Як отримати компенсацію за пошкоджене під час війни авто та інше рухоме майно

Рухоме майно українців – від автомобілів і техніки до меблів – теж страждає через війну. Але отримати компенсацію за його пошкодження складніше, ніж за зруйноване житло, адже державних механізмів таких відшкодувань поки немає.

Які є варіанти захисту та коли можна розраховувати на компенсацію, «Вікну Відновлення» розповіли юристка Дар’я Маліннікова та генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» Вячеслав Черняховський.

Що таке рухоме майно

Рухоме майно – це речі, які не прикріплені до землі та можуть бути переміщені без шкоди для їхньої сутності. До прикладу, це автомобілі, побутова техніка, обладнання, меблі, ґаджети. Саме такі об’єкти поки що залишаються поза увагою державних компенсаційних програм, хоча збитки від обстрілів можуть бути суттєвими.

Чи є компенсація за рухоме майно від держави

Наразі в Україні не існує окремого державного механізму для відшкодування шкоди за знищене або пошкоджене рухоме майно як громадян, так і підприємствам.

Однак, за словами юристки Дар’ї Маліннікової, відсутність механізмів, подібних на компенсації за зруйноване або пошкоджене житло, не говорить про те, що не потрібно фіксувати збитки. Вона рекомендує зберігати усі докази – це стане в пригоді, коли з’являться нові можливості.

Актуальним напрямом залишається Міжнародний реєстр збитків, який наповнюється заявами від українців. Хоча реального механізму виплат ще немає, категорії для подання заяв на відшкодування постійно оновлюють.

Як зафіксувати факт пошкодження майна

Для майбутнього звернення до суду чи міжнародних структур важливо зібрати повний пакет доказів. Для цього слід:

• звернутися до поліції із заявою, після чого правоохоронці повинні скласти протокол, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати витяг із нього заявникові;
• зробити фото та відео з місця події, а також описати кожен предмет;
• якщо були свідки, варто записати їхні свідчення та персональні дані;
• зберегти та надати правоохоронцям копії документів на майно: квитанції, чеки, технічну документацію;
• у разі пожежі звернутися до ДСНС та отримати копію акта про те, що загорання виникло внаслідок російської агресії;
• звернутися до місцевої комісії від місцевого органу самоврядування для фіксування пошкодження та складання акту обстеження пошкодженого чи знищеного майна;
• за можливості, слід звернутися до судового експерта для визначення точної суми збитків.

«Рекомендую описувати все пошкоджене майно – чи це автомобіль, чи побутові речі, – і додавати будь-які документи, які підтверджують його наявність. Навіть якщо зараз механізму компенсації за рухоме майно не існує, його можуть запровадити – на рівні держави або через Міжнародний реєстр збитків. І тоді ваші докази стануть вирішальними», – зазначила юристка.

Як працює добровільне страхування від воєнних ризиків

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності водіїв (ОСЦПВ) або як її ще називають «автоцивілка», покриває лише збитки, завдані іншим учасникам дорожнього руху внаслідок аварії. Воно не захищає автівку власника від пошкоджень, спричинених війною, наприклад, обстрілами, вибухами чи уламками. Щоб отримати компенсацію за знищений або пошкоджений автомобіль під час воєнних дій, потрібно мати поліс КАСКО з окремим розширенням на воєнні ризики.

Із середини 2022 року українські страхові компанії почали впроваджувати страхування від воєнних ризиків (удар ракети, уламки, вибухова хвиля тощо). Йдеться про можливість застрахувати не лише житло чи господарські будівлі, а й:

• автомобілі;
• побутову техніку;
• меблі й інше рухоме майно.

Таке страхування стало можливо завдяки внутрішнім програмам українських компаній.

Проте варто пам’ятати, що страхові компанії компенсують витрати на відновлення тільки тим, хто завчасно уклав відповідний договір, додавши опцію захисту від воєнних ризиків.

Як впливає відстань до фронту

Один з ключових факторів, на який звертають увагу страхові компанії – це географічне розташування застрахованого майна. Зазвичай страховики не укладають договори у випадках, коли майно (особливо нерухомість чи авто) розташоване ближче ніж за 50-60 кілометрів до лінії фронту. Це пояснюється високим рівнем непередбачуваності, частотою артобстрілів та можливістю влучання КАБів. Навіть якщо населений пункт звільнений та перебуває під контролем України, страховик може відмовити в укладенні договору через надто високі ризики.

Окрім того, якщо, до прикладу, автомобіль був застрахований у відносно безпечному регіоні, а потім переміщений до прифронтової зони, де й був пошкоджений, – страхова компанія може відмовити у виплаті. У полісі обов’язково має бути прописано, на які саме території поширюється страхове покриття. Якщо поїздка до зони активних бойових дій не входить у межі дії договору – компенсації не буде.

Скільки коштує страхування

Вартість страхування залежить від типу рухомого майна, його оціночної вартості, пакету послуг та додаткового покриття воєнних ризиків. Воєнні ризики збільшують вартість звичайного страхування майна орієнтовно на 30-50%.

Якщо у вас є авто вартістю 10 000 доларів, то стандартна страховка коштуватиме близько 500-600 доларів на рік. Якщо ви додаєте опцію покриття воєнних ризиків, то до вартості полісу додасться ще близько 150-200 доларів. Загальна вартість – приблизно 650-800 доларів на рік.

Сума компенсації за пошкоджене або знищене авто чи інше рухоме майно напряму залежить від того, на яку суму його застрахували. Важливо правильно оцінити його вартість на момент укладання договору. Це дозволяє уникнути ситуацій, коли компенсації не вистачає на відновлення.

«Страхування – це своєрідна пожертва: заплатив 100-200 доларів і, можливо, з тобою нічого не станеться. А якщо станеться приліт – отримаєш компенсацію. Головне – не занижувати страхову суму, щоб вистачило на відновлення», – сказав Вячеслав Черняховський.

Чому українці досі не поспішають страхуватися

За словами генерального директора асоціації «Страховий бізнес», в Україні досі слабко розвинена культура страхування. Люди часто вважають, що з ними нічого не станеться, а витрати на страховку – це викинуті гроші.

«У нас дуже багато «оптимістів», які не хочуть платити за страхування. Думають, що не стане в пригоді. Але коли вже стається – лишаються сам на сам із проблемою», – пояснив фахівець.

Цей соціальний інфантилізм, за словами експерта, не зміниться, доки українці не почнуть усвідомлювати персональну відповідальність за власне майбутнє.

Наскільки реальні шанси на компенсацію

Хоча кількість страховок зростає, страхові випадки залишаються поодинокими. За словами генерального директора асоціації «Страховий бізнес» Вячеслава Черняховського, у середньому лише один з 80-100 застрахованих об’єктів справді потрапляє під обстріл і потребує виплати. Це небагато, але така статистика не означає, що ризики малі. Якщо договір оформлено правильно і всі документи зібрані, виплата може надійти за 1-2 місяці після події. Нині компанії мають вже свою статистику виплат за воєнними ризиками, яка поки лише збільшується.