Під ударами дронів та артилерії: історії херсонських підприємців, які пережили окупацію і продовжують роботу в рідному місті

Попри щоденні російські атаки місцевий бізнес тримається на плаву. Хтось — завдяки переорієнтації бізнес процесів, інші — через принципову позицію: «ми бренд, який потрібен людям». 

«Варимо, поки вариться. Наразі в Херсоні неможливо щось планувати. Ти не знаєш, що буде завтра. Ось у нас поряд уже прилітали FPV-дрони, а Мавіки скидали гранати і біля магазину, і біля службової машини», — говорить директор відомої херсонської броварні Володимир Шеменков, проводячи екскурсію підприємством.

Разом із сотнями інших представників бізнесу це підприємство зіштовхнулося з величезними викликами внаслідок війни. Вісім місяців окупації у 2022-му, а тепер — життя і робота під щоденними російськими обстрілами з окупованого лівобережжя Дніпра. 

Як і сам Херсон, тутешня економіка геть не схожа на довоєнну. Замість розбитих торгових центрів з’являються маленькі нішеві магазини, кав’ярні-пекарні у спальних районах, жевріє сфера послуг, що реагує на актуальні запити, і зовсім мало власного виробництва. Як і самих мешканців. Нині, за різними даними, у місті проживає близько 60-70 тисяч людей — чверть від довоєнного населення обласного центру. 

За даними Херсонської міської військової адміністрації, найбільше підприємств малого та середнього бізнесу зосереджена у сферах послуг, оптової та роздрібної торгівлі. Сферу побутових послуг (перукарні, ремонт одягу, автосервіси, стоматологічні практики тощо) більш ніж на 90% формують приватні підприємці-фізичні особи.

У ХМВА поінформували про низку заходів, спрямованих на сприяння економічному відновленню. Зокрема в адміністрації говорять, що комунікують із місцевими підприємцями, залучають їх до програм підтримки та різних заходів, під час яких підприємці можуть встановити корисні ділові зв’язки, щоб відбувалося відновлення бізнесу Херсонщини. В адміністрації називають такі відкриті грантові конкурси та державні програми з започаткування бізнесу як «Своя справа», «Свій сад», «Своя теплиця» та започаткування підприємництва ветеранами.

Також у ХМВА повідомили, що з початку року і до кінця вересня провели дві наради під головуванням начальника адміністрації з представниками місцевого бізнесу, постачальниками послуг та територіальним центром комплектування. Зокрема підприємцям надали відповіді на питання щодо заборгованості за розподіл і споживання газу та мобілізації. «Було розглянуто низку актуальних питань, досягнуто домовленостей і озвучено пропозиції для поліпшення бізнес-клімату», — зазначили в адміністрації.

Водночас частина підприємців, з якими ми поспілкувалися у Херсоні, зазначають, що підтримка місцевої влади і реакція на найгостріші їхні проблеми недостатня. Готуючи цей матеріал, ми почули чимало важких і водночас мотивуючих історій від місцевих виробників. Проте більшість із них вирішили не ділитися ними публічно, зважаючи на безпекові ризики для їхніх людей і виробництва. 

«До нас прийшли люди у формі і сказали, що все це вже нам не належить» 

Під час окупації Херсона російською армією у 2022 році нова так звана влада робила все, аби завербувати найбільших і найпопулярніших приватних піприємців. Розрахунок росіян та колаборантів був прагматичний — просування своїх фінансових інтересів та ідеологічна складова. Вони сподівалися, що місцеве населення швидше звикне до нових порядків, якщо великі компанії перейдуть на їх бікі працюватиме бізнес в окупації. 

Однак чимало таких компаній вирішили чинити спротив. Він міг бути не дуже явний, проте люди завжди знали, хто принципово продавав тільки українські товари, у кого можна було скупитися за гривні і хто реагував на актуальні запити у найважчі дні.

Одними з таких були херсонські броварі. Через мережу фірмових магазинів вони продавали не тільки свою продукцію, а й різні продукти харчування: хліб, молоко, воду, різну продукцію від херсонських підприємств, які працювали на той час.

«Нам говорили, що треба перереєструватися за російським законодавством, ми слухали і нічого не робили. В нас ходила гривня, рублів не було. Деякі навіть скаржилися, чому в нас так. А 7 жовтня 2022-го до нас прийшли люди у формі і зі зброєю, сказали, що в нас буде нова бухгалтерія, а все це вже нам не належить», — показує на виробничі потужності Володимир Шеменков і додає, що їм пощастило «пропетляти» до звільнення міста Силами оборони України.  

«Наш бізнес сьогодні майже не дає заробітку і є дуже ризикованим» 

Сьогодні виробничі потужності впали у 7-8 разів, порівняно з показниками до повномасштабної війни, говорить Володимир. Попит значно менший. Замість 50 людей в компанії працюють усього 21. Хтось воює, хтось зазнав поранень після обстрілів. На одного співробітника росіяни скинули вибухівку з дрона, коли той повертався додому на таксі. Чоловіку сильно поранило ногу, нині він проходить реабілітацію. 

Саме перебування так близько до окупованої території і постійні обстріли міста є найбільшими загрозами для роботи підприємства. Через безпекову ситуацію, каже директор, важко знайти постачальників, які готові будуть привезти сюди сировину. Якщо потрібні кваліфіковані кадри — теж до Херсона їх важко затягнути. Через обстріли бувають проблеми з електрикою. 

Проте навіть у таких умовах відомий херсонський бренд намагається розвиватися. Цього року броварня відкрила новий магазин в Одесі, брала участь у фестивалях в Одеській області, розробила мобільний застосунок та просуває себе на онлайн-майданчиках. 

«Після деокупації Херсона ми зварили “Вільний птах”. Цього року з’явився “Антиімперіал стаут”. Є такий відомий сорт — імперіал стаут. Чому в нас “анти”? Вирішили так обіграти, що ми проти імперії — проти Росії. Цього літа ще створили Golden Ale та Hazy IPA», — показує на яскраві етикетки Володимир Шеменков.

Якщо говорити про співпрацю з місцевою владою, то директор підприємства заначає, що вони з ними на зв’язку, намагаються реагувати на запити від бізнесу і заохочують їх продовжувати економічну діяльність. 

«Наш бізнес сьогодні майже не дає заробітку і є дуже ризикованим. Проте є принципова позиція співвласників — потрібно працювати, тому що херсонська броварня — це бренд, це символ», — каже Володимир. 

Чотири тонни замість 100

До повномасштабної війни компанія Олександра Мурзака забезпечувала дріжджами найбільші хлібозаводи Херсонської і Миколаївської областей. Він є головним дистриб’ютором відомого львівського виробника і працює в цьому бізнесі майже 30 років. 

Сьогодні в Херсоні випіканням хлібу займаються лише маленькі пекарні, найбільший місцевий виробник не працює. Хліб до супермаркетів постачають із Миколаєва та інших міст. Лівий берег області, де команда Мурзака реалізовувала сировину, — залишається в окупації. 

«Тільки по Херсонщині до війни у нас брали близько 100 тонн дріжджів на місяць. Це були і великі підприємства, і просто роздрібна торгівля через магазини по всій області. Тепер у нас беруть 3-4 тонни продукції», — розповідає керівник. 

І хоча зараз для його фірми не найкращі часи, Олександр з більшою тривогою говорить про період окупації і про глобальні наслідки війни для Херсона. Перспектива залишитися надовго прифронтовим містом загрожує погіршенням економічної ситуації та відкидає обласний центр на десятиліття назад у своєму розвитку. 

Тримали ціну і протистояли спекулянтам

«У перші дні вторгнення тут був хаос, люди почали масово все скуповувати, зросли спекуляції на фоні паніки. Ми старалися нормувати відпуск, щоб усім вистачило запасів. І утримували ціну, бо мали на складах сухі дріжджі. Тоді за 100 упаковку на ринку просили по 130 гривень, а ми продавали по 40-50», — згадує Мурзак.

Згодом, розповідає директор, вони ще кілька місяців завозили продукцію з Миколаєва через російські блокпости. Щойно шляхи були остаточно заблоковані, окупаційна влада налагодила постачання дріжджів та багатьох інших товарів з Криму. 

В цей час фірма Олександра остаточно перейшла на реалізацію кормів для тварин – ще один напрямок, який і тоді, і зараз допомагає його команді триматися на плаву. 

«Ми ще деякий час робили запаси українського корму і на цьому виживали. Люди знають, в яких магазинах міста ми представлені, і йшли туди спеціально, бо російські корми були значно гіршої якості», — розповідає Мурзак. 

Як і у випадку з броварнею, власнику вдалося уникнути фактичного «віджиму» бізнесу. На перереєстрацію за російським законодавством тут теж не пішли.  

«Наш водій опинився поблизу місця обстрілу з танка» 

Після звільнення Херсона його компанія продовжила працювати з кормами для тварин, а дріжджі та деяка бакалійна продукція, зокрема в Херсоні, займає невелику частину від продажів.

Найбільшим ризиком для ведення бізнесу у прифронтовому місті, звісно, є бойові дії. На територію, де розташовані склади Олександрової фірми, вже прилітав російський снаряд. Пошкоджений автомобіль та кілька будівель. Серед працівників ніхто не постраждав. 

«Через обстріли та атаки з дронів ми далі Дніпровського ринку вже не їздимо. Хоча раніше возили і в Антонівку. Нещодавно наш водій опинився поблизу місця обстрілу з танка, у центрі. Тоді загинуло 6 людей. Йому пощастило», — додає Мурзак.

Олександр каже, що мобілізація теж впливає на їхню роботу: хтось пішов сам, когось призвали. Тому наймають людей пенсійного віку або непридатних до військової служби. 

Ще один аспект, про який часто говорять підприємці, — це волонтерська та інша гуманітарна допомога у вигляді продуктів харчування. Той самий хліб, крупи, олії часто надавали херсонцям у продуктових наборах від міжнародних організацій. З одного боку, це потрібна ініціатива з підтримки малозабезпечених груп населення, з іншого — роздача безкоштовної їжі та іншої гуманітарки негативно впливає на малих локальних виробників того ж хліба і товарів першої необхідності. 

Іван Антипенко, спеціально для «Вікна Відновлення», фото автора