«Крига скресла»: дані про втрати українських медіа увійшли до звіту Світового банку RDNA4

Як вдалося досягти включення медіасектору до Швидкої оцінки збитків та потреб (RDNA4) і чого, виявляється, редакції самі про себе не знають — у розмові з Ольгою Білоусенко, очільницею дослідницької команди Львівського медіафоруму

Цьогоріч уперше фізичні втрати і збитки медіасектору врахували у звіті Світового банку (Rapid Damage and Needs Assessment 4) як частину втрат української економіки.

Дані для цієї частини звіту надала дослідницька команда Львівського медіафоруму (ЛМФ), яка у партнерстві з UNESCO та за підтримки народу Японії, спільно з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення і компанією YouControl, проаналізувала становище українських медіа в умовах повномасштабної війни.

«Вільні, професійні, різноманітні, життєздатні та незалежні медіа мають вирішальне значення для відновлення. Медійні організації надають життєво важливу інформацію як суспільне благо, часто як некомерційні організації або приватні підприємці», — йдеться зокрема в розділі «Телекомунікації та медіа» звіту Світового банку.

Також там зазначено: «Українські медіа стикнулися з викликами, серед яких обвал рекламного ринку, зменшення продажів, руйнування мереж зв’язку, відключення електроенергії та зниження платоспроможності аудиторії. Редакціям у районах активних бойових дій довелося припинити дії або передислокуватися. Деякі редакції були знищені або захоплені. …Українські місцеві та незалежні медіа покладаються на іноземні гранти для існування та ризикують припинити існування без цієї підтримки. Зусилля держави та міжнародних донорів зосереджені на відновлення медіаінфраструктури та можливостей у районах, які повернулися під контроль уряду, на лінії фронту та прикордонних регіонах. Більшість цієї допомоги отримують місцеві медіа».

Врахування у новому звіті впливу на медіасектор збільшило шкоду, втрати та потреби України на приблизно 1 відсоток порівняно з оцінкою 2023 року. Загалом потреби реконструкції і відновлення медіасектору на наступні 5 років оцінили в 70,1 мільйона доларів.

Крім кількісного аналізу, проведеного за методологією RDNA, дослідницька команда Львівського медіафоруму додала і якісні методи. Повні результати дослідження планують представити у травні, тож ми поспілкувалися з Ольгою Білоусенко, очільницею дослідницької команди Львівського медіафоруму, про вже відкриту частину результатів дослідження та важливість включення втрат і потреб наших медіа до звіту Світового банку.

«Ми хотіли дізнатися від медіа те, чого вони самі про себе не знають»

— Які результати дослідження вас особисто найбільше вразили?

— Цифри я поки не називатиму, але про тенденції скажу.

По-перше, ми спеціально використали два методи кількісного аналізу, щоб бачити динаміку і розуміти, що взагалі відбувається. Тому що ми застосували кількісне опитування і зрозуміли, що українські медіа у відповідях так чи інакше опираються на свою самооцінку. Ми хочемо від них цифри, а вони самі про себе ці цифри не знають достеменно, бо не проводять підрахунків. Наприклад, є медіа, які плутають дохід і прибуток.

Здивувало, що медіа не рахують і не знають обсягів своїх втрат. Це критично, тому що ми говоримо, що відновлення має відбуватися, при чому зараз, навіть поки тривають бойові дії. Але для того, щоб відновлення відбувалося, нам треба мати якісь дані про становище медіа. Це була найбільша складність дослідження, адже ми хотіли дізнатися від медіа те, що вони

• а) про себе самі не знають,
• б) навіть якщо знають, не хочуть нам це сказати.

І водночас це дивувало, тому що ми стикаємося з дискурсом, коли медіа говорять, що не можуть отримати підтримку і не знають, як відновитися. Але коли ти запитуєш: “А що ж вам потрібно, що у вас по втратах?”, отримуєш дуже розмиту відповідь.

Дуже вразила тенденція втрат, яку ми побачили по деяких областях. Наприклад, втрати доходу медіа на Хмельниччині, у західній частині України, є більшими, ніж втрати доходу медіа в Запорізькій області, велика частина якої є окупованою, а інша частина — це прифронтова зона, яка перебуває під постійними обстрілами. Це можна пояснити різними чинниками: і кількістю медіа в цих регіонах, і грантами, які медіа прифронтових областей отримують на відновлення. Але все ж цифри спершу дивують. 

Здолавши упередження і нерозуміння, стали першопрохідцями

— Тобто ви мали і комунікаційний виклик у своїй роботі?

— Так. Збір даних відбувався в кілька способів: кількісне опитування проводили методом онлайн-анкетування. Коли ми тут «пішли в поле», то стикнулися часто з нерозумінням того, чого хочемо від медіа. Наприклад, люди починають заповнювати опитування, але кидають його на певному етапі, особливо коли доходять до питань про фінансові показники. Або вони їх не мають, або не знають, що написати. 

Плюс нерідко стикалися з упередженням, мовляв, «ми не будемо брати в цьому участь, бо це не має ніякого сенсу. Ми потребуємо відновлення, але гроші нам ніхто не дасть».

Також наші аналітики отримували претензії до певних запитань. Наприклад, нас цікавили різні зміни, яких зазнали медіа впродовж повномасштабної війни, як-от фемінізація галузі. Наш сектор і так достатньо фемінізований, але процес мобілізації ще більше вплинув на цю тенденцію. І коли ми запитували про зміни у співвідношеннях чоловіків і жінок, отримували зауваження, що «скільки вже можна про жінок».

Водночас таке нерозуміння, для чого нам взагалі ці дані, — це нормальний процес, дослідники з цим часто стикаються. Дослідження в цьому сенсі теж виконують певну просвітницьку функцію на якомусь етапі.

Як і завдяки чому змінився погляд Світового банку

— Минулого року ми командою «Вікна Відновлення» адвокатували включення питання відновлення медіа до порядку денного URC в Берліні. Цього не сталося, відтак ми провели свою паралельну подію, куди запросили німецьких та інших медійників. На прикладах тих медіа, які входять до нашої мережі, ми показали, яких втрат вони зазнали, чого потребують. Тому те, що ви зробили зараз, дуже великий внесок у визнання того, що збитки медіа є частиною наших загальних втрат. Власне, як вам це вдалося і якою була ваша команда?

— Тут нашим ключовим партнером були колеги з ЮНЕСКО, за що їм велика вдячність. Саме вони передусім вели перемовини зі Світовим банком, потім до цих перемовин долучилися ми, це насправді була кампанія з лобіювання того, чому ці дані мають бути у звіті.

Ми спільно лобіювали створення окремого сектору для медіа, однак ви можете побачити, що на цьому етапі поки що такого результату не отримали, однак дані про медіа все ж увійшли до звіту. Але крига скресла, адже спершу Світовий банк не ідентифікував медіа як окремий сектор економіки. Відповідно, не ідентифікував це як сектор, який потребує відновлення. Під час перемовин ми почули, що поки що вони не бачать сенсу виділяти медіа як окремий сектор, але бачать сенс, щоб медіа були включені в секторі Telecommunications and Digital. Тому цей сектор зараз називається Telecommunications, Digital and Media. 

Мені здається, нам спільно з колегами з ЮНЕСКО вдалося досягти мети зокрема і через наші сильні меседжі, які адресували Світовому банку. Ми доводили, що це важливо з двох причин.

По-перше, медіа відіграють ключову роль у відновленні. Це та частина суспільства, яка висвітлює відновлення, якоюсь мірою контролює ці процеси. Нам важливо контролювати це відновлення якісно, комунікувати його якісно, щоб воно не звелося просто до відбудови будинків, а справді відповідало духу і змісту декларації Лугано.

Медіа є ключовою ланкою в комунікації відновлення. Ми багато говоримо про те, як його треба комунікувати, але ми не зможемо якісно його комунікувати, якщо медіа не зазнають відновлення самі. Медіа — це теж сектор, який зазнав втрат, руйнувань і збитків.

По-друге, медіа відіграють критичну роль у контексті нашого вступу до ЄС, тому що це велика частина незалежного суспільства, яка також має відновлюватися, щоб могти працювати далі.

Дослідження зайняло повний рік

— Яким етапом розвитку стало це дослідження для вашої команди?

— Це дуже важливе для нас дослідження, адже поєднує в собі різні методи збору й обробки даних. Те, що ми зробили саме для RDNA — це лише частина великого дослідження. Багатоетапне дослідження «Становище українських медіа в умовах повномасштабної війни» ми почали у травні минулого року і презентуємо у травні цього року. Це повний рік, за який ми провели великий методологічний етап, польові роботи, в межах яких мали 17 фокус-груп, два кількісні опитування: опитування, де ми отримали понад 200 відповідей від редакцій, а також опитування журналістів і журналісток, у якому отримали понад 400 відповідей. Це також 16 глибинних інтерв’ю з експертками і експертами,аналіз фінансових звітів понад 2000 медіа.

Тобто це справді комплексне міждисциплінарне дослідження, в якому ми отримали дані про становище медіа з усіх регіонів, крім окупованих. 

Нашим завданням було покрити дослідженням не тільки онлайн-медіа, а й телебачення, радіо, друковані медіа з дуже різних областей, зокрема і релоковані. Нам вдалося цього досягти великою мірою завдяки партнерству з Національною радою з питань телебачення та радіомовлення.

Дуже сподіваюся, що дані нашого дослідження зможуть стати тригером, який запустить дискурс, що медіа мають увійти до програм відновлення. Зараз, коли ми вже маємо дані, можна йти до того самого оргкомітету URC і казати: «Давайте про це поговоримо, бо от ми бачимо, що медіа на відновлення треба от стільки». Водночас ця цифра не є вичерпною.

Також хочеться, щоб медіа розуміли, чому їм важливо ідентифіковувати свої втрати і потреби в такий спосіб. Щоб вони бачили, що є частиною цієї загальної цифри. І важливо, щоб ця цифра була близькою до реальності. Бо якщо ви не скажете про свої втрати, ми їх не порахуємо. Будь-які дані не ідеальні, дані цього дослідження теж такі. Ми не можемо говорити, що втрати чи збитки медіа виключно отакі і ні гривнею більше, ні гривнею менше. Це так не вимірюється.

— Можливо, ви можете сказати конкретніше, де і коли презентуєте повні результати дослідження?

— Імовірно, це буде презентовано спільно з ЮНЕСКО на початку травня в Києві, також ми будемо презентувати дослідження онлайн.

Деякі результати дослідження Львівського медіафоруму

Ключові втрати медіа — це зруйновані або пошкодженні приміщення, втрата техніки та авто, втрата персоналу, руйнування комунікаційних мереж, втрата аудиторії, втрата рекламних надходжень, дотацій та/чи інвестицій від власників.

Найбільше медіа потребують:

• грошей на оплату праці та комунальних послуг;
• грошей на оренду, ремонт і відбудову зруйнованих офісів;
• обладнання, транспорту і технічної підтримки;
• психологічної підтримки;
• навчання і підвищення кваліфікації для працівників;
• юридичної підтримки;
• засобів безпеки.