Відродження знищеної спадщини Маріуполя: у Києві покажуть відновлену колекцію писанок «Іканича»

Уперше після знищення Маріупольського краєзнавчого музею представлять відновлену колекцію писанок «Іканича» – традиційного мистецтва надазовських греків. Виставка, над якою працювала заслужена майстриня Зоя Сташук, презентує зразки, відтворені за цифровими копіями втрачених експонатів.

Про це повідомили у музеї Івана Гончара, де покажуть колекцію.

Іканича – це назва писанок, які з кінця ХІХ століття створювали греки, котрі проживали в Надазов’ї. Перші зразки колекції почали збирати в Олександрівській чоловічій гімназії Маріуполя, а згодом її продовжили формувати у Маріупольському краєзнавчому музеї, відкритому пізніше.

Під час Радянського Союзу частину експонатів передали до музеїв Донецька, самобутній орнамент Надазов’я майже втратили.

На початку повномасштабного вторгнення росіяни знищили писанки з колекції «Іканича» разом з іншим фондом музею.

Відтворити зразки колекції вдалося завдяки цифровим копіям. Над відновленням працювала заслужена майстриня народної творчості України Зоя Сташук.

Коли і де покажуть колекцію писанок «Іканича»

Виставку відкриють 24 квітня, о 17:00. Побачити її можна у музеї Івана Гончара у Києві. Вона діятиме до 22 червня 2025-го року.

У програмі запланували кураторські екскурсії, лекції та серію майстерень з писанкарства.

Знищення Маріупольського краєзнавчого музею

Маріупольський краєзнавчий музей  зазнав обстрілів та бомбардувань під час захоплення міста російськими військовими. Через прямі влучання в будівлі виникла пожежа на усіх поверхах, повідомили на сайті закладу.

Музей втратив експозиції та фондові зібрання. Значних руйнувань зазнали також філії музею: Музей народного побуту та Художній музей імені А.І. Куїнджі, розташовані на одній вулиці з краєзнавчим музеєм.

Згодом окупанти вивезли з них найцінніші вцілілі предмети. Загалом у фондах музею налічували близько 60 тисяч музейних предметів.

Захоплення Маріуполя

До 2022-го року Маріуполь був одним із найбільших промислових центрів України – з населенням понад 400 тисяч людей, сучасною інфраструктурою та двома металургійними заводами: комбінатом імені Ілліча та «Азовсталлю». Але за кілька місяців місто перетворилося на зону гуманітарної катастрофи.

Все змінилося 24 лютого, коли росія розпочала повномасштабну війну проти України. Уже до початку березня Маріуполь опинився в повному оточенні російських військ. Близько 450 тисяч людей залишились без доступу до води, електрики, зв’язку, медичної допомоги. Місто день за днем руйнували авіаударами та артилерією.

Першу хвилю евакуації провели 14 березня – ті, хто мав власний транспорт, змогли залишити місто та доїхати до Запоріжжя. Організовану евакуацію вдалося провести 30 квітня.

До середини квітня майже весь Маріуполь контролювали російські війська. 21 квітня вони оголосили про його «повне захоплення». Останнім осередком українського спротиву залишалась «Азовсталь», де тримали оборону українські військові. 16 травня вони почали здаватися в полон.

Згідно зі звітом «Human Rights Watch, Truth Hounds» і «SITU Research», протягом першого року повномасштабної війни у місті загинули щонайменше 8 тисяч людей. Причини – обстріли, нестача води, відсутність медичної допомоги.

Усього у місті поховали понад 10 тисяч людей, і ця цифра може бути значно більшою, адже багато тіл ховали у братських могилах, деякі жертви померли згодом, не витримавши наслідків облоги.