Відбудовувати зараз не можна чекати: розставляємо кому Сміливо

Станом на лютий 2024 року Росія зруйнувала 250 тисяч житлових будівель, 1300 медичних закладів і 3800 навчальних. Якщо вас лякають ці цифри, то перерахунок збитків, завданих за час повномасштабного вторгнення, у 2025 році вам краще не бачити.

В умовах активних бойових дій та постійних ракетних обстрілів дуже важко розповідати партнерам та донорам про те, що відбудова необхідна вже зараз. Але нам варто почати приймати той факт, що війна триває, і скільки вона триватиме — ніхто відповісти не може.

Однак це не означає, що ми не можемо відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Просто треба це робити краще.

Build Back Better

Build Back Better — це відомий міжнародний принцип, назва якого, власне, й описує його повністю.

Наприклад, США, яке пережило цунамі у 2004 році, жертвами якого стали тисячі мешканців прибережних районів, на відбудову місцевості наклали принцип ВВВ. У їхньому контексті це стосувалося нових особливостей розміщення житла, конструкцій, які б витримали подібну природну катастрофу та заплановані укриття в нових будинках.

Однак ВВВ не завжди стосується виключно трансформації самої будівлі, а скоріше й громади.

Розкажу, як «Сміливі відновлювати» визначили для себе принцип «кращої» відбудови та як це інтегрувалось в українські реалії.

6 черепах, на яких тримається відбудова

У випадку Сміливих: принцип Build Back Better обростає ще 6-ма факторами, які грають ключову роль у справді кращому відновленні, а не відбудові заради відбудови.

Давайте по черзі.

Sustainable Energy Solutions

Цього року на всі об’єкти, відбудовою яких ми займаємось, будуть встановлені сонячні панелі.

• По-перше, це сприяє утепленню будівель.
• По-друге, це забезпечить безперебійну роботу шкіл у моменти потенційних вимкнень електроенергії, а також допоможе резидентам заощаджувати кошти на комунальних послугах.

Крім цього, об’єкти зі встановленими сонячними панелями можуть ставати пунктами незламності в кризових ситуаціях.

Простий механізм, однак йому варто сприяти, адже він виконує функцію «на майбутнє». 

Community engagement

Під час відбудови інфраструктури в певній громаді ініціатори часто приходять зі своїми ідеями та планами. Я не вважаю, що це правильний напрямок руху, адже не нам там жити.

Перш за все потрібно залучити мешканців населеного пункту та запитати, а що ж треба їм?

Подібна комунікація із дітьми зі школи в селі Маковище, Київська область, дала нам можливість справді покращити навчальний заклад на користь його відвідувачів. З холу, на запит учнів, зробили комфортний простір для неформального спілкування, а плац перед школою отримав «нове дихання» у вигляді красивої бесідки, оформленої архітектором.

Ми — почули учнів, отримали чіткий план. Вони — відчули себе частиною змін.

Залучення громади також відбувалося не лише на етапі розмов, а й дій. Ми проводили толоки з місцевими мешканцями, залучаючи туди нашу команду волонтерів.

Одним з найцікавіших прикладів толок стало відновлення 100-річної школи-мазанки на Чернігівщині. Її не модернізували, адже вирішили зберегти автентичність будівлі. Задля цього залучили експерта, доєднали волонтерів, а потім вже приєдналася і громада.

В цілому, толоки допомагають громаді об’єднатися та відчути свою відповідальність і причетність до відбудови об’єкта.

Inclusivity

Болюча, але важлива тема — інклюзивність. Для нас вона трактується як для людей з інвалідністю, так і для інших верств населення, які часто лишаються «за кадром».

Ми багато чуємо про те, що дедалі більше українських просторів стають інклюзивними, що логічно. Однак якщо зануритись, часто все це робиться виключно для «галочки» в бланку. Але нам давно пора перейти від «галочок» до чогось справді ефективного.

Зайва сходинка на вході будинку, пандуси під жахливим кутом, по яких неможливо ні зійти, ні з’їхати — все це, згідно з документами, відповідає «нормі». 

Однак «норма» має передбачати, що всі можуть користуватися простором повноцінно та комфортно. 

Тримаючи це в голові під час відновлення просторів, ми враховуємо різні верстви населення, які будуть ними користуватись. Це може проявлятись і в неочевидних речах. Наприклад, якщо в цьому просторі буде приміщення для збору громади, ми розміщуємо його на першому поверсі, щоб туди могли долучатись і маломобільні групи, і люди з дітьми, які ще використовують візочки. 

Partnership Collaboration

Бюджету часто не вистачає, давайте говорити відверто. Однак є будівлі, в яких не вийде просто вставити нові вікна чи відновити одне крило, а інше лишити як є.

У таких випадках колаборація організацій, міжнародних партнерів та донорів стає дуже в пригоді. У нас були випадки, де на одному об’єкті було відразу кілька інвесторів, і кожен відповідав за щось своє. В результаті ми отримуємо повну відбудову.

Коли гравці об’єднуються — ми отримуємо результат.

Cultural Preservation and Memory

Ми маємо відстоювати перед донорами важливість збереження та розвитку української культури. Якщо під час відновлення у нас є можливість замінити совкову символіку, сприяти меморіалізації захисників України — ми маємо це робити.

Multifunctionality

Зазвичай, коли ми розпочинаємо відбудову якогось простору, то завжди думаємо, як його покращити, зробити мультифункціональним.

Наприклад, в одній зі шкіл ми відбудували не просто бібліотеку, а перетворили її на місце неформальних зборів молоді, де можуть відбуватися і лекції, і просто зустрічі за інтересами.

Це ж відноситься і до ЦНАПу, над яким ми зараз працюємо. Його відділи, згідно з планом, будуть розділені: комп’ютери та документація — в одному кабінеті, а простір очікування — в іншому. Таким чином, денний ЦНАП виконує свої прямі функції, а вечірній стає місцем збору громади. Конкретно для неї це ледь не перший подібний простір, де може розвиватися і соціальне життя місцевості.

Тут знову ж таки мова про багатозадачність простору. Де раніше збирались громади? У місцевих клубах. Зазвичай це велике, неопалювальне приміщення, яке могло виконувати свої функції лише в теплі пори року. І ми б могли також виділяти ресурс під створення окремого клубу. Однак нащо, якщо вже є простори, які мають потенціал бути мультифункціональними?

Незручні питання

Перед тим, як почати відновлювати, наприклад, школу, ми маємо запитати себе — а чи є в цьому сенс? Чи повернуться туди діти?

Подібні питання ставляться і до іншої інфраструктури.

Ми можемо звести нову лікарню, побудувати в ній надійні укриття, задіяти модернізовані технічні рішення та вкрити всі стіни сонячними панелями, але для кого?

Стратегічне мислення — це запорука успішної відбудови, без зайвої витрати бюджету на ті місця, громада яких не буде користуватися новою інфраструктурою. У нашому випадку ВВВ говорить не лише про пряму відбудову об’єкта, а про оцінку його користі для соціального життя мешканців.

Ми маємо навчитись розставляти пріоритети.

Альона Крицук, голова правління, співзасновниця БО «Сміливі відновлювати», Growth Manager Evo.company (Prom.ua, Kabanchik.ua, Вчасно)