Поранений будинок, що надихає інших

Яким чином ОСББ «Доброрад» майже відновило свій будинок в Ірпені та як цей досвід допомагає іншим жителям міста

Ми вчорашні (до повномасштабного вторгнення схибленого сусіда), і ми сьогоднішні  — це різні люди. Війна різко змінила долі дуже багатьох українців. Зокрема Юрія Москаленка, який, будучи економістом за освітою, ніколи не думав, що очолить ОСББ заради порятунку свого суттєво пошкодженого ворогом будинку. І тим паче не підозрював, що цей досвід відновлення п’ятиповерхівки допоможе дуже багатьом іншим.

Яким чином ОСББ «Доброрад» майже відновило свій будинок в Ірпені та як цей досвід допомагає іншим жителям міста, розповів голова правління Юрій Москаленко.

— Після деокупації Ірпеня в місті нарахували 119 знищених багатоповерхових будинки, понад 1,5 тисячі приватних, близько 3,2 тис. пошкоджених житлових будинків. З них майже 40 визнано такими, що потребують демонтажу, а 600 багатоквартирних будинків — ремонту. Одним із таких будинків був ваш. Що з ним трапилось? Яким ви побачили його після повернення в місто?

— Я повернувся в деокупований Ірпінь 10 квітня 2022 року разом з кількома сусідами, аби охороняти наш будинок, оскільки поліції в місті тоді ще не було. Замість нашої гарної п’ятиповерхівки на 60 квартир, збудованої 2014 року, ми побачили жахіття. Через прильоти снарядів у будинку повністю вигоріла покрівля і весь п’ятий мансардний поверх, на якому знаходилось 11 квартир. Також згоріло приблизно 80% фасаду, утепленого пінопластом, було побито приблизно 70% вікон. Постраждали каналізація, електромережі тощо.

Загальна вартість відбудови, відповідно до кошторису, становила 15 млн грн. Таких грошей, звісно, ані в мешканців, ані в міста не було. Програм із відновлення та фондів, які б займалися цим — також. Водночас ми розуміли, що літо швидко мине, тому нашим головним завданням було зробити дах, аби врятувати будинок від знищення дощами та морозами. Ми розпочали роботи власними силами.

Я прикинув, що якщо в нашому будинку мешканці кожної квартири скинуться по 50 тисяч грн, то ми отримаємо 3 млн грн, які нам мало б вистачити бодай на дах. Однак знайти такі гроші могла в кращому разі половина квартир. Відповідно решту коштів десь треба взяти. Але де? Почав консультуватися, довідуватися. А згодом  — тісно працювати з різними фондами.

Розчищаючи будинок від сміття, зібрали 8 тонн металобрухту

— Приблизно в той час ви стали головою правління ОСББ?

— Так, я був пересічним мешканцем будинку, власником квартири, але сусіди побачили, що я активно зайнявся будинком й попросили очолити ОСББ. У вересні 2022 р. мене обрали головою.

— Яким чином ви зібрали необхідні кошти?

— Розчищаючи будинок від сміття, ми зібрали 8 тонн металобрухту. На нього власне перетворився дах нашого будинку та побутова техніка мешканців. Завдяки цьому отримали 16 тис. грн. А влітку я почав збирати з людей по 4,5 тис. грн, розуміючи, що нам потрібні кошти бодай для старту робіт із відновлення. Крім того, ми створили сторінку у Facebook, яку назвали «Історія успіху зруйнованого, але нескореного будинку», й організували збір донатів. Постійно викладали там фото, відео, описували, що зроблено, що плануємо та закликали людей допомогти. Для цього на тлі зруйнованого будинку було навіть знято музичний кліп. Таким чином вдалося назбирати 500 тисяч грн.

Наприкінці вересня закінчили перемовини з Міжнародним фондом «Відродження», який дав нам 750 тисяч грн. Наприкінці лютого 2023 року отримали грант у розмірі 6 млн грн за програмою «ВідновиДІМ» від Фонду енергоефективності. А Благодійний фонд «Леруа Марлен Солідарність» дав нам 4 млн грн (переговори завершилися взимку 2023 року).

Саме завдяки грамотному поєднанню допомоги від усіх цих фондів ми змогли відбудувати будинок.

— Напевно, це було непросто. Як вдалося і що зробили за  ці кошти?

— Так,  аби зібрати всі ці кошти, довелося побігати, багато чого дізнатися і попрацювати.  На початку осені в нас було 1 млн 200 тисяч грн і була дилема: якось накрити будинок чи витратити ці гроші на несучі конструкції і, якщо запрацює програма від Фонду енергоефективності, то відразу подати заявку на участь у ній. Ризикнули і почали робити несучі конструкції, аби отримати грант від Фонду енергоефективності, який не дає коштів на несучі конструкції. І хоч тоді ще програми “ВідновиДІМ» не було, проте вже надходила певна інформація про те, що її готують і про можливі умови. Зокрема і про те, що несучі конструкції не входять до переліку робіт. Отже, ми замінили плиту перекриття між поверхами, підсилили 11 вентиляційних каналів (димоходів),  а також зробили армопояс. На щастя, не прогадали, бо Фонду запустив програму  «ВідновиДІМ», і ми були серед перших ОСББ, які подалися на неї. Отримали грант — 70% від 6 млн грн й почали виконувати необхідні роботи з відновлення. Крім того, місто нам допомогло з матеріалами для даху (деревина, металочерепиця, мінеральна вата, паро- і гідроізоляція) приблизно на 1,5 млн грн.

Оскільки мали матеріали на дах, то грант Фонду енергоефективності пішов на роботи з покрівлею (1,8 млн грн), на роботи з відновлення фасаду (2,5 млн грн) і на засклення вікон (1,7 млн грн). Потім я вийшов на фонд «Леруа Марлен Солідарність», який надав нам матеріали для ремонту фасаду (2,3 млн), а також профінансував відновлення (шпаклювання) місць загального користування, козирків над входом у під’їзди, відновлення електрики та сантехнічних мереж, встановлення 19 вхідних дверей у квартири та 5 дверей у під’їзди.  Завдяки комбінації фондів і розподілу робіт і матеріалів ми завершили основне відновлення будинку фактично в кінці 2023 року.

— Чи могли завершити швидше?

— Відновлення — це дуже важка справа власне тому, що немає відразу всього фінансування. Звичайно, якби якийсь фонд надав нам одразу 15 млн, то все відбувалося б швидше — приблизно за пів року. А через те, що довелося домовлятися з різними фондами, були певні накладки, то відновлення будинку затягнулося.

Вирішив допомогти людям також із ремонтами квартир

— Однак остаточні роботи ще не завершено. Що робите зараз?

— Спочатку я ставив за мету відновити суспільну сумісну власність, тобто все, за що відповідає ОСББ. Проте оскільки вже маю досвід роботи з фондами, то вирішив допомогти людям також із ремонтами квартир. Адже 12 квартир вигоріли (11 квартир на 5 поверсі, що під дахом, і 1 квартира на першому поверсі, бо туди прилетів снаряд). Але доки ми робили дах, 4-й поверх виявився затопленим. Відтак до 12-и додалися ще 11 квартир. Через пошкодження каналізації в деяких помешканнях вигорів туалет, у когось були чорні стіни та стеля. На щастя, вдалось домовитись із фондом «Леруа Марлен Солідарність» про допомогу власникам квартир, що вигоріли. Він надасть нам 3,5 млн грн на їх ремонт. Крім того, для досягнення цієї мети ми скористаємось державною програмою «єВідновлення».

— Станом на вересень 2023 року в Ірпені відновили 407 з 515 багатоквартирних будинків у межах поточного ремонту. Однак 80 багатоквартирних будинків потребували капремонту. 7 із них почали відновлювати за механізмом UNITED24, 48 подалися на держпрограму «Фонду ліквідації наслідків збройної агресії». Щодо решти —  мали відбутися тендери з визначення підрядників капремонтів. Не дивно, що люди, які побачили ваш вже відновлений будинок, захотіли швидше відновити свій, тому звертаються до вас. З якими проблемами приходять?

— Оскільки в мене достатньо досвіду з відбудови житла, практики з комбінування використання для відбудови декількох фондів, я подумав, що можу допомагати іншим. Відтак коли в серпні 2023 року Громадянська мережа ОПОРА запустила проєкт «Житло для життя: комплексні рішення для внутрішньо переміщених осіб», я взяв у ньому участь як консультант. Разом зі своєю командою щочетверга приймаю та консультую людей в Ірпінській мерії. Люди довіряють нам, бо ми розповідаємо, як реально можна відновити житло (в основному за програмою “єВідновлення»).

По-перше, нас запитують, як відновити (відбудувати, відремонтувати) житло (квартири, приватні будинки), які для цього існують програми. По-друге, до нас звертаються внутрішньо-переміщені особи з різних міст (окупованих, деокупованих) щодо можливості отримання соціального житла, бо їх часто зруйноване. Питають про сертифікати на житло, що їх видає держава. Ми пояснюємо, що наразі ця програма для мешканців окупованих територій не діє і що наразі окупований Мелітополь взяли для експериментального проєкту. Лише після його завершення буде прийнято рішення щодо відновлення житла на окупованих територіях.

Окрім консультацій ми допомагаємо людям подавати заявку в «Дію», бо, як виявилося, для них це не так просто, як здається. Вони обирають не ті опції, відповідно натискають не ті кнопки. Є певні нюанси.

— Що саме радите?

— Напевно, складнішого випадку, ніж із моїм будинком, не було. Тому передусім навчаю на власному досвіді. Як я вже розповідав, у нашому ОСББ 22 квартири потребують капремонту, бо в них немає перегородок — все демонтовано. Припустімо, зайде бригада мулярів й робитиме кладку цегли. За нею має йти наступна бригада — штукатурів. Якщо це робитиме окремо кожен власник квартири, то буде бардак, який триватиме довго. Якщо ж це буде виконувати один підрядник, то роботи будуть відбуватися швидко й централізовано. Однак для того, аби зайшов один підрядник, потрібне повне фінансування. Грошей з «єВідновлення» (350 тисяч на квартиру) не вистачить, відтак потрібне додаткове фінансування, яке я і знайшов. Раджу це робити іншим.

Наступне завдання, яке постало переді мною — організувати все так, аби всі люди одночасно отримали допомогу від держави за програмою «єВідновлення». Я зробив онлайн збори для власників квартир двох зруйнованих поверхів, де розповів, як оформити повідомлення про зруйноване майно і як подати заявку на відшкодування через «Дію». Отже, практично в один вечір всі 22 квартири зробили це.

Потім до нас прийшов технік із комісії, аби зафіксувати всі пошкодження. Я ходив із ним і перевіряв, чи правильно він рахує пошкодження. У результаті вже наприкінці грудня 2023 р. люди почали отримувати гроші, а всі співвласники цих квартир отримали кошти на початку січня 2024 року. Вийшло все так, як я запланував: 22 квартири отримали кошти від «єВідновлення», ми маємо гроші від фонду «Леруа Марлен Солідарність» (3,5 млн), і завдяки цьому зараз ми з підрядником працюємо над тим, як комбінувати роботи, тобто що ми можемо зробити зараз за ті кошти, які дала держава (350 тис. на одну квартиру) і скільки треба виділити на кожну квартиру з 3,5 млн, аби бодай покласти ламінат, плитку і зробити стелю.

І всьому цьому я навчаю людей: подавати заявку в «Дію», контролювати дії техніка, який прийде в будинок, аби зафіксувати всі пошкодження. Були об’єкти, на які я сам виїжджав із техніком і контролював, аби він все правильно рахував. На жаль, є прецеденти, коли недобросовісні техніки приходили у квартиру, що повністю вигоріла, й нараховували 200-250 тисяч грн замість 350 тис. грн, яких людям і того не вистачить для ремонту.

— Які історії, почуті під час консультацій, запам’яталися?

— Запам’яталася жінка поважного віку, яка принесла мені чек-лист, бо я просив нічого не підписувати, не показавши мені. Приїхав до її будинку, подивився фактичні пошкодження і порівняв із тим, що записано в чек-листі. Виявив що в ньому щонайменше не нарахували ще 30 тисяч. Я перелічив жінці те, що їй не нарахували, і порадив звернутися до комісії. Завдяки цьому ці кошти їй донарахували.

— Як виходять зі скрутних ситуацій люди, які не мають житла? Чи можливо їм допомогти? Що ви радите їм?

У нас дуже велика проблема із соціальним житлом. І не лише в Ірпені, а в усіх громадах. Наприклад, в Ірпені 20 тисяч ВПО. Фізично для них є лише 2 модульних містечка (соціальне житло). Але вони закривають потребу в житлі лише приблизно 1 тисячі людей. І коли люди приходять, аби ми допомогли їм із соціальним житлом, ми лише можемо констатувати їм гірку правду — місць немає. Відтак у людей не залишається іншого виходу, ніж далі орендувати житло. Допомога від держави у розмірі 2 тисяч грн на таку оренду є дуже мізерною.

«Міжнародні фонди не люблять працювати з фізособами»

— Чи не замало фондів, програм із відновлення житла? Що може покращити ситуацію?

Якщо говорити про відбудову багатоквартирних  житлових багатоквартирних будинків, то тут фондів достатньо. Зокрема дуже хороша програма Фонду енергоефективності «ВідновиДІМ». Фонд дає хороші гранти. За ці гроші можна відновити будинок. Крім того, кошти перераховують безпосередньо ОСББ. А це люди, які, по-перше, не будуть красти, адже відновлюють будинок для себе, по-друге, ОСББ як замовник може контролювати підрядника. Для порівняння, Фонд ліквідації наслідків може покрити роботи і на 100 млн. Його фінансує держава, але замовником виступають обласні військові адміністрації. Відтак люди не можуть контролювати процес відновлення свого житла і не мають впливу на підрядника.

— Які проблеми з відновленням будинків ви бачите?

— Є проблема з відновленням приватних будинків і квартир. Міжнародні фонди не люблять працювати з фізособами. У багатьох був такий досвід. Зокрема і Фонду «Леруа Марлен Солідарність». Ми останній будинок, в якому вони фінансують фізосіб для ремонту квартир. Чому? Бо завжди знаходяться незадоволені люди, яким все не так.

Зараз власники зруйнованих квартир і приватних будинків можуть розраховувати лише на програму «єВідновлення». Вона дозволяє отримати на капремонт квартири максимум 350 тис. грн, а на приватний будинок — максимально 500 тис. грн. Деяким квартирам і приватним будинкам цих сум вистарчає, але багатьом — бракує. І це проблема. Тому аби допомогти їм, треба комбінувати допомогу, залучати нові фонди, які, наприклад, можуть допомогти з матеріалами — цементом, стартовою, фінішною шпаклівками, міжкімнатними дверима. Тоді кошти, отримані з «єВідновлення», можна пустити, наприклад, суто на роботи. Дуже хочеться, аби мешканці інших будинків змогли швидко повернутися у домівки.

Павлина Кулик, фото з особистого архіву Юрія Москаленка