Модульний будинок, у якому хочеться жити завжди

Що одразу спадає вам на думку, коли чуєте словосполучення «модульний будинок»? Тимчасове бюджетне житло-вагончик для ВПО чи багатокімнатний будинок з усіма вигодами, крім того, ще й мобільний?

В Україні співіснують обидві реальності. На жаль, поки зовсім не гармонійно.

Темний бік

Учасники мережі «Вікно Відновлення» створили вже не один матеріал про те, яка ситуація в Україні з модульним житлом для вимушених переселенців.

Наприклад, журналісти «Сіль.Медіа» проаналізували, які містечка будують в різних регіонах України, скільки коштів витрачають на їхнє встановлення та яка кількість людей згоджується там жити.

Загалом з початком повномасштабної війни в Україні збудували більше 25 модульних містечок.

Їх не вважають виходом навіть самі представники влади.

«Ми побачили, що модульні містечка не спрацювали. Я не вважаю, що це ефективна форма і що вона може у майбутньому бути… Форма модульних містечок, як на мене, не проявила себе і не зарекомендувала, хоча може бути предметом для дискусій», — цитує «Сіль.Медіа» міністерку з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірину Верещук.

Журналісти полтавського медіа «ЗМІСТ» також відвідали модульне містечко в Полтаві, яке заселене лише наполовину, і розповіли, чому деякі переселенці не хочуть там жити.

Основні причини відмови від проживання в таких помешканнях, на думку журналістів «Сіль.Медіа»:

• По-перше, модульні поселення є тимчасовим житлом, але доводиться жити там роками.
• По-друге, найчастіше містечка зводять за межами міста, що заважає інтегруватися у суспільство.

Видання «20 хвилин. Тернопіль» зафіксувало враження людей, які проживають у модульному містечку в Малашівцях: люди казали, що ці помешкання не вдасться назвати повноцінним домом.

Світлий бік

Водночас модульне будівництво має й зовсім інший, світлий вияв.

Одна з дискусійних панелей на нещодавньому другому Українському Будівельному Конгресі мала назву «Модульні будинки: майбутнє сталого та швидкого будівництва».

Тарас Демкура, віцепрезидент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine, Юрій Дюг, координатор платформи Wood Industry UA , Олександр Щуцький, комерційний директор компанії Ecopan, Юрій Мотієнко, головний архітектор бюро Module House та Сергій Самусєв, власник девелоперської компанії Hutjet, розповідали про переваги такого способу будівництва.

Модерував розмову представник видавництва «Заміська нерухомість» Валерій Захаров. Він попросив учасників надати відповіді на три запитання: чи модульне будівництво є швидким, чи є воно дешевим і чи воно безпечне.

Що таке модульний будинок

На переконання Юрія Мотієнка, чия компанія працює в ніші преміальних модульних будинків, модульне будівництво — це технологія, за якої виготовляються модулі з будь-яких матеріалів (метал, дерево тощо), яка швидко дозволяє складати будь-який об’єм: будинки, житлові комплекси тощо.

«Мені здається, що взагалі сама ця технологія і суть трішки спотворені, і нам треба відновити її сприйняття», — зазначив пан Юрій.

Чи не краще за такі гроші будувати традиційним способом? Ні, тому що клієнт за 4-5 місяців отримує повністю готовий, обладнаний усіма інженерними системами будинок. Це модульний будинок для постійного проживання.

Ціна в цьому разі є цінністю, вважає пан Мотієнко: «Модульна технологія в нашому випадку — це швидко, надійно і дуже якісно».

Олександр Щуцький зазначив, що на українському ринку є різні цінові пропозиції, але ціна корелює з якістю. Екологічність же залежить від того, які матеріали використовує компанія-виробник. Щодо швидкості, то такі будинки можуть створювати цілодобово на виробництві, а потім привезти на ділянку власника і за день чи два його встановити цілком придатним для проживання.

«Ці технології і філософія у світі вже є нормою»

Сергій Самусєв, засновник компанії Hutjet, зазначив, що його будинки мають пожиттєву гарантію.

«Це не просто тимчасове житло, це повноцінний устаткований будинок, у який людина може оселитися зараз. А коли людині буде повернена та територія, звідки вона вимушена була виїхати, то вона зможе повернутися разом зі своїм будинком і ще по дорозі його перезібрати в іншій конфігурації», — розповів він.

Тарас Демкура розповів про своє знайомство з такою технологією.

«З початку повномасштабного вторгнення в Тернополі ми створили центр для тимчасового переміщених осіб на 150 чоловік, але виявилося цього замало, тому що людей прибувало більше. Постало питання: де розміщати людей, які рішення? Саме тоді я познайомився з технологією модульного каркасного будівництва», — зазначив він.

В асоціації створили виставкові майданчики в Україні, щоб показати, що модульна забудова — це швидке якісне та енергоефективне рішення. Тарас Демкура відвідав багато виробництв і вирішив створити кластер деревообробної промисловості, щоб захищати інтерес виробників таких будинків.

Також він відвідував міжнародні форуми з відновлення України, щоб заявити у світі, що Україна готова до швидкого модульного каркасного будівництва, і різні виробники гарантують якість.

«І це дійсно буде дуже достойно для відновлення України», — наголосив Тарас Демкура.

Юрій Дюг звернув увагу, що будівництво з деревини — це світовий тренд, який почав розвиватися і в Україні.

Крім того, учасники дискусії наголосили, що має бути продовжено мораторій на вивезення з України необробленої деревини, адже на експорт з України мають іти дорогі меблі, зібрані будинки, а не сировина.

Назва одна, а суть кардинально відрізняється

Журналістка «Вікна Відновлення» запитала учасників панелі: як зробити, щоб люди, які отримують модульне житло як вимушені переселенці, хотіли мешкати в ньому завжди?

Юрій Дюг відреагував: «Чому тут виробничники говорять про філософію і технологію будівництва? Тому що якщо те тимчасове житло збудоване, умовно, на основі морського контейнера, то зрозуміло, що там не йдеться про жодну технологію».

На його думку, треба розглядати кожен конкретний випадок. Якщо це стандартизоване будівництво за європейськими проєктами, де дотримані всі будівельні норми, то ніхто б з нього не виселявся.

«Питання якості справді важливе. Ми все-таки говоримо про повноцінні будинки різної квадратури, які нічим не відрізняються за експлуатаційними характеристиками від будівництва з цегли чи інших матеріалів. Напевно, треба все-таки вже на третьому році повномасштабки до таких речей у будівництві підходити якісніше, щоб не було даремного витрачання ресурсів», — зазначив Юрій Дюг.

Ключове слово, еквівалентне тимчасовості — утилізація

На думку Юрія Мотієнка, є певне нерозуміння, того що взагалі таке модульне будівництво.

«Ми маємо приклади, коли влада створює якісь містечка тимчасового проживання, в яких люди не бажають жити. Все лише тільки тому, що влада не розуміє, що таке містечко для тимчасового проживання. У тих металевих контейнерах, наприклад, які ставлять відповідно до європейських нормативок, не можна проживати більше двох місяців взагалі. І взагалі це житло для спеціалістів», — пояснив він.

Юрій Мотієнко також поділився, що його компанія розробила досить велику програму швидкого будівництва, і спілкуючись з інвесторами, фондами, які працюють за європейськими стандартами, відкрили для себе, що ключове слово, еквівалентне тимчасовості — це утилізація.

«Тобто такий тип забудови має певні терміни користування і після цього воно утилізується. Воно не може перетворитись на якісь фавели чи на постійне проживання», — сказав Юрій Мотієнко.

До слова, саме про тимчасові будинки від УВКБ ООН для Донеччини нещодавно писав «Східний Варіант», учасник мережі «Вікно Відновлення».

«Це має бути цілісна екосистема»

Тарас Демкура розповів про актуальний проєкт модульного будівництва на Західній Україні. Відведена для модульних будинків земельна ділянка складатиметься з двох типів: житло для внутрішньо переміщених осіб і поруч туристична локація, де в таких модульних будинках мешкатимуть відпочивальники. Там підключена вода, електроенергія, є можливість зайнятися спортом, іншими видами дозвілля, вести невелике домашнє господарство тощо.

«Люди хочуть бути соціалізованими, мати можливість жити цікаво, бути працевлаштованими. Це має бути цілісна екосистема», — каже Тарас Демкура про чинники, які сприятимуть привабливості модульних містечок.

Олександр Щуцький зі свого боку поділився досвідом: «Наша компанія зараз зводить кілька будинків за програмою «єВідновлення», але за класичною технологією. Тому що в нашому випадку модульні будинки дорожчі відсотків на 30. Кошти, які виділяє держава для відшкодування, не покривають вартість будинку «під ключ», і тим більше не покривають будівництво модульного будинку. Але ця швидка і якісна технологія цілком застосовна для постійного проживання».

«Ця технологія змінює психологію людини»

Також ми окремо поспілкувалося про модульне житло з Сергієм Самусєвим, власником компанії Hutjet, який займається модульними технологіями будівництва вже десятки років.

«Модульне будівництво — це те, що можна виробити на заводі в нормальних умовах. Незалежно від опадів чи інших погодних чинників, під відеокамерами, щоб можна було контролювати якість. На будівельному майданчику цього зробити не можна. Це взагалі зовсім інший рівень і за споживчими властивостями, і за якістю, енергоефективністю, відповідністю екологічним нормам», — пояснив Сергій Самусєв.

Він наголосив: «Понад те, це будинок, який може за один день буде завантажений на автомобілі і перевезений в інше місце. Ніяке звичайне будівництво цього не дозволяє. Це може бути будинок, взагалі встановлений тимчасово на орендованій землі».

За словами девелопера, це повністю змінює ставлення людини до її нерухомості.

«Така нерухомість може їхати за людиною туди, куди їй буде потрібно. Бо вона стає рухомою. А звичайна нерухомість прив’язує людину до себе, і людина не може ухвалювати якісь життєві рішення, тому що вона прикута ланцюгом до домівки. Сучасна технологія модульного будівництва вирішує всі ці питання. Це технологія, яка змінює психологію людини», — переконаний підприємець.

При цьому він акцентує, що вартість такого житла зовсім не обов’язково має бути захмарною.

«Гарні, якісні, зручні, продумані екологічні модульні будинки можуть коштувати стільки ж, скільки погані. Різниця в культурі виробництва і якості проєктування», — пояснив фахівець.

За його словами, найбільше коштів при такому будівництві треба вкладати саме в проєктування, адже це вже не суто будівельна робота, а машинобудівельна.

Як зробити, щоб переселенці отримували саме таке, якісне модульне житло? Сформувати запит на нього. Причина нинішньої «ганьби», як її називає Сергій Самусєв, може бути в некомпетентності та непорядності людей, які ухвалюють рішення щодо виробництва і передачі або ж отримання від благодійників модульного житла для вимушених переселенців.

Тож завдання активної частини суспільства — показати правильний приклад і спонукати до якісних змін.

Ольга Стукало, Фото «Вікна Відновлення»