Гуманітарне розмінування України-2025 та Європи-1945: у чому головні відмінності

Сучасне розмінування в Україні — найскладніше в історії через масштаби, різноманітність загроз і тривалий конфлікт. Для його успіху потрібні інновації, міжнародна підтримка та десятирічні інвестиції.

Про це повідомили у компанії Global Clearance Solutions. 

Восьмого травня, у День пам’яті та примирення, Україна стикається з жахливим спадком війни, що триває, — масовим мінуванням. Ця проблема за своїми обсягами та складністю викликає закономірні порівняння з гуманітарним розмінуванням у Європі після Другої світової війни. Однак, попри схожість мети — звільнення територій від смертоносних залишків військового конфлікту — контекст та виклики, що постали перед Україною, мають суттєві відмінності, зазначають у Global Clearance Solutions.

Різні загрози і розуміння замінованих територій

Після Другої світової війни Європа десятиліттями очищала свої землі від мільйонів наземних мін та невибухлих боєприпасів, що залишилися після статичних ліній фронту та інтенсивних боїв. Тоді основною загрозою були переважно звичайні вибухові речовини, а розуміння замінованих територій, хоч і не завжди точне, було відносно чітким. 

В Україні сьогодні ситуація суттєво складніша. За оцінками, до 139 тис. км² території потенційно забруднено вибухонебезпечними предметами, включаючи сучасні міни, касетні боєприпаси, саморобні вибухові пристрої та залишки ракетних і артилерійських ударів. Динамічні лінії фронту та невибіркове використання зброї в населених пунктах призвели до хаотичного та щільного забруднення, часто змішаного з руйнуваннями, що значно ускладнює процес виявлення та знешкодження.

Різні технології розмінування

Після Другої світової війни розмінування на початкових етапах значною мірою покладалося на ручну працю та застарілі технології. Україна ж сьогодні активно впроваджує сучасні методи.

Крім ручного розмінування, для підвищення безпеки та ефективності застосовують сучасні технології, такі як дистанційно кероване механізоване обладнання з використанням дронів та програмним забезпеченням зі штучним інтелектом, а також перевірені методи, такі як собаки-міношукачі. Важливу роль відіграє міжнародна співпраця та обмін досвідом з іншими країнами, що зіткнулися з подібними проблемами. Міжнародні партнери вже виділили понад $1 млрд на гуманітарне розмінування.

Різні масштаби завдань

Проте масштаб та складність забруднення в Україні ставлять безпрецедентні завдання. На відміну від Європи, де розмінування тривало десятиліттями, в Україні цей процес, за найоптимістичнішими прогнозами, може зайняти ще довше. Світовий банк оцінює витрати на повне розмінування в $29,8 млрд.

Продовження війни створює додаткові ризики для демінерів, а різноманітність вибухових пристроїв, включаючи саморобні, ускладнює їх виявлення та знешкодження.

Як і після Другої світової війни, мінне забруднення в Україні несе величезний гуманітарний тягар, спричиняючи жертви серед цивільного населення, перешкоджаючи відбудові та сільськогосподарській діяльності, а також завдаючи глибоких психологічних травм. Зокрема, щорічні економічні втрати України через мінне забруднення становлять $11,2 млрд, що еквівалентно 5,6% ВВП України у 2021 році.

«Сьогодні, в День пам’яті та примирення, компанія Global Clearance Solutions хоче наголосити, що “Ніколи Знову”  мінна загроза не повинна становити небезпеку для життя людей та економічної стабільності держав. Гуманітарне розмінування — це перший крок як до безпечного майбутнього, так і до економічного відновлення України», — йдеться в релізі компанії.

В Україні вже працюють 89 сертифікованих операторів, зокрема і за допомогою мультифункціональних платформ виробництва GCS, які допомагають очищати до 12 000  квадратних метрів на день.