Як регіональні цільові програми допомагають у відновленні і як їх покращити: висновки дискусії Інституту аналітики та адвокації

Інститут аналітики та адвокації (ІАА) днями зініціював онлайн-дискусію «Відновлення на місцях: як працюють регіональні цільові програми?» за участі аналітиків ІАА Олени Андрєєвої та Вячеслава Курила, Наталії Дрозд, керівниці ГО «Центр Доброчин», Олександра Солонтая, керівника ГО «Агенція відновлення та розвитку» як експертів та понад 60 представників громад України та громадських організацій як слухачів.

Вячеслав Курило, старший аналітик ІАА, представив результати дослідження регіональних цільових програм, ухвалених на рівні регіонів і громад у 2023 році.

Регіональні цільові програми є хорошим варіантом під час війни, оскільки дозволяють громадам і регіонам ухвалювати рішення у форматі «тут і зараз», на відміну від програм комплексного відновлення, зазначив аналітик.

«Із 1023 програм, що ми зібрали, 264, або 26%, містили заходи з відновлення у 2023 році. Ремонтні роботи були заплановані в розрізі 15 програм, водночас 240 націлені на підтримку населення. Варто зазначити, що зі всіх регіональних програм, що містили заходи з відновлення і відбудови, 9 стосувалися і людей, і майна», — розповів Вячеслав Курило. 

Лідером за кількістю програм, спрямованих на відновлення людського капіталу (у широкому значенні терміну, зауважив аналітик), стала Тернопільщина, де таких програм ухвалили 24. А за кількістю інфраструктурних програм — Київщина з сімома документами.

Які плюси РЦП?

Старший аналітик ІАА перерахував переваги регіональних цільових програм (РЦП):

• швидкість реагування на поточну ситуацію в регіоні,
• можливість точкового вирішення проблем,
• самостійність місцевої влади у її рішеннях про створення/коригування фінансування та виконання програм
• врахування людського капіталу як об’єкта, що так само потребує відновлення.

Водночас аналітик зауважив, що предметом дослідження стали саме програми як документи, а не те, як вони були (чи не були) втілені в життя.

Олександр Солонтай, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку», зі свого боку зазначив, що регіональні цільові програми дуже добре спрацювали як засіб підтримки добровольчих формувань на рівні громад, а також захисту енергетичних об’єктів, розміщених на територіях громад чи регіонів, і так само первинного відновлення таких об’єктів після ворожих обстрілів.

А які мінуси?

Водночас є і приклади невпорядкованості та нереалістичності таких програм, зазначив керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку».

 «Багато цільових програм ухвалюються шляхом перенесення з минулих років. З іншого боку – це цільові програми на кілька років, а в умовах, у яких ми перебуваємо зараз, прогнозувати дуже важко. У нас можна було фінансувати певні програми і проєкти розвитку, не маючи їх у документах стратегічного характеру по розвитку територій. Унаслідок цього утворилася ситуація, коли в деяких громадах кількість цільових програм і видатків перевищує всі можливі доходи місцевого бюджету», – перерахував недоліки Олександр Солонтай. 

Також експерти звернули увагу на законодавчу недовизначеність порядку розроблення таких цільових програм. Отже, перший висновок дискусії – рекомендація до влади створити єдині методичні рекомендації чи порядок розроблення регіональних цільових програм, контролю і звітності про їх виконання.

Наталія Дрозд, керівниця ГО «Центр Доброчин», на прикладі прикордонних громад на Чернігівщині, розповіла про проблеми і складнощі регіонів та громад у процесах напрацювання планів відновлення.

Громади відчувають брак спроможності для розробки таких документів, тому значно охочіше, ніж раніше, взаємодіють з громадськими організаціями, відзначила вона. Крім того, звернула увагу експертка, зараз дуже розвивається міжмуніципальна співпраця.

«Україна опинилася в такій ситуації, коли кожна громада і регіон мають переосмислити своє місце та скласти для себе реальну картину, які в них наявні ресурси інфраструктурні, людський капітал, і що вони для цього мають робити. І в цьому їм допомагають будь-які планувальні документи стратегічного відновлення», – прокоментувала Наталія Дрозд. 

Вона також наголосила: щоб документ реально допоміг громаді відновитися, він має бути якісним.

Якісний планувальний документ, на переконання Наталії Дрозд, – такий, що

• створений на основі реальних даних, а не просто чийогось бачення (а з цим часом проблема)
• розроблений із залученням широкого кола усіх зацікавлених осіб, щоб це було узгоджене бачення справді цілої громади
• враховує різні можливі сценарії розвитку подій (враховуючи безпековий чинник).

«Саме в співпраці ми маємо шанс отримати якісні документи», – переконана керівниця ГО «Центр Доброчин».

Наталія Дрозд також звернула увагу, що регіональні цільові програми стають більше спрямованими на людський капітал:  «Спочатку люди і те, що треба зробити для того, щоб вони залишались у громаді».

Експерти дійшли також другого висновку-рекомендації: ввести поняття «відновлення людського капіталу» до Закону «Про засади державної регіональної політики».

Онлайн-дискусія відбулася в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.