яке розробили самостійно», — розповідає голова ГО «Центр логістики розвитку громад» Андрій Павлов.

За словами керівника, профілі громад формуються як на основі відкритих джерел, так і на підставі інформації, отриманої від місцевих адміністрацій та представників громад. У цих профілях відображені економічні показники, наявність підприємств, можливість участі в переробці матеріалів чи наданні будівельних ресурсів. Команда аналізує стратегії розвитку громад і пропонує донорам проєкти, які є пріоритетними.

На думку Андрія Павлова, саме недостатня обізнаність представників громад у сучасних підходах до цифрових рішень гальмують відновлення на місцях, адже зараз є і реєстри, і бази, і геоінформаційні системи, які поліпшують аналіз економічної ситуації, розподіл землі, оренди та інших даних.

Це перший виклик, з яким доводиться стикатися ГО «Центр логістики розвитку громад» під час комунікації з громадами, що відновлюються.

Другий виклик — недостатнє фінансування від донорів. Проте і цей бар’єр вдається долати завдяки співфінансуванню або пошуку додаткових джерело отримання коштів.

Третій виклик на шляху до відновлення громад — складна ситуація на фронті, коли існує постійна загроза ворожих обстрілів, виникають перебої з енергопостачанням тощо.

«Наші проєкти мають на меті забезпечити прозорість усіх матеріальних та фінансових потоків, що особливо важливо для донорів. Ми також працюємо над поширенням знань про цифрові рішення для управління проєктами. Наприклад, проєкт CLS Ukraine спрямований на запровадження цих рішень у громадах та навчання людей новим інструментам, зокрема, серед ВПО та тих, хто шукає нові можливості», — говорить Андрій Павлов.

Головні цілі проєкту CLS Ukraine:

• підготувати базу об’єктів, що потребують відновлення,
• підвищити кваліфікацію спеціалістів щодо управління будівництвом за допомогою цифрових рішень,
• забезпечити прозорість інвестицій внаслідок цифровізації будівництва
• залучити передовий досвід західних будівельних компаній під час відновлення громад.

Люди прагнуть до саморозвитку та спілкування

Про покращення безпекової ситуації, гуманітарну допомогу, психологічну підтримку та змістовне дозвілля мешканців деокупованих населених пунктів Херсонського району дбають представники ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» (БЦРР).

Заступниця голови правління та менеджерка проєктів БЦРР Катерина Оксенюк розповіла, що громадській організації з початку війни довелося змінити напрямки роботи, а після деокупації правобережної частини Херсонщини продовжувати працювати у гібридному форматі.

«З початком повномасштабного вторгнення частина команди була змушена релокуватися, — розповідає Катерина Оксенюк, — а дехто залишився на місці, переживши окупацію та продовжуючи працювати під постійними обстрілами. Це суттєво вплинуло на нашу роботу, але ми адаптувалися та розширили напрямки діяльності».

Після деокупації п’яти громад Білозерщини БЦРР напрацював ефективну комунікацію та координацію з військовими адміністраціями для обміну запитами. Саме така співпраця з місцевою владою та іншими партнерами дає можливість максимально ефективно допомагати людям, які цього потребують, ділиться менеджерка.

Сьогодні спеціалісти БЦРР зосередились на п’яти напрямках роботи:

• розвиток громади,
• розвиток громадянського суспільства,
• робота з молоддю та дітьми,
• робота з жінками
• гуманітарна допомога.

Ще до війни Білозерському центру регіонального розвитку вдавалось залучати у соціальні інвестиції та покращувати інфраструктуру у громадах. Команда організації реалізувала проєкти з впровадження роздільного збору сміття та встановлення сонячних батарей у дитячих садках.

Після деокупації цей напрямок набув глобальнішого масштабу. Завдяки допомозі донорів у 2023 році БЦРР залучив 20 млн грн на реалізацію 20 проєктів. Це фінансування допомогло відновити адміністративні і соціальних послуги, облаштувати укриття та очистити території в Білозерській, Музиківській, Станіславській, Чорнобаївській і Дар’ївській громадах.

У прифронтових населених пунктах Білозерської громади, яка постійно знаходиться під ворожими обстрілами, БЦРР приділяє особливу увагу жінкам, дітям та молоді. Разом із Save the Children організації вдалося облаштувати чотири укриття, де спеціалісти проводять заходи з психологічної підтримки вразливої категорії населення.

Завдяки підтримці міжнародних донорів, у липні стартував мініакселератор з жіночого підприємництва. Жінки та дівчата з Херсонщини, які хочуть досягнути фінансової незалежності, діляться своїм досвідом та надихають інших. Учасниці дізнаються, як зареєструвати ФОП, самостійно вести бухгалтерський облік, почати продавати на Amazon, створити свій інформаційно-навчальний курс тощо.

Наприклад, учасниця проєкту Ольга, яка займається бджільництвом, додатково почала робити свічки з вощини, розширивши власний асортимент. Ще одна учасниця Анна запустила продаж побутової хімії через соціальні мережі.

Мініакселератор запрацював завдяки партнерству з International Alert  за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

«Після лютого 2022 року ми додали до своєї діяльності напрямок гуманітарної допомоги. Хоча раніше не займалися благодійністю, зараз реагуємо на виклики та надаємо необхідну підтримку людям, які цього потребують», — ділиться Катерина Оксенюк, керівниця проєктів БЦРР, заступниця голови правління.

Основним викликом для організацій, які працюють на деокупованих територіях, залишається складна безпекова ситуація. Саме через загрозу для життя та здоров’я частина активістів долучається до роботи ГО лише дистанційно. Це створює додаткові виклики в координації та проведенні заходів. Постійна небезпека, відсутність світла та інші перепони значно ускладнюють роботу громадських організацій, проте вони все одно продовжують допомагати тим, хто опинився у біді.

Оксана Гунько, спеціально для «Вікна Відновлення»

Фото надані гуманітарним центром «Проліска», ГО «Центр логістики розвитку громад», БЦРР