Фактчек на прифронтових територіях: дієві методи журналістів Харківщини

На Харківщині ворог продовжує активно вкидати дезінформацію, що спрямована на послаблення впливу держави і розколювання суспільства. Проти цього працюють традиційні методи перевірки інформації, як-от звернення до ключових спікерів за спростуванням. Також медійники прифронтового регіону частіше використовують цифрові інструменти, такі як чат-боти, і подають матеріали в різних форматах, наприклад, як тести.

Своїм досвідом журналісти поділилися під час конференції «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи», що відбулася вчора в Києві. Про це повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало захід онлайн.

Олена Лептуга, головна редакторка й співзасновниця медіагрупи Накипіло, голова ГО «Харківський кризовий інфоцентр», звернула увагу на трансформацію російської дезінформації. Нині вона не працює «в лоба», а просочується через псевдоукраїнські telegram-канали чи facebook-сторінки.

Олена Лептуга навела приклад свіжого матеріалу з назвою «Чому всім українським містам має бути соромно за Харків». Блогер-харків’янин, за словами Олени, зібрав у ньому всі останні російські «вкиди» про Харків.

«Взаємодія в протидії дезінформації має бути так само динамічною, — наголосила Олена. — Коли вона виливається в подібні матеріали, звичайно, медіа мають бути готові не пропускати це».

Медіагрупа Накипіло використовує різні формати спростування дезінформації, спрямовуючи їх на різні цільові аудиторії. Редакція, пресцентр, радіо, освітній центр своїми різними матеріалами «достукуються» до різних людей. Серед форматів, які запровадило Накипіло, зокрема й інтерактивні тести.

Олександра Новосел, виробнича продюсерка «Суспільне Харків», погодилася, що досить часто «не так страшні російські вкиди, як якась місцева дурість або просто помилка».

Вона згадала випадок на початку великої війни, коли російський вкид про те, що місцева влада залишила Харків, почали поширювати українські пабліки.

«Найпростіший спосіб спростування — це подзвонити і спитати, в чому справа», — нагадала Олександра Новосел.

Сергій Прокопенко, головний редактор Ґвара Медіа, розповів, що їхня редакція моніторить інформацію та оброблює її за допомогою звернень читачів. Люди дуже активно пишуть у редакційний бот. Наприклад, напередодні конференції за день звернулися близько 100 читачів.

Такий інструмент надає можливість  реагувати швидко і фокусуватися саме на тому, що є актуальним.

«Ми формуємо лінії наративів і намагаємось шукати їх і верифіковувати, чи є це поточним тематичним акцентом», — зазначив Сергій Прокопенко.

Один зі свіжих прикладів: інформація про нібито евакуацію архівів Харківщини.

«Ми звертались до ХОВА, і потім Харківська обласна військова адміністрація виходила з заявою, що ні, ми тут, ми працюємо, архіви не вивозимо», — розповів головний редактор Ґвара Медіа.

Також через бот до редакції активно звертається молодь, зокрема і школярі.

Стратегія Ґвара Медіа полягає у використанні технологічних мультиканальних інструментів залучення аудиторії.

«Ми також експериментуємо з тим, як збільшити імпакт за допомогою не тільки роботи з аудиторією, а й нетрадиційних механізмів, співпрацюємо з науково-дослідним товариством. Намагаємось шукати механізми, як побудувати комунікацію цифровими інструментами між інституціями, для того, щоб швидше передавати цю інформацію про хвилі та наративи, особливо коли технології дозволяють це швидше робити», — зазначив Сергій Прокопенко.

Також медійники поділилися, що з 2022 року в журналістиці Харківщини не існує жорсткої конкуренції, медіа за потреби допомагають одне одному і діляться матеріалами.

Пробувати дружити між медіа в умовах тої кількості інформаційних атак, яку ми маємо, іноді буває дуже корисно, вважає зокрема Олександра Новосел.

Конференцію «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи» організували «VoxCheck» спільно з «Google News Initiative».

На конференції також обговорювали фактчек у локальних медіа.

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»

Фото надані організаторами події