Демократична відбудова: що пропонують українські та данські архітектори

Фахівці з Данії та України створили посібник про демократичну відбудову нашої країни на прикладі містобудування.

Про це повідомляє «Вікно Відновлення», яке відвідало презентацію посібника в Будинку архітектора в Києві.

Про що посібник «Демократична відбудова України»

У книзі архітектори з Данії та України проаналізували роль архітекторів та урбаністів у відбудові.

Зокрема автори

• розглянули містобудівне законодавство двох країн;
• проаналізували окремі випадки відбудови після катастроф у світі;
• звернули увагу на роль розподілу фінансування у процесі відбудови.

Архітектори поставили питання, чи мільярди, виділені на відбудову, витрачаються розумно: зокрема чи залишаються після відновлення ефективні й стійкі міські спільноти — міста для людей.

Перша презентація посібника відбулася наприкінці січня 2025 року у Львові. Друга пройшла минулого тижня в Києві за участі авторів посібника та була присвячена не тільки публікації, а й викликам просторового планування в Україні.

Данський досвід для українського відновлення: як виник задум проєкту

Ідея проєкту «Демократична відбудова України» виникла 2022 року в Данській асоціації архітекторів, зазначила Дар’я Боровик, архітекторка й урбаністка. Вона — міська дизайнерка в данській компанії Gehl Architects та дослідниця в українському агентстві Restart, а нині мобілізується до лав ЗСУ. Дар’я доєдналася до події у Києві онлайн.

За словами архітекторки, сфокусуватися саме на демократичних процесах у відбудові вирішили тому, що Данії є чим поділитися у цій царині.

«У Данії є абсолютною нормою бажання суспільства брати участь у процесах містопланування», ― зазначила Дар’я Боровик.

Автори вирішили зібрати різні практики демократичної відбудови, зокрема і кейси відбудови, які вже були у світі.

«У посібнику архітектори аналізують і законодавство, і фінанси, і процес залучення мешканців у процес відновлення для того, щоб зрозуміти, які уроки Україна може для себе взяти і яким чином ми можемо прямувати до цієї демократичної системи», ― додала Дар’я Боровик.

Хто взяв участь у проєкті від України і Данії

Крім архітекторки й урбаністки Дар’ї Боровик, це

• Олена Олійник ― архітекторка, докторка архітектури, професорка кафедри архітектурного проєктування НАОМА; віцепрезидентка Національної спілки архітекторів України; членкиня-кореспондентка Академії архітектури України; членкиня ІКОМОС (ЮНЕСКО); членкиня Комісії з архітектурної освіти ЮНЕСКО-МСА та Валідаційної ради ЮНЕСКО-МСА; регіональна координаторка проєкту ЄС «U-RE-HERIT Архітектори для спадщини України» (2023–2025);
• Педер Бальцер Нільсен ― архітектор, власник консалтингового бізнесу. Педер має 42-річний досвід стратегічного розвитку міст, проєктування міст і міських просторів, залучення громадян до містобудування й архітектури;
• Анна Кирій ― архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України;
• Ане Юль Андерсен ― архітекторка, докторка архітектури, керівниця стратегічної групи, муніципалітет Ольборґ;
• Боділ Вільхольм Хеннінгсен ― архітекторка, магістерка стратегічного містобудування, керівниця проєкту, муніципалітет Ольборґ;
• Ніколай Стайно ― магістр архітектури, доктор архітектури, доцент кафедри архітектури, дизайну та медіа технологій Ольборзького університету.

Головні тези спікерів

Олена Олійник, архітекторка, докторка архітектури, у своєму виступі наголосила, що відбудова України має містити такі три великі складові: сталий розвиток, національна ідентичність і демократичність.

«На жаль, і на сьогодні, і за 30 років незалежності Україна ще повністю не розірвала зв’язки з росією і до цього додався тиск олігархату. Сьогодні наша ідентичність перебуває під величезним тиском: з одного боку, ще залишилися зв’язки з росією; з іншого боку, ми прагнемо посилити зв’язки з Європою, подолати тиск олігархату», ― зазначила Олена Олійник.

За її словами, згадані три принципи мають бути закладені в усіх сферах, і насамперед у містобудуванні.

«В архітектурі повинні бути віднайдені нові семантичні елементи, які підсилюють нову героїчну історію України, які підкреслюють її історико-культурну спадщину і які зв’язують її з демократичними надбаннями Європи і разом з цим створюють комфортне середовище для людей», ― переконана Олена Олійник.

Педер Бальцер Нільсен, данський архітектор з 42-річним досвідом, розповів про данську систему планування розвитку територій та можливості громадян заблокувати рішення, які вони вважають хибними для свого населеного пункту.

Анна Кирій, архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України, зробила огляд містобудівного законодавства України від часу відновлення незалежності до сьогодні.

Анна Кирій звернула увагу на регресивні зміни протягом часу, а також наголосила на викликах ухваленого ВР, але не підписаного президентом закону №5655, а також на перспективах, які має закласти Містобудівний кодекс. У цьому документі мають бути закладені людиноцентричні засади відбудови.

Анна Бондар, народна депутатка, співавторка Містобудівного кодексу, розповіла, як працює принцип партисипативності під час розробки цього законодавчого акта, а також звернула увагу на актуальні виклики для просторового планування та які реальні потреби громад у просторовому плануванні.

Посібник «Демократична відбудова України» вийшов друком у 2024 році, онлайн книга доступна за посиланням

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»