Приблизно 50% біженців хочуть повернутися з Польщі додому: результати дослідження

Директор Інституту поведінкових досліджень при Амерікан Юніверсіті Київ Володимир Вахітов та програмна менеджерка, дослідниця Наталя Заїка представили днями результати дослідження «Шлях додому: хто з українських біженців та мігрантів планує повернутися».

Дослідження складалося з опитування, проведеного в період 12-19 грудня 2023 року Групою Рейтинг на платформі Рейтинг Онлайн, та глибинних інтерв’ю, що були проведені у листопаді-грудні 2023 року компанією «Соціо Інформ» з українками, які вимушено виїхали за кордон, та тих, які вже повернулися до України. Про це повідомляє «Вікно Відновлення».

Опитування охопило понад 1 100 українців, які виїхали до Польщі не лише після, а й до повномасштабного вторгнення.

Як показало дослідження, приблизно 50% біженців і 30% мігрантів, що наразі живуть у Польщі, висловлюють бажання повернутися. Біженцями в цьому дослідженні називають тих, хто виїхав з України після 24 лютого 2022 року, а мігрантами всіх, хто виїхав раніше, тобто йдеться не про юридичний статус, пояснила Наталя Заїка.

Приблизно чверть опитаних українців не висловлюють бажання повернутися.

Дослідження виявило, що на повернення впливають соціо-демографічні фактори:

• вік (понад 50 р.),
• мова (українська),
• релігійність (ПЦУ),
• фінансовий стан (бідніші),
• наявність дітей шкільного віку.

Водночас наявність партнера або родичів в Україні, стать та регіон проживання (окрім Києва) великого впливу не мають.

Однак соціо-демографія пояснює не більше 20% бажання повернутися.

До Польщі через війну виїхали українці з високим і середнім доходом, але за два роки повномасштабної війни доходи у більшості біженців зменшилися, зазначили аналітики. Водночас для повернення додому людям треба не грошові стимули, а мати образ майбутнього, переконаний Володимир Вахітов.

Ще мінімум 10% бажання повернутися пояснюють нематеріальні фактори:

• Люди з більш вираженою українською ідентичністю більш схильні повернутися: ті, хто вважає важливими факторами знання мови, поважати українські інституції і почуватися українцем.
• Люди, які відчувають більшу гордість за Україну, також більш схильні повернутися
• Більш часті візити до України позитивно пов’язані з бажанням повернутися.
• Оптимізм щодо закінчення війни є позитивним фактором повернення.

«Зв’язок між ідентичністю і поверненням працює лише там, де ідентичність усвідомлена», — роблять висновок аналітики.

Водночас, презентуючи результати дослідження, експерти закликати не говорити про причинно-наслідкові зв’язки, дослідження показало тільки певні тенденції.

Результатом дослідження стали також рекомендації для української влади:

• Потрібно підготуватися до зміни статево-вікової структури ринку праці: залучати більше жінок, можливо не на повний робочий день.
• Потрібно заохочувати українців частіше відвідувати свою країну (навіть як туристи), для чого потрібно полегшити перетин кордонів.
• Фактор доходів дуже важливий для найбільш продуктивної когорти, отже, без серйозних економічних реформ годі сподіватися, що люди приїдуть працювати після того, які практики вони побачили за кордоном.
• Віддалена робота на Україну є новим феноменом, однак не впливає на бажання повернутися і скоріше є фактором підтримати свій фінансовий стан. Однак є сенс подумати над питанням оподаткування цих доходів.
• Оскільки у мігрантів також був негативний досвід війни, політика компенсацій майнових і фінансових втрат повинна поширюватися і на них.

Володимир Вахітов зазначає, що найбільше питання зараз: як зробити корисними тих, хто хотів би продовжувати жити за кордоном?

«Неочевидна відповідь: фінансові стимули працювати не будуть (і немає на це грошей). Може спрацювати встановлення більш тісних зв’язків з Україною, через культурний і освітній простір, через полегшення візітів, через більшу інтеграцію біженців і мігрантів до українського життя», — припускають в Інституті поведінкових досліджень.

Презентація і фото надані Амерікан Юніверсіті Київ