Фактчек у локальних медіа: досвід регіонів

Під час повномасштабного вторгнення кількість фейків збільшилася. Тому представники медіа мають вміти перевіряти інформацію. Про це під час конференції «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи» сказали представники українських регіональних медіа, які займаються фактчекінгом. Крім того вони розповіли, як у своїх редакціях борються із фейками.

Про це повідомляє Вікно Відновлення, яке онлайн відвідало конференцію.

Про перевірку інформації у локальних медіа розповіли редакторка фактчек-відділу «Bahmut.in.ua» Маргарита Огнева, головна редакторка вінницького онлайн-медіа «I-VIN.INFO» Тетяна Щербатюк, журналістка та фактчекерка «Rayon.in.ua» Ольга Булковська, а також журналіст і редактор «Першого Запорізького» Андрій Вавілов.

За їх словами, активну роботу із фактчекінгом у цих редакціях почали після повномасштабного вторгнення, адже кількість фейків збільшилася у цей період.

За результатами розмови Вікно Відновлення зібрало добірку інструментів, які впровадили представники зазначених медіа задля боротьби з фейками, та які можуть бути корисними іншим.

Методологія роботи з фактчеком

Близько півроку тому у «Bahmut.in.ua» з’явилася методологія, яку розробили спільно з «VoxCheck», розповіла редакторка фактчек-відділу Маргарита Огнева.

«Там написано, які ми ставимо вердикти, там написано про наш формат тексту, там написано про те, яким чином ми в принципі працюємо…Там написано те, що ми залишаємо завжди посилання на оригінали, ми завжди залишаємо скриншоти, тобто людина, яка читає наш текст, вона може все перевірити за нами, тобто таким чином наші читачі трішечки також можуть бути фактчекерами», – розповіла Маргарита Огнева.

Із фактчеком мають уміти працювати усі

Ольга Булковська розповіла, що «Rayon.in.ua» налічує близько 60 співробітників. Для регулювання їхньої роботи створили внутрішні документи.

«Там немає дуже розумних речень, які ти не здатний повторити, але там є вимога, що ви маєте ознайомитися. Коли я кажу: «Як ми пишемо, яка в нас структура заголовка?». Людина, яку я перепитую, має знати, що така, така і стільки знаків. По-друге, не може бути так, що одні спростовують фактчек, а інші його продукують на одному і тому самому ресурсі», – сказала журналістка «Rayon.in.ua» Ольга Булковська.

За її словами, кожен має розуміти основи перевірки інформації.

«У нас вимога – пройшов, ознайомся, працюй, перепитуй, помилятися можна, але уточни до, тобі виокремлять час, щоб не гасити вогонь після того», – розповіла Ольга Булковська.

Боротьба із локальними фейками

«Перший Запорізький» займається моніторингом, зокрема російських ресурсів, оскільки частина області окупована армією рф. За словами редактора медіа Андрія Вавілова, російські ЗМІ та Telegram-канали здійснюють потужну пропаганду на цих територіях. Тому «Перший Запорізький» спростовує неправдиву інформацію, яку вони поширюють, зокрема щодо Запорізької області.

«Із нещодавніх прикладів, то 2 серпня окупаційні війська вдарили ракетою по готелю в Запоріжжі і збрехали про те, що там буцімто знищили півсотні військових та іноземних найманців. Вони традиційно багато про це говорять, Щодо першого фейку, його було досить легко спростувати, бо на місці подій багато хто був і ніхто не бачив власне того, про що казали росіяни», – пояснив Андрій Вавілов.

Але іноді, за його словами, доводиться обирати інший шлях.

«А 18 серпня велика мережа не лише окупаційних ЗМІ, але й загальнодержавних російських повідомляли про те, що нібито в Запоріжжі виявили дві біолабораторії американські, які за підтримки Міноборони США працюють. Тут трішки складніше було спростувати, але ми принаймні пояснили, що це росіяни роблять такі заяви не вчора, а протягом вже майже 3 років повномасштабного вторгнення, ця робота є систематичною», – додав він.

Міжнародні проєкти з фактчекінгу

За словами головної редакторки вінницького онлайн-медіа «I-VIN.INFO» Тетяни Щербатюк, вони брали участь у проєкті у Молдові.

«Коли ми з Молдовою стали кандидатами в члени ЄС, то фейків про європейські цінності з’явилося дуже багато. Як з’ясувалося, у жителів Молдови якийсь не такий імунітет був, як у нас, вони просто вірили всьому. Ми зробили кілька інтерв’ю, матеріалів з мерами міст в Молдові. Вони розказали, що в них робиться, як вони намагаються цьому протистояти… Як вони сказали, дуже багато людей ще із «совковим» мисленням, і тому вони вірять всьому, що розповсюджується», – поділилася головна редакторка «I-VIN.INFO».

Тому, за словами Тетяни, такі міжнародні співпраці допомагають пояснювати людям те, як розрізнити фейк від факту.

Серед інструментів, якими користуються представники цих медіа, також:

• використання простої мови для пояснення складних процесів;
• реагування на прохання аудиторії перевірити конкретну інформацію;
• комунікація з аудиторією у матеріалах;
• пояснення базових принципів перевірки інформації.

Фактчекінг та охоплення

Головна редакторка «I-VIN.INFO» Тетяна Щербатюк розповіла, що матеріали, які містять фактчекінг, також можуть отримувати високі охоплення. Їх варто подавати у цікавому форматі: відео, аудіо, інфографікою, тестами, мемами, інструкціями тощо.

Конференцію «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи» організували «VoxCheck» спільно з «Google News Initiative».

Каріна Попова, Вікно Відновлення