«Це був шлях до незалежності»: як незрячий ветеран з Вінниці звикає до нового життя та допомагає іншим

Ветеран Артем Бондарєв з Вінниці два роки адаптується до повсякденного життя після втрати зору. Чоловік вивчає шрифт Брайля, навчився користуватися тростиною, пройшов перекваліфікацію на роботі та працює дистанційно. Призвичаїтися до життя він допомагає й іншим незрячим ветеранам.

Про це повідомили у Вінницькій обласній військовій адміністрації.

Артем Бондарєв з перших днів повномасштабного вторгнення обороняв Україну у складі десантно-штурмової бригади. Він був кулеметником. Зір втратив унаслідок бою.

«Була близька перестрілка, і з підствольного гранатомета мені кинули кілька гранат. Очі не витримали. Прямо переді мною впало, бо це останнє, що я бачив. Був пороховий дим», – пригадав ветеран.

Після кількох операцій та пересадки рогівки зір не вдалося відновити. Тоді чоловік почав вчитися користуватися тростиною та орієнтуватися в просторі.

«З’явилися думки, що потрібно рухатися. До мене підійшов волонтер шпиталю і сказав: «У мене є незряча дівчина – вона тобі допоможе». Вони замовили мені тростину для орієнтування, для ходьби. Вона мені показала, як потрібно ходити, – і я почав рухатися: і до лікаря в кабінет, і на вулицю із сьомого поверху спуститися, і по території шпиталю походити. Це був шлях до незалежності, до нових можливостей. Я їх розвиваю досі. Два роки минуло, а я все вчуся».

За два роки в Артема покращився слух та інтуїтивні відчуття. Він витрачає менше часу на виконання домашніх справ. А ще чоловік пройшов перекваліфікацію на роботі та працює дистанційно.

Окрім того, Артем допомагає іншим незрячим військовим призвичаїтися до буденного життя. Радить їм не впадати у відчай, не звикати до опіки рідних та вчитися бути самостійними.