Реформа системи соціального страхування: на якому етапі

Соціальне страхування в Україні планують реформувати. Відповідний законопроєкт уже пройшов перше читання. Нині його допрацьовує робоча група, до тексту надійшло майже 700 поправок і пропозицій. За задумом уряду реформа передбачає, що людина, яка зіткнулась з важкою хворобою чи травмою, отримає більш швидку, комплексну і повну допомогу від держави.

У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ стверджують, що реформу системи соціального страхування треба впроваджувати виважено і поступово.

Про це повідомляє «Вікно Відновлення» з посиланням на інформацію Міністерства соціальної політики України та новини Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ.

Який задум реформи соціального страхування

Реформа соціального страхування єПотенціал є частиною комплексної реформи системи соціального захисту та медико-соціальної експертизи. Вона має допомогти людям, які дістали травму чи тяжко захворіли і частково або повністю втратили працездатність, отримати від держави підтримку для відновлення ще до можливого набуття статусу інвалідності.

На якій підставі проводять реформу

21 листопада 2024 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні за основу проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплат та послуг) для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю (реєстр. №12209), поданий Кабінетом Міністрів України.

Які основні нововведення закону 12209

У Мінсоцполітики наводять такі основні новації на користь людей із травмами чи серйозними хворобами:

• Соціальна підтримка людини розпочинатиметься не з часу набуття статусу особи з інвалідністю, а з моменту виявлення мультидисциплінарною командою в лікарні потреби цієї людини у додатковій підтримці (соціальній, фінансовій, адаптації робочого місця тощо);
• Реабілітація стає не обов’язковою, її здійснюватимуть лише за потреби. За потреби термін проходження реабілітації можна подовжити до року (сьогодні — до чотирьох місяців). Весь цей час держава буде надавати людині всю необхідну, зокрема фінансову, підтримку;
• Отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не буде прив’язаним до встановлення статусу інвалідності, а встановлюватиметься на час реабілітації;
• Після завершення лікування та реабілітації проведуть Оцінку працездатності. Якщо людина відновила здоров’я, вона зможе повернутися до роботи й отримувати дохід.  Якщо людина відновилась не повністю і працездатність її обмежена, — держава забезпечить необхідні виплати на рівні, що компенсує втрачений дохід.
• Передбачається збільшення страхових виплат, для осіб із повною втратою працездатності ці виплати суттєво зростуть. 

Як інформували в пресслужбі апарату ВРУ, реформа передбачає запровадження статусу «працездатності» особи:

• статус «стійке повне обмеження працездатності» означатиме, що людина отримуватиме щомісячну страхову виплату,
• а статус «стійке часткове обмеження працездатності» означатиме, що людині нададуть допомогу в поверненні до попередньої роботи, пошуку нової роботи, навчанні чи перенавчанні та щомісячну виплату за умови сприяння своєму працевлаштуванню.

У Мінсоцполітики також наголосили:

Реформа НЕ стосується людей, які вже мають інвалідність. Вона стосується працівників зі страховим стажем, які потребують лікування після хвороби чи травми. 

1. Статус інвалідності залишається. Для тих, хто уже зараз має статус інвалідності, нічого не змінюється.
2. Всі пільги для осіб з інвалідністю зберігаються.
3. Після реформування статус інвалідності і далі надаватиме право особі на соціальні послуги, реабілітацію, пільги та підтримку в працевлаштуванні.

Реформа не передбачає зменшення жодних виплат чи соціальних гарантій. 

Яку реакцію викликав законопроєкт

Законопроєкт наразився на критику. Зокрема народний депутат Павло Сушко заявив, що закон «ставить під удар тих, хто найбільше потребує захисту». За його словами, єдина пропозиція, сформульована Мінсоцполітики, — це відмова від зобов’язань щодо фінансової підтримки осіб з інвалідністю. Нардеп вважає, що закон має бути повністю переопрацьований.

Валерій Сушкевич, громадський діяч, голова Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, назвав законопроєкт «жахливим, цинічним, грабіжницьким».

На якому етапі розгляд законопроєкту

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (Комітет) 30 грудня 2024 року поінформував, що для допрацювання законопроєкту 12209 створили робочу групу, до складу якої увійшли народні депутати України, представники комітетів ВРУ, центральних органів виконавчої влади, Пенсійного фонду України, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, громадськості, організацій роботодавців, профспілок тощо.

Зазначається, що надійшло майже 700 поправок і пропозицій від народних депутатів України різних депутатських фракцій і груп. Триває активна дискусія щодо цих поправок і пропозицій, а також положень самого законопроєкту.

У Комітеті заявили, що не допустять зниження соціального захисту осіб, які частково або повністю втратили працездатність.

За інформацією Комітету, буде декілька перехідних періодів втілення реформи:

• норми, які вступають в дію з набранням чинності Закону,
• норми, які будуть введені в дію з липня 2025 року,
• значна частина нововведень – з січня 2026 року (зокрема запровадити оцінювання стійкого обмеженням функціонування у сфері зайнятості, щоб більш точно визначити потреби кожної людини та надати їй індивідуальну підтримку)
• певні зміни будуть запроваджені у липні 2026 року.

У Комітеті зазначили, що робота над проєктом триває.

Зазначимо, в межах реформи в Україні спростили механізм подання заяви про надання засобів реабілітації.