Дослідження про відновлення: навіщо і як тлумачити результати опитувань

Те, що ми сьогодні називаємо проєктами відновлення, в Україні активно розпочалося після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Масштаб руйнувань інфраструктури, житла, енергетичних об’єктів, культурної спадщини та інших галузей змусили уряд країни, міжнародні організації, благодійні фонди та приватні компанії розробляти і реалізовувати програми відновлення, не очікуючи завершення бойових дій.

Те, що ми сьогодні називаємо проєктами відновлення, в Україні активно розпочалося після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Масштаб руйнувань інфраструктури, житла, енергетичних об’єктів, культурної спадщини та інших галузей змусили уряд країни, міжнародні організації, благодійні фонди та приватні компанії розробляти і реалізовувати програми відновлення, не очікуючи завершення бойових дій.

Форма громадського нагляду за відновленням

Спочатку це була хвиля «екстрених ремонтів» ― швидкого полагодження та відбудови житла, критичної інфраструктури, для того, щоб відновити базові послуги, такі як оселя, електрика, вода і транспорт. Держава запровадила програму «єВідновлення» для компенсації громадянам за пошкоджене або втрачене майно. Згодом, після масштабних атак на енергетичну інфраструктуру пріоритетним стало відновлення енергосистем країни. В Україну почала заходити міжнародна допомога, залучались великі іноземні гранти та технічна підтримка. Увесь час діяли регіональні проєкти відновлення.

Процес відновлення триває і залежить від багатьох факторів: від безпекової ситуації, економічних ресурсів, міжнародної допомоги та звісно, потенціалу самої України та її населення. Всі ці процеси потребують контролю не тільки з боку системи аудиту, але й громадського нагляду. Однією з форм такого контролю є соціальні дослідження процесів відновлення. Дослідники вивчають і моніторять не тільки сам процес отримання ресурсів та відбудову об’єктів, але й оцінку результатів з боку громад та населення. Отримані дані дозволяють зафіксувати суспільне ставлення до відновлення країни, помітити слабкі сторони процесу та зафіксувати сильні.

Що треба знати про будь-яке дослідження

Тлумачення результатів досліджень про відновлення (економічне, соціальне, фізичне або психологічне) залежить від багатьох факторів, серед яких

• контекст
• і мета дослідження,
• вибірка досліджуваних (респондентів)
• та методологія збору даних.

Але передусім дві суттєві зауваги:

По-перше, навіщо ви цікавитесь результатами? Ви цільова аудиторія? Для чого вам ці дані і роздуми про них?

По-друге, ви читаєте оригінальний звіт чи медіаінтерпретацію від журналістів? Тобто ви ознайомлюєтесь з прямими висновками дослідників чи міркуваннями авторів медіааналітики?

Від відповідей на ці запитання залежить подальша інтерпретація та використання набутої інформації про результати досліджень: від особистісного освічення та збагачення розуміння оточуючої дійсності до аргументованих підстав для прийняття управлінських рішень.

Назагал, про будь-яке соціальне чи соціологічне дослідження необхідно знати таке:

• Хто проводив дослідження?
• У які дати/період проведено дослідження?
• Хто є замовником дослідження?
• Яким методом проведене дослідження?
• Обсяг досліджуваних об’єктів: для кого/чого дослідження є репрезентативним (хто/що є генеральною сукупністю)?
• Якою є максимальна похибка конкретно даної вибірки та з якою імовірністю (якщо дослідження кількісне і стосується великих чисел)?

Вся ця інформація обов’язково міститься у звітних документах або пресрелізах професійних та етично-відповідальних дослідницьких компаній.

Що за чим брати до уваги

Отже, по черзі.

Перше, дізнавшись, хто проводив дослідження, можна зрозуміти, наскільки професійною є організація, яка його проводила, чи сформована у неї позитивна репутація. Це підказка того, якою мірою можна довіряти даним або інформації.

Друге ― це поцікавитись, хто був замовником дослідження: державний орган, приватна ініціатива, науково-дослідницький інтерес. Ім’я замовника підказує сторону, якій не байдужа і важлива тема відновлення або її той чи інший аспект.

Третє ― це зрозуміти контекст та мету дослідження: звернути увагу на період збору даних і чому проводилось це дослідження. І подумати: чи збігається ваш інтерес до цих даних з цією метою? Адже, маючи відмінну зацікавленість, можна вкрай відмінно сприймати інформацію. Дати збору даних важливі для того, щоб розуміти, в якому суспільному контексті фіксувалася інформація. Адже політичні чи економічні аспекти того періоду суттєво позначаються на думках, оцінках та станах досліджуваних в момент фіксації їхніх висловлювань.

Четверте ― це кого і скільки досліджено. Багатьом знайоме слово «репрезентативна вибірка», але не багато хто розуміється на її сутності. Навіть, не знаючи того, а яка ж вона має бути, можна звернути увагу, наприклад, якщо йдеться про відновлення після руйнувань, чи всі групи постраждалих були належним чином представлені: вікові, соціально-економічні, регіональні. Варто придивитися на відмінності між групами досліджуваних, наприклад, між чоловіками та жінками, молоддю та старшими людьми, міським та сільським населенням, між регіонами. Також досить вагомим фактором суті отриманої інформації може бути емоційний стан досліджуваних, адже якщо це люди, які пережили травматичні події, то вони можуть давати відповіді, які відображають їхній поточний емоційний стан, а не об’єктивну оцінку відновлення.

По-п’яте, звернути увагу, яким методом отримано інформацію. Від того, чи це було індивідуальне чи групове інтерв’ю, он-лайн анкетування чи телефонне опитування, аналіз документів чи аналіз контенту соціальних мереж, спостереження чи експертна розмова ― залежить глибина і об’єктивність отриманої інформації. Специфіка кожного методу має свої сильні сторони та обмеження, тож варто хоч мінімально знатися на них, щоб робити висновки про інформацію, яку за їх допомогою зафіксували.

По-шосте, якщо є можливість проаналізувати формулювання запитань до опитуваних ― зробити це, адже від того, які саме питання і в якому порядку поставили людям, можна скласти уявлення про об’єктивність або упередженість дослідника.

По-сьоме, досить корисним є співставлення результатів з іншими даними або іншими дослідженнями. Не порівняння, а саме співставлення ― зважаючи на те, що можуть різнитися методи і принципи відбору досліджуваних, час збору даних та специфіка запитань. Головне, зафіксувати загальні тенденції: наскільки збігаються узагальнені висновки різних досліджень. Наприклад, якщо йдеться про економічне відновлення, то чи співпадають суб’єктивні оцінки людей із статистикою про зростання доходів або рівень безробіття.

Зрештою, інтерпретуйте виважено. Пам’ятайте, що результати досліджень так чи інакше відображають суб’єктивні думки, які можуть змінюватись залежно від багатьох факторів, таких, наприклад в тому числі, як медійний вплив поточних подій. На результатах завжди є відбиток авторства як самих дослідників, так і замовників дослідження і специфіки самих досліджуваних. Головне, роздивитися в результатах загальні тенденції, виявити, чи результати свідчать про позитивну динаміку, стагнацію чи регрес. Але не варто спрощувати висновки. Наприклад, негативна чи позитивна динаміка в одній сфері не обов’язково означає загальний регрес чи прогрес.

Алла Петренко-Лисак, спеціально для «Вікна Відновлення»