«Треба спробувати!» — деталі проєкту з підготовки жінок-водійок вантажівок

Як працює пілотний проєкт з підготовки водійок вантажівок

Триває пілотний проєкт Мінрозвитку з навчання водійок вантажівок. Жінки вже опанували теорію і зараз здобувають практичні навички керування фурами та відвідують компанії-партнери проєкту.

Хто має ремонтувати машину? А замінювати оливу? Хто несе відповідальність за вантаж? На всі ці та багато інших запитань майбутні водійки фур отримують відповіді безпосередньо від потенційних роботодавців.

Мета ініціативи

У вересні 120 жінок з різних регіонів України пройшли відбір на проєкт з безоплатного навчання жінок керувати вантажними автомобілями. Міністерство розвитку створило ініціативу навчання водійок-далекобійниць за підтримки проєкту USAID «Конкурентоспроможна економіка України», а втілює її ГО «Фундація інституційного розвитку».

Проєкт реалізують у Києві, Рівному, Тернополі та Хмельницькому.

У жовтні учасниці розпочали навчання на водійок категорії «С» та «СЕ» (друга — для керування фурами). Анонсувалося також, що 20 учасниць додатково зможуть отримати код 95 — сертифікат, який дозволяє здійснювати міжнародні перевезення.

Мета проєкту — не просто підвищити професійний рівень жінок і розвіяти стереотипи про «чоловічі» професії, а й сприяти працевлаштуванню водійок.

Тому учасниці відвідують підприємства компаній-партнерів, зацікавлених у водійках. Наприклад, вже відбулись візити до Fozzy Group Логістика та NOVUS у Києві.

«Вікно Відновлення» доєдналося до одного з таких візитів — на логістичне підприємство ТОВ «Транс-Логістик» під Києвом.

Екскурсія на «Транс-Логістик»

«Я спочатку не повірила, що мене відібрали. Не вірила навіть, коли отримала запрошення на презентацію проєкту в Києві. Але я тут — і сприймаю це як подарунок долі. Від організаторів, інструкторів отримуємо всю потрібну інформацію і належну увагу, відповіді на всі запитання», — каже Вікторія Папроцька, одна з учасниць проєкту. 

Запитань у жінок, які мають права категорії «В» та немалий стаж водіння, але ще не мали справи з фурами, справді багато. На ТОВ «Транс-Логістик» на них охоче і відверто відповів Сергій Кузьменко, заступник директора з експлуатації.

Андрій Єпішов, директор підприємства, вітаючи гостей, розповів: коли вони на своїй фб-сторінці зробили оголошення про те, що готові брати на роботу жінок, то були прикро вражені некоректними коментарями від чоловіків. За словами Андрія Єпішова, за кордоном близько 10% водіїв жінки, і це має стати прикладом для України. Як інші галузі економіки, логістика зіткнулася з викликами воєнного часу, серед яких зокрема нестача персоналу. Близько 30 автівок з 230-ти в парку «Транс-Логістик» нині чекають на своїх водіїв.

«Закликаю вас: не бійтеся, пробуйте, а якщо щось не вдаватиметься, не засмучуйтеся й не розчаровуйтеся. Ми ніколи не залишимо вас сам-на-сам зі своєю проблемою», — запевнив керівник підприємства гостей.

У компанії готові брати жінок-водійок на оплачуване стажування, причому одразу по закінченні навчання. Тривалість — до місяця. Якщо потенційна колега добре себе покаже, її запросять на постійну роботу, тут потрібні жінки водії вантажних машин.

Сергій Кузьменко, заступник директора з експлуатації, проводячи екскурсію підприємством, одразу й показав жінкам автівку, за яку готовий буде посадити нову колегу.

До речі, у «Транс-Логістик» в різний час працевлаштувалися шість жінок, нині працює одна. Решта пішли кожна зі своєї причини: одна виявилася не готовою до графіку, інша не змогла побороти страх перед габаритам (автівка має 4 метри лише висоти і найменша важить мінімум 10 тонн), третя людина не була готова, що вивантаження часом може зайняти майже весь день.

Сергій Кузьменко відверто попередив: ця робота — нелегка, вона вимагає вмінь, відпрацювання навичок, витримки, тут можуть ставатися помилки й невдачі. Але водночас це стабільний заробіток та можливість побачити Україну і світ.

Фахівець розповів, які обов’язки в компанії покладають на водіїв, у чому специфіка роботи логістичної компанії та які козирі має саме їхнє підприємство. Понад те, надав жінкам низку корисних порад з власного досвіду.

Як працює водій чи водійка фури

«Чим цікавий вантажний автомобіль? Ви сидите так високо, а вони внизу всі такі маленькі. Так що нехай бояться вони вас, а не ви їх. Тільки єдиний момент: ви везете великий вантаж і сумарно ви дуже важкі. Не просто так у вантажних перевезеннях говорять, що машина як пароплав. Вона дуже важка і може наробити великого горя. Тому ви повинні дивитися на два світлофори вперед. Ви повинні встигати переглянути всі знаки, їхати помалу, завжди помалу», — звернувся Сергій Кузьменко до гостей.

Так само важливо і стежити за технічним станом авто — бо навіть колесо, яке відлетить на швидкості, здатне вбити пішохода.

Запобіжником від небезпечних ситуацій завжди є сумлінність та уважність, врахування всіх «сліпих зон» тощо.

Щодо обов’язків, то водій чи водійка також має сам(-а) стежити за рівнем оливи і замінювати їх у відповідному цеху.

«Транс-Логістик» має централізовану систему розподілу оливи. Вона працює так: коли водій замінює оливу, натискаючи за вказівкою механіка відповідні важелі автомата, відпрацьована олива відкачується по трубах, які проходять унизу. Потім цю оливу використовують для обігріву приміщень підприємства.

Сергій Кузьменко радив водійкам звертати увагу на марку авто, на якій майбутні працедавці запропонують їздити. Тут важливі не тільки характеристики самої машини, а й те, чи є і скільки сервісних центрів цієї марки по Україні.

«Транс-Логістик» має свою технічну службу, але якщо машина зламалася вже дуже далеко від Київщини, то вигідніше звернутися в сервісний центр, а водія чи водійку поселити в готелі.

Украй відповідально Сергій Кузьменко рекомендував поставитися до питання роботи машини з рефрижератором.

«У двох словах скажу: холодильник не в змозі заморозити і так само не в змозі нагріти. Холодильник в змозі підтримувати температуру. Враховуйте це, коли вам пропонуватимуть, наприклад, улітку для перевезенням розпеченої на сонці цибулі поставити температуру 10 градусів. Рефрижератор просто вийде з ладу», — пояснив фахівець.

Також він рекомендував на початку кар’єри не погоджуватися працювати на тентованій автівці — для людини без навичок це важко: під час бічного вивантаження цей тент доведеться самій знімати і потім фіксувати назад.

Як працює логістична компанія

Можливим мінусом, порівняно з іншими роботами, тут є те, що водій чи водійка не повертається ввечері додому, а йде в рейс мінімум на два тижні. Як кажуть, живе в машині. Але що більше він чи вона наїжджає кілометрів, то більше отримає зарплатні. Бо в цей час заробляє і працедавець, який виконує замовлення клієнтів на перевезення різноманітних вантажів.

«Найкращий показник ефективності експлуатації парку — це відсутність автомобілів у парку», — пояснив Сергій Кузьменко.

Тут роблять усе, щоб автівка вирушила в рейс чистою, справною і без затримок.

Миють фури мийники, а не водії, ремонтують їх механіки, а не водії. Але водій чи водійка перед виїздом спільно з механіком оглядають машину «на ямі», дивляться на стан амортизаторів, стійок, стан резини на колесах тощо, бо в дорозі за автівку та збереження вантажу відповідає саме кермувальник чи кермувальниця. Коли фура повертається з рейсу, її так само приймає механік. Якщо є якісь проблеми, створюють замовлення-наряд на ремонт.

Наприклад, якщо у водія в рейсі щось вийшло з ладу, він ще в дорозі інформує про це колег, і по приїзді відповідна деталь уже чекатиме на складі.

Підприємство має власну станцію ремонту та технічного обслуговування. Власна СТО має 12 ремонтних майданчиків: діагностичні, зварювальні, фарбувальні, рихтувальні, шиномонтажні відділення, а також автоматичну мийку вантажівок.

Майбутні водійки вантажних машин з Сергієм Кузьменком у ролі гіда оглянули всі ці майданчики, посиділи за кермом автівок, поставили всі важливі для себе запитання та отримали докладні відповіді на них.

Наприклад, дізналися, що дуже важливо після того, як перевозили рибу, провести дезінфекцію рефрижератора.

«Якщо після риби не провести дезінфекцію і повезти шоколад, то він “стане рибою”», — пояснив фахівець.

«Транс-Логістик» має власний цех, де обробляють машину спеціальним препаратом зсередини. Цим, за словами Сергія Кузьменка, може похвалитися небагато хто в Україні, а не тільки в Києві.

Підприємство на ринку вже 16 років, має нагороди і визнання, його клієнтами є фармацевтичні компанії, фірми, що продають побутову техніку, різні продукти та рідини, тощо.

Мрія про закордон

Багатьох водійок дуже зацікавила можливість міжнародних перевезень. Компанія доставляє різні вантажі у та з більшості країн Європи.

Сергій Кузьменко одразу попередив, що новачків з самого початку на такі рейси не відправлятимуть.

«Так, це більші гроші. Але це і в рази більша відповідальність: суворе дотримання режиму праці і відпочинку, дотримання швидкісного режиму і так далі. Штрафні санкції за порушення в європейських країнах дуже суттєві», — зазначив заступник директора компанії.

Крім того, він нагадав про обов’язковість отримання так званого коду 95 — сертифіката, необхідного для роботи водієм у транспортній компанії Європейського Союзу та для міжнародних перевезень з України. Вартість його отримання немала.

Водночас компанія всіляко сприяє професійному зростанню своїх працівників і заохочує їх навчатися та отримувати необхідні для розширення фахової діяльності сертифікати та свідоцтва. Тобто все реально, але не одразу.

Враження жінок

«Треба спробувати, бо як не спробуєш, то не дізнаєшся, чи це твоє. Я налаштована позитивно», — каже Ольга Баглюк, одна з учасниць проєкту.

Ольга займається волонтерством, переганяє для військових автівки з закордону, має ФОП з КВЕДом транспортних перевезень. Розповідає, що їздить багато і на далекі відстані. Крім волонтерства, Ольга вже має досвід роботи на «Новій пошті».

Жінка радіє, що в цій програмі має гарного інструктора з водіння, який дуже доступно все пояснює. Наїздила вже вісім з 20-ти годин практики. Каже, що звикнути до габаритів машини — не проблема.

На екскурсії її найбільше зацікавила частина, присвячена міжнародним перевезенням.

«Я їздила за кордон, зокрема до Польщі дуже багато їжджу по волонтерству. Дуже багато по Україні їжджу. Далекобійні поїздки — це моє. Дітей не маю, мене нічого не зобов’язує. Тож я можу собі це дозволити», — усміхається Ольга.

Вікторія Папроцька, інша учасниця проєкту, має близько 15-ти років стажу водіння, права категорії «В» отримала 20 років тому. Участь у програмі жінка сприймає як можливість професійного зростання та здобуття посади з кращим заробітком. Її так само цікавлять міжнародні перевезення, бо добре володіє німецькою і на розмовному рівні кількома іншими іноземними мовами. За спостереженням Вікторії, у проєкті беруть участь зрілі жінки, які хочуть змін у житті і, можливо, навіть самотності. Вона тішиться, що тут немає ейджизму, на відміну від інших пропозицій на ринку праці. Зручно, що онлайн-заняття є в записі, і все можна надолужити, якщо через відключення світла слабкий інтернет-зв’язок.

Також Вікторія чекає занять з домедичної допомоги та кар’єрного консультування — це також входить до програми проєкту.

Враження екскурсовода

«Люди переживають, чи їм хтось допоможе, якщо автомобіль зупиниться в дорозі, чи вони братимуть участь у ремонті вантажного автомобіля та інше. Це нормальні стандартні запитання», — коментує Сергій Кузьменко, заступник директора ТОВ «Транс-Логістик» з експлуатації.

Сергій каже, що вже провів близько 20-ти екскурсій для груп жінок зокрема в проєкті Reskilling Ukraine.

 «Насправді водійок дуже-дуже мало. Тому що, на мою думку, люди прийшли, навчилися, а наступного кроку вже не роблять Через наші екскурсії, умовно, пройшло 100 жінок. З цієї сотні до мене зателефонували 10. А прийшли на працевлаштування чотири. Так, я розумію, що в нас є виклик, що на цій роботі ти не йдеш увечері додому, тут в автомобілі потрібно жити. Але в нас відповідно і зарплата краща. Та все одно дуже малий відсоток тих людей, котрі звертаються», — зазначає Сергій Кузьменко.

На його думку, для більшої ефективності має бути хоча б невеликий відсоток фінансового внеску від учасниць таких програм. Це дозволить залучити саме найбільш мотивованих.

Водночас, на думку Сергія Кузьменка, проєкт навчання жінок керування вантажівками прекрасний. Такої думки і самі учасниці. Навчання триває, тож поповнення кола професійних водійок — попереду.

Ольга Стукало, «Вікно Відновлення»