Нетехнічне обстеження територій: що це таке і як допомагає в розмінуванні?

Розмінування українських земель є значною компонентою для  відновлення України, яка потребує багатоступеневої й методичної роботи. Один з перших важливих етапів цього процесу — нетехнічне обстеження територій (НТО), яке дозволяє визначити рівень забруднення території вибухонебезпечними предметами та сформувати ділянки для подальшого розмінування. 

У цій статті ми розглянемо, що таке нетехнічне обстеження, які етапи включає цей процес, які виклики стоять перед фахівцями, та як використання сучасних технологій допомагає у вирішенні цих завдань.

Поділилася нюансами своєї роботи та допомогла розібратися з тим, чим нетехнічне обстеження замінованих ділянок відрізняється від безпосередньо саперної справи Марина Гаврилюк, фахівчиня Данської ради у справах біженців (DRC)* з питань нетехнічного обстеження. 

Що таке нетехнічне обстеження територій?

Нетехнічне обстеження територій, за словами фахівчині, — це надзвичайно важливий процес, який дозволяє зрозуміти межі та характер забруднення земель вибухонебезпечними предметами.

Як пояснює Марина Гаврилюк, це перший етап у процесі очищення територій: «Нетехнічне обстеження — це різні методи збору інформації, які дозволяють визначити, чи є територія забрудненою, та в яких межах знаходяться небезпечні предмети. Завдяки цьому ми можемо зрозуміти, які саме міни, снаряди або інші вибухонебезпечні предмети можуть бути на цій території, та як вони розташовані».

Без чіткого розуміння меж забрудненої території та типів вибухонебезпечних предметів, які на ній знаходяться, можна витратити значні ресурси на неправильно визначених ділянках або пропустити небезпечні місця.

Щоб такого не сталося, й застосовують нетехнічне обстеження. Тобто цей етап є фундаментальним, оскільки від його результатів залежить подальша робота з розмінування. 

«Ми часто стикаємося з територіями, які виглядають відносно безпечно, але лише після ретельного нетехнічного обстеження можна визначити, чи вони містять міни або інші небезпечні предмети. Саме тому НТО є таким важливим — воно допомагає не лише зекономити ресурси, але й захистити життя тих, хто буде займатися подальшим розмінуванням», — додає Марина Гаврилюк.

Процес нетехнічного обстеження: основні етапи

Процес НТО складається з кількох важливих етапів, кожен з яких спрямований на збір максимально точної інформації про забруднену територію. Як зазначає Марина Гаврилюк, процес включає вісім основних кроків, з яких виділити можна такі:

1. Отримання завдання: «Насамперед, ми отримуємо завдання від Центру протимінної діяльності. Це може бути заявка від громади, фермера або іншої зацікавленої сторони. Після отримання завдання ми починаємо підготовку до виїзду на місцевість. Готуємо всю необхідну інформацію про громаду/населений пункт, у якому плануємо проводити НТО. Збираємо історію конфлікту, інциденти, пов’язані з мінно-вибуховими травмами на цій території, так само з’ясовуємо з відкритих джерел наскільки постраждала громада від воєнних дій, де відбувалися інтенсивні бої, контакти представників держструктур (ДСНС, поліція, госпіталь), керівників фермерських господарств, які працюють на цій території. Дізнаємося з відкритих джерел кількість населення на цій території, від представників ДСНС — про безпеку доступу до населених пунктів».
2. Підготовка до виїзду: «Другий етап — це підготовка до виїзду. Готуємо план медичної евакуації на випадок нестандартної ситуації. Ми телефонуємо місцевим жителям, представникам влади, щоб попередньо зібрати інформацію та спланувати наші дії, організувати збір представників громади: місцевої влади, фермерів, які заявляли про забруднення вибухонебезпечними предметами своєї сільгосптериторії, ключових свідків. Це дозволяє нам заощадити час і бути максимально ефективними під час перебування на місцевості».
3. Зустріч з громадою: «Прибувши на місце, ми зустрічаємося з місцевими жителями, фермерами, представниками органів самоврядування. Цей етап є ключовим, оскільки місцеві жителі мають найбільше знань про територію, вони можуть розповісти про випадки виявлення вибухонебезпечних предметів або дати свідчення про підозрілі ділянки».
4. Виїзд на місцевість: «Після збору інформації ми вирушаємо безпосередньо на забруднену територію. Тут ми займаємося збором додаткових даних, спостереженням за місцевістю та вивченням її за допомогою різних технічних засобів, таких як, наприклад, GPS-навігатори, далекоміри».
5. Картографічні роботи: «Наступним етапом є проведення картографічних робіт. Ми маркуємо межі небезпечної території, фіксуємо всі знайдені предмети на карті, складаємо звіти про небезпечну територію, проводимо внутрішній контроль якості документів та передаємо цю інформацію до відповідних органів тощо».

Саме з цією інформацією від груп нетехнічного обстеження працюють розмінувальники, маючи своєрідний гайд для подальших дій. 

Важливість маркування територій

Одним із ключових аспектів роботи фахівців з НТО є маркування територій, які містять вибухонебезпечні предмети. Це маркування здійснюється за допомогою спеціальних знаків, стрічок та маркерів, які встановлюються на межах забрудненої території.

«Маркування є надзвичайно важливим етапом, оскільки воно дозволяє одразу ідентифікувати небезпечні ділянки та запобігти нещасним випадкам. Ми використовуємо спеціальні червоно-білі стрічки та знаки, що попереджають про мінну небезпеку. Ці знаки встановлюються нашими демінерами вздовж доріг, меж небезпечної території на в’їздах до полів та на інших важливих місцях, щоб місцеві жителі знали, де саме знаходяться небезпечні ділянки», — пояснює Марина Гаврилюк.

Чітке позначання та опис забруднених ділянок на мапах також полегшує роботу демінерів, які займаються безпосереднім очищенням територій. Вони отримують чіткі координати небезпечних ділянок та знають, які предмети можуть зустрітися. Це полегшує сам процес очищення і дозволяє підібрати для цього правильні методи.

Виклики у роботі фахівців з НТО

Робота фахівців з нетехнічного обстеження має свої виклики. Один із найсерйозніших — це швидкість виконання завдань.

Фермери та місцеві жителі часто прагнуть якнайшвидше повернутися до роботи на своїх землях, і це створює додатковий тиск на команди НТО.

«Нам часто доводиться стикатися з ситуаціями, коли фермери не чекають на результати нашого обстеження і починають самостійно обробляти свої землі. Це надзвичайно небезпечно, адже без належного обстеження територія може залишатися замінованою. Ми постійно наголошуємо на важливості проведення НТО перед будь-якими роботами на землі», — підкреслює Гаврилюк.

Ще одним викликом є недовіра з боку місцевих жителів. В умовах війни та окупації люди часто втрачали довіру до будь-яких зовнішніх організацій, і це іноді створює труднощі у зборі інформації.

«Місцеві жителі іноді ставляться до нас з недовірою. Але ми завжди намагаємося показувати людям, що наша робота спрямована на їхню безпеку і добробут», — додає Марина Гаврилюк і зазначає, що до завдань DRC входить і інформування українців про мінну небезпеку.

Роль психологічної допомоги

Під час проведення нетехнічного обстеження велике значення має психологічна підтримка місцевих жителів. Люди, які пережили окупацію або стали свідками бойових дій, часто перебувають у стані сильного стресу. 

«У нашій організації є відділи психологічної допомоги, які працюють на територіях, де уряд України відновив контроль. Ми розуміємо, що багато людей постраждали від війни, і тому ми надаємо їм не тільки технічну, але й психологічну підтримку. Я сама за освітою психолог, і це допомагає мені у роботі з людьми», — розповідає Марина Гаврилюк.

Використання новітніх технологій у НТО

Застосування новітніх технологій стало невід’ємною частиною процесу нетехнічного обстеження. Серед таких технологій — дрони, GPS-навігатори, а також штучний інтелект. Використання дронів, наприклад, дозволяє швидко та безпечно оглядати великі території, робити аерофотозйомку та виявляти підозрілі об’єкти на значній відстані.

«Дрони стали для нас незамінними помічниками. Вони дозволяють нам з висоти оглядати територію, робити фотографії, які потім використовуються для визначення статусу забрудненої ділянки. Це особливо корисно, коли йдеться про великі території з щільною рослинністю, де візуальне обстеження з землі є складним і небезпечним», — пояснює Марина Гаврилюк.

Використання штучного інтелекту допомагає в обробці великих обсягів даних, зібраних під час обстеження. Це дозволяє швидше і точніше аналізувати інформацію та приймати рішення про подальші дії.

Інструменти та правила безпеки, які використовують при нетехнічному обстеженні 

Для зняття координат території, щоб визначити межі замінованих ділянок, позначити місце знаходження предметів, які знаходяться на забрудненій території, які можна побачити з безпечної відстані, застосовують спеціальне технічне обладнання для груп НТО. У Данській раді у справах біженців, зокрема використовують навігатор GPS Garmin, компаси, лазерні далекоміри тощо. 

Окремо для роботи груп нетехнічного обстеження є і протокол безпеки для фахівців. 

«Ми завжди попереджаємо, де ми знаходимося, де ми працюємо.  Щогодини ми додатково повідомляємо нашим фахівцям з безпеки, які і так стежать за нашим пересуванням через наше місцезнаходження. Тому, у разі виникнення будь-якої нештатної ситуації, вони завжди нас знайдуть, завжди витягнуть», — розповідає Марина Гаврилюк.

Також, з міркувань безпеки DRC, працює не ближче ніж 20 кілометрів до лінії фронту. При цьому, коли роботи проводяться біля ймовірно забрудненої території, фахівці з нетехнічного обстеження завжди мають стояти на твердому покритті. 

«Мова про тверду дорогу, яка накатана технікою. Ходимо тільки вздовж ймовірно небезпечної території, спостерігаємо за тим, де можна підійти й подивитися більш детально. Коли ми спілкуємося з інформаторами, які нам хочуть показати небезпечний, на їхню думку, предмет, то ми також пояснюємо їм, яких правил безпеки ми дотримуємось. Тобто в жодному разі інформатор нас не веде на забруднену територію, а з безпечної відстані показує, де предмет, зазначає, який предмет він бачив, і ми його ідентифікуємо та додаємо до нашої бази», — розповідає Марина Гаврилюк. 

Робота з громадами та місцевими органами влади

Одним із ключових елементів успішного проведення НТО є співпраця з місцевими громадами та органами самоврядування. Ця співпраця починається ще на етапі підготовки до обстеження, коли команда фахівців зв’язується з головами громад, землевпорядниками та іншими представниками місцевої влади.

«Зустріч з громадою — це один з найважливіших етапів нашої роботи. Ми завжди заздалегідь повідомляємо місцевим жителям про наші плани, пояснюємо, які завдання ми виконуємо і для чого це потрібно. Голови громад і представники місцевого самоврядування, як правило, дуже активно співпрацюють з нами, надаючи всю необхідну інформацію. Вони також допомагають нам у зборі даних про території, які потребують обстеження», — зазначає Марина Гаврилюк.

Також важливою є співпраця з організаціями, що займаються газорозподілом, електропостачанням та іншою критичною інфраструктурою. Наприклад, перед початком робіт на територіях, де проходять газові або електричні мережі, команди НТО отримують відповідну інформацію від цих організацій, щоб уникнути будь-яких ризиків.

«Ми завжди звертаємо увагу на те, де проходять лінії електропередач або газові труби. Це важливо не тільки з точки зору безпеки, але й для уникнення можливих технічних проблем під час обстеження. Якщо на території є такі об’єкти, ми включаємо цю інформацію в наші звіти, щоб групи розмінування були підготовлені до роботи на таких ділянках», — пояснює Гаврилюк.

Висновок

Нетехнічне обстеження територій є критично важливим етапом у процесі очищення українських земель від мін та інших вибухонебезпечних предметів. Завдяки цій роботі вдається не тільки зекономити ресурси, але й запобігти численним трагедіям, які могли б статися під час подальших робіт на землі. Нетехнічне обстеження — це своєрідна аналітика, яка є фундаментом для прийняття рішень та стає дороговказом для тих, хто розміновує українські землі від мін та боєприпасів. І без цієї роботи неможливе повноцінне відновлення України. 

*Данська рада у справах біженців — міжнародна гуманітарна організація, яка надає допомогу людям, які постраждали від вимушеного переміщення. В Україні представництво DRC було відкрите 2014 року і зараз організація надає підтримку ВПО та постраждалим від війни. DRC реалізує різного роду гуманітарну протимінну діяльність: від інформування населення щодо ризиків вибухонебезпечних предметів до безпосереднього очищення забруднених територій. Така робота фінансується багатьма міжнародними донорами, наприклад, урядами Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Швеції, США, а також Європейським Союзом, Гуманітарним фондом для України, Фондом Говарда Баффета тощо.

Фото Данської ради у справах біженців (DRC) 

Олександра Ющишена, спеціально для «Вікна Відновлення»