Голова профільного комітету ВР розповіла про нововведення законопроєкту «Про основні засади відновлення»

Олена Шуляк,  голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, написала на своїй сторінці у фейсбуку про основні зміни, закладені в законопроєкті «Про основні засади відновлення».

Згідно з проєктом закону зокрема будуть значно підвищені вимоги до проєктної документації з будівництва.

• Для реставрації об‘єктів культурної спадщини треба буде розробити науково-проєктну документацію.

• Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ) забезпечуватиме цифровізацію і автоматизацію процесів, пов‘язаних з перевіркою проєктної документації.

Про що йдеться? Проєктна документація розроблятиметься виключно як електронний документ та підписуватиметься електронними підписами у ЄДЕССБ. Остання зможе автоматично блокувати затвердження проєктної документації, якщо експертний звіт на неї негативний. У випадку розробки документації на будівництво, яке відбуватиметься на територіях культурної спадщини, буде автоматично повідомлятись орган охорони культурної спадщини, пояснила депутатка.

Підставами для автоматичної відмови у внесенні проєктної документації до ЄДЕССБ, за словами Шуляк, будуть:

• нечинність або невідповідність кваліфікаційних сертифікатів виконавців;
• перевищення гранично допустимої висоти об‘єкта;
• відсутність у складі проєктної документації розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
• невнесені або неповні відомості, недійсні документи тощо.

Також голова профільного комітету зазначила, що обов‘язковій експертизі підлягатиме проєктна документація для об‘єктів класу наслідків СС1, якщо вони споруджуються на територіях з складними інженерно-геологічними та техногенними умовами. Також у випадку будівництва із залученням бюджетних коштів вартістю понад 1 млн гривень і у випаду робіт з втручанням у несучі конструкції багатоквартирних будинків і для об’єктів класу наслідків СС2 і СС3.

 Згідно з законопроєктом перевірятиметься і відповідність забудови цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до спеціального класифікатора, відсутність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, а також відповідність обмеженням у використанні земель.

За результатами експертизи виготовлятиметься експертний звіт з позитивним або негативним висновком.

Читайте також про варіанти політики для побудови ефективної фінансової архітектури відбудови України.