Екосистема Каховського водосховища відновлюється

Українська природоохоронна група займається дослідженням наслідків повномасштабного вторгнення та підриву Каховської ГЕС. Член правління, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко в інтерв’ю Укрінформу розповів більше про те, що зараз відбувається із Каховським водосховищем.

Остання поїздка групи відбулася 19 жовтня 2023 року і дуже вразила вчених. Адже, коли вони були там одразу після підриву Каховської ГЕС, то відзначили пустельність ландшафту.

«Побачили оті «марсіанські» ландшафти, фактично голе дно, 30 червня 2023 року. Мертва риба, мертві молюски… Не вся риба змогла піти за водою, і жоден молюск не врятувався. Але вже тоді з’явилися перші паростки рослин» — розповідає Іван Мосієнко.

Після підриву ГЕС вчені розглядали декілька негативних сценаріїв розвитку подій. Зокрема, прогнозували пилові бурі після висихання водосховища, наявність важких металів у повітрі, засолення ґрунтів і масове поширення інвазійних видів рослин.

Жоден з негативних сценаріїв не справдився.

Під час останньої поїздки вчені відмітили, що близько 50% території водосховища покривають молоді вербові ліси.

Це сталося внаслідок того, що підрив ГЕС був у той період, коли дозріло насіння на деревах верби, яка вузькою канвою оперізує практично все водосховище. І вона стала засівати це водосховище.

Також вчений додає, що там, де були водотоки й озера, утворилися болота і з’явилися болотні рослини: очерет, рогіз, бульбокомиш тощо. До речі, болотні угруповання практично повністю формуються місцевими видами рослин. Чужорідні види теж є, в тому числі й амброзія, але їх не так багато. Принаймні вони не домінують. І зростають вони на більш сухих місцях.

Нагадаємо, що у ніч на 6 червня 2023 року російська армія підірвала греблю Каховської ГЕС, спричинивши затоплення частини Херсонської та Миколаївської областей і водночас критичне обміління Каховського водосховища.