2024. Дуже короткі економічні підсумки року

Незважаючи на тривалу російську агресію, Україна продовжує економічне відновлення після обвалу 2022 року. За підсумками 2024 року прогнозується зростання на 3-4%, а обсяг ВВП — $185-190 млрд. Наступного року зростання продовжуватиметься.

Найбільш консервативний прогноз у Міністерства економіки — 2,7%. Водночас за оптимістичного сценарію та припинення активних бойових дій у І кварталі економіка за рік може додати 5-7%, вважають у Dragon Capital.

Міжнародна допомога

Серед ключових факторів, які забезпечують стійкість України, — героїзм наших воїнів на фронті та стала міжнародна фінансова підтримка. Аналіз воєнних звитяг залишимо профільним експертам і зауважимо, що економічна підтримка партнерів — також абсолютно необхідна для економічної стійкості. 24 грудня допомога партнерів з початку року перевищила $40 млрд. Фактично це джерело доходів покриває всі невійськові витрати, тоді як внутрішні надходження повністю витрачаються на безпекові потреби. На 2025 рік Україні також вдалося отримати гарантії надання фінансування від партнерів.

Підвищення податків

Очікується, що податкові зміни, ухвалені наприкінці 2024 року, додатково принесуть до бюджету 140 млрд грн у 2025 році. З одного боку, відповідальний бізнес в цілому готовий до помірного і солідарного збільшення податкового навантаження на період дії воєнного стану. З іншого — прогнозовано підсилиться справедливий запит підприємців на рівні правила гри для всіх та на доброчесність у розподілі державних витрат. Наразі по обох пунктах є проблеми, і держава має приділити достатню увагу кожному з них. Важливо, аби податкове навантаження було посильним для бізнесу і не призводило до його закриття чи до зменшення його обсягів.

Ціни

За підсумками листопада споживча інфляція прискорилася до 11,2% в річному вимірі. За останній рік найбільше подорожчали електроенергія (64%), овочі (63%), масло та яйця (по 31%).  Досягнення максимального показника з минулого літа змусило Національний банк України позапланово підвищити облікову ставку до 13,5% з метою збереження стійкості валютного ринку та утримання під контролем інфляційних очікувань.

Водночас індекс цін виробників промислової продукції зріс на 24,1% (листопад до листопада минулого року), у будівництві — на 5,1% (жовтень до жовтня).

Агропромисловий комплекс

Аграрії завершують рік з помірним оптимізмом. Урожай пшениці і ячменю майже повторив минулорічні показники і становив 22,4 млн т та 5,6 млн т відповідно. Кукурудзи на кінець листопада було зібрано 24,2 млн т, загальний врожай очікується в межах 25 млн т — на 15% нижче за минулорічний показник. Соняшника зібрано також на 15% менше — 10,2 млн т. Водночас у країні зафіксований черговий рекорд з виробництва сої — 6 млн т (+26%).

Продукція АПК зміцнює лідерство у структурі українського експорту. У січні-листопаді експорт агропродукції перевищив $22 млрд і досяг частки 58% у загальному експорті товарів з України. Основними експортними позиціями за цей період стали

• соняшникова олія ($4,7 млрд);
• кукурудза ($4,5 млрд);
• пшениця ($3,6 млрд).

Викликами галузі у 2025 році залишаться фізична безпека сільськогосподарського виробництва (у тому числі розмінування сільгоспземель) та оптимізація експортної логістики.

Металургія

За підсумками року українська металургія демонструє зростання за рахунок вдалих результатів у першому півріччі. В листопаді виробництво сталі зменшилося шостий місяць поспіль та вперше поступається показнику 2023 року. Загалом на 11 місяців виробництво сталі зросло на 23% до 7,0 млн т, виробництво чавуну та прокату також збільшилося — на 20% та 23% відповідно.

Але на продовження такої ж динаміки сподівань небагато.

По-перше, поточний рівень виробництва не дозволить навіть повторити результати 2024-го.

По-друге, зовнішня кон’юнктура також не покращується —надлишок китайської сталі та нові сталеливарні потужності в Індії штовхають ціни на сталь нижче $450/т.

По-третє, Україні загрожує дефіцит коксівного вугілля, оскільки російські окупанти впритул наблизилися до шахтоуправління «Покровського» — найбільшого виробника потрібного металургійним заводам коксівного вугілля. Частина виробничих майданчиків «Покровськвугілля» вже призупинила роботу.

У структурі товарного експорту частка металургії зменшилася до 9,7% — у січні-листопаді експортовано чорних металів та виробів з них на $3,7 млрд. Додатково було експортовано понад 30 млн т залізної руди на суму $2,5 млрд.

Електроенергетика

Ворог продовжує атакувати об’єкти критичної енергетичної інфраструктури. Українські енергетики навчилися відновлювати енергопостачання у стислі терміни, і це є важливою рисою стійкості держави і, значною мірою, — запорукою зростання економіки у 2024 році. З квітня майже щодня українська енергосистема є дефіцитною, але обсяги нетто-імпорту електроенергії впали з пікових 36 ГВт-год на добу у липні до 8 ГВт-год у другій половині грудня. Такі показники за відсутності нових російських атак дозволять покривати дефіцит імпортом, майже не повертаючись до графіків планових відключень.

Фінанси

Банки лишаються однією з найбільш прибуткових сфер бізнесу в Україні. У січні-листопаді 2024 року вони отримали 464 млрд грн доходів, з яких 69% припало на процентні доходи, 22% — на комісійні, 9% — на інші доходи. Чистий прибуток банків перевищив 131 млрд грн. У січні-жовтні найбільші прибутки отримали державні Приватбанк (50,3 млрд грн) та Ощадбанк (12,8 млрд грн).

Людський капітал

Спільна проблема абсолютної більшості галузей — це людський капітал. Згідно з  опитуваннями бізнесу, серед усіх проблем бізнесу нестача кваліфікованого персоналу займає друге місце після російської агресії. Міграція спеціалістів за кордон та відсутність чітких принципів мобілізації, в тому числі обмежена можливість бронювання ключових співробітників створюють додаткові ризики та точки невизначеності у багатьох галузях. Ситуація погіршується російськими кібератаками на українські реєстри. Прозорі правила бронювання ключових співробітників, які одночасно враховуватимуть інтереси Сил оборони та бізнесу, не створюючи при цьому можливостей для корупційних потоків — одне з важливих завдань 2025 року. Але вирішення проблеми структурного безробіття потребує й інших кроків: перенавчання та підвищення кваліфікації, залучення до ринку праці економічно неактивного населення, адаптація робочих місць під потреби ВПО, ветеранів війни, осіб з інвалідністю та людей старшого віку.

Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії, спеціально для «Вікна Відновлення»