Треба спростити розгляд справ про підтвердження права власності на зруйноване росією майно: тези круглого столу у Верховному Суді

Представники законодавчої, виконавчої, судової влади, правники, представники громадських організацій обговорили вдосконалення механізмів підтвердження права власності на зруйноване росією майно. Основні тези круглого столу на цю тему викладені на сайті Судова влада України.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак відзначила, що представники законодавчої, виконавчої та судової влади мають спільну думку про виключну роль суду в підтвердженні права на зруйноване чи пошкоджене майно, натомість основні питання повинні вирішуватися на стадії адміністративних процедур. Судді готові долучитися до розробки відповідних позасудових механізмів.

Сьогодні власники майна, які втратили правовстановлюючі документи, звертаються до суду на підставі ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, що засвідчує право власності. Такі спори вирішуються в порядку загального позовного провадження. Відповідно, умовами пред’явлення позову є, по-перше, те, щоб особа була власником майна, по-друге, позивач повинен довести неможливість підтвердження свого права на майно в позасудовому порядку. І тут виникають проблеми.

Ольга Ступак навела постанову Касаційного господарського суду у складі ВС у справі, в якій позивач просив визнати право власності на майно через втрату відповідних документів. Касаційний суд погодився з висновком апеляційної інстанції про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки попри втрату документів право власності позивача зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Також суддя зауважила, що вирішення таких справ ускладнюється відсутністю в них відповідача. І припустила можливість спрощення процесуальних механізмів для вирішення позовів (заяв) про визнання прав власників у зв’язку з втратою правовстановлюючих документів на зруйноване чи пошкоджене рф майно.

Ольга Ступак розповіла про складнощі, з якими стикаються суди при вирішенні відповідних справ.

Зокрема, це задавнені підстави набуття власності. Наприклад, велика кількість таких спорів пов’язана з підтвердженням прав власності на майно членів колгоспного двору. Часто встановити членство осіб у такому об’єднанні складно через відсутність відповідних документів.

Проблеми виникають і в справах про підтвердження права власності на підставі копії правовстановлюючого документа.

Ольга Ступак зазначила, що в разі, коли власниками об’єкта є декілька осіб, необхідно залучати до розгляду відповідного спору всіх співвласників. Тому вона звернулася до адвокатів, які надають правову допомогу в такій категорії спорів, із проханням пояснювати заявникам, що приховування від когось із співвласників наявності спору в майбутньому може мати наслідком скасування позитивного судового рішення за зверненням співвласника, якого не було залучено до розгляду справи.

Доповідачка зауважила також, що можуть виникати складнощі з визнанням права власності на квартири, придбані на біржах за біржовими контрактами. Із проблемами можуть зіткнутися особи, що інвестували в новозбудовані квартири в будинках, які через певні причини не введені в експлуатацію забудовником.

Існує проблема підтвердження права власності на фактично збудовані, але не введені в експлуатацію, приватні будинки. Ольга Ступак зауважила, що в таких випадках іти до суду – безперспективно. Натомість потрібно в позасудовому порядку завершити процедуру введення відповідних об’єктів в експлуатацію.

Підсумовуючи, Ольга Ступак висловила кілька пропозицій. За її словами,

• по-перше, потрібно спростити процесуальний порядок розгляду відповідної категорії спорів.
• По-друге, необхідно створити широку мережу безоплатної правової допомоги. Наприклад, можна віднести заявників у таких спорах до тих осіб, що можуть користуватися послугами БПД. Актуальним є питання і про звільнення відповідних заявників від сплати судового збору.

Перший заступник керівника Апарату ВС Расім Бабанли зазначив, що одним із принципів створення Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України є підхід, що він орієнтований перш за все на жертв: міжнародний Реєстр збитків побудований на основі підходу, орієнтованого на потерпілого. Доповідач висловив думку, що адміністративні та судові процедури, які обговорюються на заході, також мають охоплюватися цим принципом.